5 квітня. Цей день в історії

1340 – арабський флот розбив іспанську ескадру в Гібралтарській протоці.

1398 – німці вибили піратів (віталійських братів) з острова Готланд.

1453 – турецький султан Мехмед II почав облогу Константинополя, який захопив в кінці травня.

1710 – Пилип Орлик у м. Бендери підписав «Статут Війська Запорізького».

1793 – французький вчений Жан Поль Марат став президентом Клубу Якобінців.

1814 – після вступу військ союзників – Росії, Пруссії, Австрії і Великобританії – до Парижа французький імператор Наполеон I відрікся від престолу. Союзники зберегли за ним титул імператора, віддали йому у володіння острів Ельба

1818 – біля Сантьяго (Чилі) південноамериканські війська Хосе Марті розбили іспанську армію.

1818 – в Парижі барон Карл де Дрез продемонстрував перший двоколісний засіб пересування (прообраз сучасного велосипеда)

1843 – Гонконг оголошений володінням Британії.

1895 – Оскар Уайльд (автор “Доріана Грея”), програв у суді справу за обвинуваченням у наклепі маркіза Куїнсберрі, який звинуватив письменника у гомосексуалізмізмі з його сином. Будучи у розквіті своїх творчих сил і слави, Оскар Уайльд був засуджений до двох років тяжких робіт.

1896 – в Афінах почалися перші сучасні Олімпійські ігри.

1910 – у Франції було заборонено поцілунки на залізниці — з огляду на те, що через тривалі цілування затримувалося відправлення поїздів.

1913 – Нільс Бор завершив статтю «Про будову атомів і молекул», що дала початок квантової теорії

1925 – Лазар Каганович обраний першим секретарем ЦК КП(б)У

1945 – початок грузинського повстання на острові Тексел.

1961 – Президент США Джон Кеннеді санкціонував початок військової операції проти Куби

1989 – Уряд Польщі дозволив діяльність профспілкового об’єднання «Солідарність»

1992 – В ході Боснійської війни розпочалась Облога Сараєво – найдовша облога у сучасній історії та одна з наймаштабніших облог міста у світовій історії загалом.

2000 – англієць Пол Ханн встановив світовий рекорд гучності відрижки — 118,1 децибел.

05 квітня народилися:

1588 – видатний англійський філософ – Томас Гоббс.

1622 – Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик.

1682 – Катерина I, російська імператриця

1723 – відомий англійський економіст – Адам Сміт.

1732 – Жан-Оноре Фрагонар, французький художник

1784 – Луї (Людвіг) Шпор, німецький композитор, скрипаль-віртуоз, диригент і педагог, який першим застосував диригентську паличку.

1820 – Фелікс Надар, французький фотограф, друг імпресіоністів, карикатурист. Засновник фотожурналізму, першим у світі провів аерофотозйомку.

1827 – Джозеф Лістер, англійський хірург, увів у медичну практику антисептики

1882 – В’ячеслав Липинський, український історик і публіцист. За походженням він був поляк який свідомо став українським патріотом. Учасник війни за незалежність України в 1917-1921 роках. Був одним із засновників ОУН, після розколу в 1940 році належав до мельниківців.

1889 – Микола Тюленєв, агромеліоратор, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Академії наук України.

1894 – Лоуренс Белл, американський авіаконструктор, який створив перший у світі надзвуковий літак.

1894 – Дмитро Чижевський, учений-енциклопедист, культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, славіст, дослідник укр. і слов. літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов’янської духовості.

1900 – Спенсер Трейсі, американський актор, першим отримав двох «Оскарів» підряд за кращу роль.

1908 – видатний австрійський диригент – Герберт фон Караян.

1976 – Фернандо Морьєнтес (ісп. Fernando Morientes), іспанський футболіст, триразовий переможець Ліги Чемпіонів у складі мадридського «Реала».

1978-го — Франціска ван Альмсік, німецька плавчиня. Дворазова чемпіонка світу, 18-разова чемпіонка Європи, багаторазова призерка і рекордсменка Європи та світу; володарка чотирьох срібних і шести бронзових олімпійських нагород (переважно у плаванні вільним стилем).