ДПІ у Кіровському районі Дніпропетровська повідомляє

До уваги платників. У зв`язку з модернізацією електронних сервісів на веб-порталі ДФС відтепер інформацією з реєстрів ДФС, які є загальнодоступними, можна скористатись у режимі реального часу.

Електронні сервіси «Дані про взяття на облік платників», «Дані реєстру платників ПДВ», «Реєстр платників єдиного податку», «Реєстр страхувальників», «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО», «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального», «Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами» розміщенні у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

Податкова накладна. Зміни у порядку її заповнення

ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  нагадує платникам податку на додану вартість, що з  1 квітня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Наказ № 1307), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, яким скасовано наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.

Усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

У формі податкової накладної скасовано низку обов’язкових реквізитів (місцезнаходження покупця/продавця, номер телефону, вид цивільно-правового договору, форму розрахунків) та доповнено показниками (коди ставок та коди пільг).

Змінено тип причини з позначкою 01 при складанні податкової накладної, яка не видається отримувачу (покупцю). Для таких операцій введено новий умовний ІПН «100000000000».

Змінено перелік осіб, які зазначають умовний ІПН «200000000000» у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» податкової накладної.

Введено новий умовний ІПН «600000000000» для окремих операцій.

Звертаємо увагу, що з Наказом № 1307 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Про наповнення бюджету та про кампанію «Декларування-2016»

Про наповнення бюджету та про кампанію «Декларування-2016» – саме про це йшлося на брифінгу начальника ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  Наталії Юріївни Болдаш для представників районних ЗМІ.

Наталія Болдаш повідомила про те, що за січень – березень 2016 року платники Кіровського району  наповнили Зведений бюджет майже на 214,9 мільйонів гривень, що на 50,5 мільйонів гривень перевищує надходження за аналогічний період минулого року. При цьому за три місяці поточного року в Державний бюджет надійшло 121,9 мільйонів гривень, що на 15,2 мільйони гривень перевищує надходження за аналогічний період минулого року, а в Місцевий бюджет надійшло 120 мільйонів гривень, що на 35,3 мільйони гривень перевищує надходження за аналогічний період минулого року.

Наталія Юріївна нагадала платникам податків, що триває кампанія декларування. Закінчується кампанія «Декларування-2016» 3 травня 2016 року – це останній день для тих громадян, які зобовязані задекларувати свої доходи, отримані в 2015 році

Хто ще не приєднався до деклараційної кампанії, завітайте до податкової інспекції.

Зміни у порядку замовлення та використання марок акцизного податку

ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  звертає увагу, що з 29 березня 2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 209 «Деякі питання використання марок акцизного податку» (далі – Постанова № 209), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Згідно зі змінами, внесеними Постановою № 209, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які подали територіальному органові ДФС заявку-розрахунок про потребу в марках, до 20 числа місяця, в якому подано таку попередню заявку-розрахунок, мають право здійснити корегування такої заявки-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного у ній обсягу, шляхом подачі додаткової попередньої заявки-розрахунку.

У разі зміни зразка марок дозволяється продаж залишків оплачених марок попереднього зразка, які виготовлено підприємством-виробником та/або які перебувають на зберіганні у територіальних органах ДФС, якщо рішенням про запровадження марок нового зразка не встановлено інше.

Постановою № 209 також визначений перелік пошкоджень марок, за наявності яких, алкогольні напої вважаються немаркованими.

Оновлено форми розрахункових документів

З метою приведення існуючих нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства Міністерством фінансів України прийнято наказ від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі – наказ №13).

ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  області звертає увагу, що наказом №13, який набрав чинності у березні, оновлено форми наступних розрахункових документів:

– Фіскальний касовий чек на товари (послуги), форма N ФКЧ-1;

– Фіскальний касовий чек видачі коштів, форма N ФКЧ-2;

– Розрахункова квитанція, форма N РК-1;

– Спрощена розрахункова квитанція, форма N РК-2

Крім того, затверджено новий документ – фіскальний касовий чек за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), форма N ФКЧ-3.

Плата за використання земельних ресурсів Кіровського району  збагатила казну на 22,5 млн. грн.

Саме такий обсяг плати за землю у січні – березні 2016 року надійшов від кіровських платників і став одним з головних джерел дохідної частини бюджету територіальної громади.

Фахівців ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  стверджують, плата за землю, яка надходить до місцевої казни, відіграє важливу роль у фінансуванні бюджетної сфери, соціальних програм територіальної громади  тощо.

Загалом, податківці району за три місяці цього року забезпечили збільшення надходжень плати за землю на 9,4 млн. грн. ніж у минулому році за цей же період. Цьогоріч, майже 21,4  млн. грн. земельного податку сплатили юридичні особи. Решта –1,1 млн. грн. плати за землю надійшло від фізичних осіб.

У фіскальній службі наголошують, відповідно до Податкового кодексу, фізичні особи, які мають на території України у власності або користуванні земельні ділянки, частки – є платниками земельного податку.

Щороку, до 1 липня  територіальні органи ДФС направляють громадянам – платникам земельного податку та орендної плати за землю, податкові повідомлення – рішення для сплати земельного податку та орендної плати за користування землею. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

ФОП – платники єдиного податку можуть здійснювати діяльність з розповсюдження державних миттєвих лотерей

Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VІ «Про державні лотереї в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону розповсюджувач державної лотереї – юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей. Вимоги до розповсюджувачів державних лотерей та їх функції встановлено ст. 9 Закону.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону з розповсюджувачами державної лотереї – юридичними чи фізичними особами оператор державних лотерей укладає письмові договори.

Юридичні або фізичні особи мають право здійснювати розповсюдження державної лотереї за наявності посвідчення, виданого оператором державних лотерей, форма якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей.

Розповсюдження державних лотерей фізичними та юридичними особами відповідно до укладених з оператором державних лотерей договорів не потребує будь-яких дозволів. Розповсюдження державних лотерей не вимагає обов’язкової реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності фізичних осіб – розповсюджувачів.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені гл. 1 розд. ХІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), п. 291.3 ст. 291 якого встановлено, що обрати спрощену систему оподаткування може виключно юридична особа чи фізична особа – підприємець, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Наказом Міністерства фінансів України та Державного комітету з питань регуляторної політики від 12.12.2002 № 128/1037, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1005/7293, затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (далі – Ліцензійні умови) і Порядок контролю за їх додержанням.

Згідно з п.п. 4.3.7 п. 4.3 розд. 4 Ліцензійних умов розповсюджувачі мають право здійснювати продаж білетів державної лотереї та/або прийняття сплат участі у цій лотереї через електронну систему при наявності посвідчення, виданого оператором.

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 4.3.11 п. 4.3 розд. 4 Ліцензійних умов розповсюджувачі (крім банків), у тому числі юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що сплачують єдиний податок, повинні відображати облік проданих лотерейних білетів та виплати виграшів у книзі обліку розрахункових операцій.

Перелік видів діяльності, здійснення яких заборонено для платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, викладено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Діяльність з розповсюдження державних миттєвих лотерей до зазначеного переліку не входить і відповідно не заборонена для фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування.

До уваги платників акцизного податку з реалізації пального!

ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  звертає увагу платників акцизного податку з реалізації пального, що 31 березня 2016 року закінчився перехідний період для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування  в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

З 1 квітня 2016 року реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування здійснюватиметься з урахуванням усіх вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), у тому числі щодо відповідальності платників за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановленої статтею 1202 Кодексу.

При цьому, будь-яких додаткових дій для переходу до загального режиму реєстрації акцизних накладних законодавством не передбачено.

До завершення кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2015 році, залишилося менше місяця

До завершення кампанії декларування залишилось не так багато часу. 3 травня – останній день подання громадянами декларацій про майновий стан та доходи.

Упродовж кампанії декларування доходів, яка триває вже четвертий місяць, про минулорічні доходи, повідомили 181 мешканців Кіровського району , розповіла начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  Оксана Бабкіна.

«Загальна сума задекларованого ними доходу склала 27,3 млн.грн. Декларації подано 127 мешканцями Кіровського району .», – зазначила посадовець.

 23 громадян вже скористалися правом на податкову знижку та задекларували до повернення податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 31,7 тис. грн..

ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  нагадує, згідно з положеннями статті 166 ПКУ платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями; платіжними дорученнями; фіскальними або товарними чеками; прибутковими касовими ордерами; меморіальними ордерами тощо.

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

Шановні платники та громадяни! Відвідайте податкову інспекцію завчасно. Не залишайте виконання свого громадського обов’язку щодо декларування доходів на останні дні!

Кваліфіковані адміністративні послуги – від ЦОПу

Для створення сприятливих умов для суб’єктів господарювання, в ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  функціонує Центр обслуговування платників (ЦОП). Головною метою створення якого є зосередження адміністративних, інформаційних та консультаційних послуг в одному місці, що дуже зручно для платника.

З відвідувачами співпрацюють висококваліфіковані фахівці інспекції, які володіють глибокими знаннями податкового та митного законодавства, компетентні, вміють коректно і толерантно спілкуватися з платниками податків, чітко і безумовно дотримуючись етики поведінки державного службовця.

В ЦОПі платники податків мають можливість безперешкодно звітувати, знайомитися з новинами митного та податкового законодавства, отримувати практично-консультаційну допомогу, ознайомитися зі зразками заповнення бланків звітних документів, продивитися друковану продукцію роз’яснювального характеру тощо.

В інспекції нагадують, що адміністративні послуги ви можете отримати в Центрі обслуговування платників Державної податкової інспекції у Кіровському районі у робочі дні з 9 до 18 години, у вівторок та четвер – з 9 до 20 години, у суботу – з 9 до 16 години.

Фахівці інспекції чекають на Вас за адресою: м.Дніпропетровськ , вул..Горького ,22

Доходи від надання в оренду легкового авто або іншого рухомого майна підлягають декларуванню

У разі надання громадянами у 2015 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) до податкової інспекції за місцем свого проживання, та задекларувати отримані доходи.
Декларація надається громадянином за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.
Отриманий дохід від надання рухомого майна в оренду (суборенду) зазначається фізичною особою – платником податків у рядку 10.3 розділу II декларації та є складовою усіх доходів, отриманих платником у минулому році, загальна сума яких зазначається у рядку 10 розділу II декларації.
У разі надання рухомого майна в оренду (суборенду), заповнюється також графа 5 розділу VIII. «Відомості про власне рухоме майно та/або рухоме майно, яке надається в оренду (суборенду)» декларації.
Звертаємо увагу, що у зазначеному розділі декларації громадянином зазначаються відомості про все рухоме майно, що перебуває у його власності станом на кінець звітного 2015 року відповідно до категорії об’єкта рухомого майна.
Кожний об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо із зазначенням у відповідних графах номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).
Відмітка про надання майна в оренду (суборенду) здійснюється шляхом зазначення позначки «Х».
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору на дохід, отриманий, зокрема, громадянином від надання власної рухомості в оренду (суборенду) здійснюється ним самостійно та зазначається у розділі ІV. «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» декларації.

В 2016 році відрахування частини чистого прибутку здійснюється у розмірі 75 відсотків

В 2016 році відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємства та їх об’єднаннями здійснюється у розмірі 75 відсотків, – звертають увагу в ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  .

Ця норма передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.15 № 1156 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями». Зазначена постанова набрала чинності одночасно із Законом України від 24.12.15 № 910 – VIII «Про внесення зміни до закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 910).

До набрання чинності Законом № 910 державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному КМУ: у розмірі 30 відсотків – державні унітарні підприємства, що є суб’єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень; 15 відсотків – інші державні унітарні підприємства.

Довідково: лист ДФС України від 29.02.2016 № 10768/7/99-99-1-02-02-17 «Про розмір відрахувань частини прибутку (доходу).

Актуально для платників єдиного внеску, мобілізованих на військову службу!

ДПІ у Кіровському районі  м.Дніпропетровська  звертає увагу: для платників єдиного внеску, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування стягнень та заходів впливу, передбачених статтею 25 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зі змінами (п. 9-2 розділ VІІІ вказаного Закону).

Підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яка подається до фіскального органу цим державним органом упродовж 10 днів після її мобілізації.

Отже, платники єдиного внеску повинні своєчасно інформувати органи ДФС про мобілізацію та демобілізацію та надавати копії відповідних документів (у тому числі через представників такого платника на підставі закону або довіреності).

Додатково: суб’єктами господарювання Кіровського району з початку року перераховано на загальнообов’язкове соціальне страхування 264,7 млн. грн. єдиного внеску.

Про оподаткування доходів громадських організацій

Відповідно до ст. 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій .

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами

У разі нецільового використання коштів така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Штрафні санкції за порушення трудового законодавства

Відповідно до Закону України № 77-VIII від 28.12.2014 р. були внесені докорінні зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

10 лютого 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 № 55, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

Якщо до цього часу до роботодавців за порушення трудового законодавства з питань праці застосовувались тільки адміністративні санкції, то з 11.03.2016 року все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції, і розміри їх вражають!

Відтепер, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть ще й фінансову відповідальність у таких розмірах:

  1. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41340 грн. (якщо мінімальна зарплата 1378 грн.) за наступні порушення:
  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
  • виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
  1. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 13780 грн. (якщо мінімальна зарплата 1378 грн.) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);
  2. 3 мінімальні зарплати, – це 4134 грн. (якщо мінімальна зарплата 1378. грн.) за такі види порушень:
  • порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць;
  • виплата їх не в повному обсязі.
  1. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 13780 грн. (якщо мінімальна зарплата 1378 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
  2. 1 мінімальна зарплата (1378 грн.) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Крім того, статтю 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України законодавець оновив, доповнюючи адміністративну відповідальність новим штрафом від 8500 грн. до 17000 грн. за фактичний допуск працівника до роботи без трудового договору.

Операції, які враховують для реєстрації платником ПДВ

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при переході осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ на сплату інших податків і зборів, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 статті 183 ПКУ.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, зокрема, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ).

Згідно із розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Кого зачислено до платників плати за воду

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.

Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати.

Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Залишити відповідь