23 серпня. Цей день в історії

1305 – ідеолог і активний учасник боротьби за незалежність Шотландії Вільям Уоллес був страчений в Лондоні (на підставі фактів з його життя було знято відомий фільм “Хоробре серце” з Мелом Гібсоном в головній ролі).

1382 – вперше була застосована артилерія в Росії, трапилося це під час оборони Москви від татарського набігу хана Тохтамиша.

1552 – російський цар Іван Грозний зі своїми військами обложив Казань.

1793 – революційний уряд Франції оголосив загальну військову повинність, для захисту республіки.

1799 – в Санкт-Петербурзі заборонено носити бакенбарди.

1866 – Австрія та Пруссія уклали Празький мир: в результаті австрійці відмовилися від планів щодо об’єднання німецьких держав під своїм началом.

1913 – у Копенгагені відкрито пам’ятник Русалоньці – героїні казки Г.-Х. Андерсена.

1921 – розпочалася битва при Сакарьї між грецькими та турецькими військами (була частиною війни за незалежність Туреччини).

1939 – СРСР та нацистська Німеччина уклали Договір про ненапад (увійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа).

1942 – початок героїчної оборони Сталінграду (багато істориків виділяють цю битву як переломну у всій Другій світовій війні).

1948 – в Амстердамі (Нідерланди) створено Всесвітню Раду церков – міжнародна організація, що об’єднує близько 400 мільйонів християн з усього світу.

1962 – відбувся перший прямий телеміст Європа-США.

1975 – відкриття Харківського метрополітену.

1989 – у 50-ту річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція “Балтійський шлях”.

2005 – відкрили станцію Київського метрополітену “Бориспільська”.

2007 – відкрили електродепо “Харківське” Київського метрополітену.

2009 – у Макіївкці Донецької області на шахті ім. Кірова в результаті вибуху метано-повітряної суміші загинули восьмеро гірників.

23 серпня народилися:

1741 – Жан Франсуа де Лаперуз, французький мореплавець, військовий моряк.

1754 – Людовік XVI, король Франції у 1774-1793 рр. (засуджений і гільйотинований).

1887 – Фрідріх Цандер, радянський вчений і винахідник німецького походження, один із піонерів ракетної техніки.

1908 – французький прозаїк і драматург Артюр Адамов (доля його трагічна: довгий час пив, потім брав наркотики і врешті-решт пішов з життя, прийнявши смертельну дозу барбітуратів).

1910 – Джузеппе Меацца, італійський футболіст, нападник. Дворазовий чемпіон світу (1934, 1938), найкращий футболіст Італії всіх часів (референдум 1983 р.)

1912 – радянський зброяр Олексій Судаев (сконструював пістолет-кулемет ППС-43, багатьма дослідниками розглядається як краще автоматична зброя Другої світової війни).

1917 – радянський і російський вчений у галузі загальної механіки та прикладної математики Микита Миколайович Моїсеєв.

1924 – Людмила Семикіна, українська художниця і майстер декоративного мистецтва, лауреатка Шевченківської премії 1997 р.

1931 – американський мікробіолог Хамілтон Сміт (лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині 1978 за “відкриття рестрикційних ферментів та їх використання для вирішення проблем молекулярної генетики”).

1932 – радянський і український художник-мультиплікатор Давид Черкаський.

1933 – американський хімік Роберт Керл (“за відкриття фулеренів” отримав Нобелівську премію).

1953 – литовський політик Артурас Паулаускас (довгий час очолював Сейм Литовської Республіки, за переконаннями соціал-ліберали).

1965 – Валерій Ніколаєв, російський актор (“День народження буржуя”).

1965 – Роджер Евері, американський сценарист, продюсер і кінорежисер. Лауреат премії “Оскар” за найкращий оригінальний сценарій до фільму “Кримінальне чтиво”.

1968 – британський музикант і автор пісень Рінго Старр залишив культову групу “The Beatles”.

1978 – знаменитий баскетболіст клубу “Лос Анджелес Лейкерс” Кобі Брайант (відомий своєю надрезультативною грою).