8 липня. Цей день в історії

52 до н. е. — прийнята дата заснування Парижа.

1497 — Васко да Гама почав першу мандрівку європейських мореплавців до Індії.

1573 — Булонський едиктом встановлений кінець 4-річній війні французьких католиків і гугенотів.

1618 — за «околдованіе» французької королеви була страчена камеристка Марії Медичі.

1659 — Битва під Конотопом.

1663 — англійський король оголосив Хартію Род-Айленд, яка залишалася конституцією острова аж до 1842 року.

1686 — австрійські війська звільнили Буду від турецького панування, що тривало з 1541 року.

1709 — генеральний бій Північної війни 1700-1721 рр. — Полтавська битва. Російська армія під керівництвом Петра I розгромила шведське військо Карла XII та його союзників, українських козаків на чолі з гетьманом Іваном Мазепою.

1740 — у Петербурзі четвертований глава російського уряду Артемій Волинський, звинувачений фактичним регентом Ернстом Біроном у спробі узурпувати владу

1777 — Вермонт став 1-м штатом, який скасував рабство.

1796 — державний департамент США видав перший паспорт громадянина США.

1820 — Франкфуртський сейм прийняв Віденський заключний акт, який підтвердив конституцію Німецького союзу і підтвердив суверенітет німецьких держав

1833 — на азіатському березі Босфору підписано союзний договір між Росією й Туреччиною

1886 — Хунчунська угода, укладена в урочищі Ново-Київському, встановила кордони між Росією й Китаєм у районі озера Хасан

1889 — вийшов перший номер газети «The Wall Street Journal».

1892 — аргентинський інспектор поліції Едуардо Альварес у Ла-Платі вперше в історії криміналістики розкрив убивство за дослідженням відбитків пальців.

1901 — у Франції введено обмеження швидкості руху автомобілів у містах — 10 км / год.

1907 — у Нью-Йорку пройшло перше уявлення самого знаменитого американського вар’єте першої половини XX століття «Ziegfeld Follies», організованого імпресаріо Флоренція Зігфельдом.

1915 — указ про мобілізацію на примусові роботи 400 тис. жителів Туркестану і степових областей. Масове повстання казахських племен було жорстоко придушене.

1918 — в Києві створено Державний Сенат України.

1920 — англійська колонія Східна Африка перейменована в Кенії.

1944 — указом президії Верховної Ради СРСР запроваджено почесне звання «Мати-героїня», засновано орден «Материнська слава» і медаль «Медаль материнства». Згідно з «Положенням про звання «Мати-героїня»», воно присвоювалося з одночасним нагородженням орденом матерям, що народили та виховали 10 і більше дітей, після досягнення останньою дитиною віку 1 року за наявності в живих інших дітей цієї матері.

1958 — зробив перший політ перший післявоєнний німецький вертоліт — тримісний Боргварт «Колібрі I», побудований Генріхом Фокке.

1958 — революційні війська Фіделя Кастро взяли Гавану

1969 — В’єтнамська війна: почато виведення американських військ з Південного В’єтнаму, що завершився через три з половиною роки.

1972 — президент США Ніксон оголосив про те, що СРСР протягом 3 років закупить американське зерно на суму 750 мільйонів доларів.

1974 — ЦК КПРС затвердив проект будівництва Байкало-Амурської магістралі (БАМу).

1981 — у московському театрі «Ленком» відбулася прем’єра мюзиклу «Юнона і Авось»

1982 — невдалий замах на президента Іраку Саддама Хусейна в шиїтському селищі Ед-Дуджейль (за 65 км від Багдада).

1990 — чемпіоном світу з футболу втретє стала збірна Німеччини, перемігши у фінальному матчі в Римі команду Аргентини — 1:0

1994 — помер Кім Ір Сен, засновник північнокорейської держави та її керівник у 1946-1994 рр.

2007 — швейцарський тенісист Роже Федерер уп’яте поспіль виграв Уїмблдонський турнір, повторивши рекордне досягнення шведа Бйорна Борга.

2008 — Чеська Республіка стала 18-м членом Європейського космічного агентства.

2011 — у ніч на 8 липня (після 1-ї години ночі) Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому урядовий проект пенсійної реформи. «За» відповідне рішення проголосувало 248 депутатів. Документом підвищено пенсійний вік для жінок до 60 років, страховий стаж піднято до 30 років для жінок та 35 для чоловіків

 

08 липня народилися:

1621 — Жан Де Лафонтен, французький поет-байкар.

1766 — Домінік Жан Ларрі, французький хірург, учасник походів Наполеона.

1831 — Джон Пембертон, американський фармацевт, винахідник «Кока-коли» (спочатку він вважав цей напій лікувальною мікстурою).

1838 — Фердинанд фон Цеппелін, німецький конструктор дирижаблів, граф.

1839 — Джон Рокфеллер, американський промисловець, заснував нафтову компанію «Стандард ойл».

1840 — Мануель де Арріага, португальський політик-республіканець, згодом — демократ; після повалення монархії — перший президент Португалії у 1911-1915 рр.

1842 — Микола Бенардос, український і російський електротехнік, винахідник, творець усіх видів електричного дугового зварювання. Уродженець села Бенардосівка Херсонської губернії (тепер село Мостове Миколаївської області)

1891 — Володимир Володін (справжнє прізвище Іванов), актор театру і кіно («Волга-Волга», «Цирк», «Кубанські козаки»).

1892 — Микола Полікарпов, російський і радянський авіаконструктор, глава ОКБ-51 (ОКБ Сухого), творець «По-2».

1893 — Фріц Перлз, засновник гештальттерапії.

1900 — Юрій Смолич, український письменник («Мир хатам, війна палацам», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Вони не пройшли»).

1908 — Володимир Білокуров, актор («Мертві душі», «Воскресіння», «Смугастий рейс», «Невловимі месники»).

1938 — Лесь Танюк, український режисер, політик, глава товариства «Меморіал», депутат Верховної Ради.

1938 — Андрій Мягков, актор («Іронія долі, або з легким паром», «Службовий роман», «Гараж»).

1950 — Костянтин Райкін, актор театру і кіно, художній керівник театру «Сатирикон».

1952 — Карен Шахназаров Георгійович, російський кінорежисер, сценарист і продюсер («Ми з джазу», «Американська донька», «День повного місяця»).

1963 — Дмитро Пєвцов, актор театру і кіно («Аліса і букініст», «Бандитський Петербург», «Біси», «На тебе сподіваюся»).

1974 — Жанна Фріске, співачка, актриса.

1974 — Діана Арбеніна (до заміжжя Кулаченко), співачка, музикант, лідер групи «Нічні снайпери».