Аліна Кузьмич: «Навчання на онлайн-курсах поєдную з подорожами, хатніми справами та вишивкою хрестиком»

Викладачка Державного університету економіки і технологій із Кривого Рогу Аліна Кузьмич опанувала понад 300 різнопрофільних онлайн-курсів, установивши рекорд України. Дівчина вважає це своїм хобі. Крім того, завдяки новим знанням у виші, де вона працює, започаткували нові дисципліни для студентів: «Децентралізація», «Зв’язки з громадськістю», «Урбаністика» та інші. Про рекордні знання та розширення горизонтів Аліна Кузьмич розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Вістям».

ВИКЛАДАЧ-МОТИВАТОР

– Викладацька діяльність – це постійний процес здобуття нових знань. Пані Аліно, коли ви зрозуміли, що хочете присвятити своє життя навчанню інших і обрали професію викладача?

– Те, що я хочу бути викладачем, зрозуміла ще у середній школі, адже часто допомагала з проведенням уроків своїй учительці з математики. Також завжди брала участь в олімпіадах із цього предмета. На своїй паралелі, у своєму класі чи у молодших я часто замінювала вчительку. Коли вступила на економічний факультет університету, точно знала, що залишусь викладати. Так і сталось. Просто рухалась доріжкою, яка мене вела.

– Розкажіть про свій викладацький шлях. У яких навчальних закладах працювали? Яку спеціальність викладаєте зараз?

– Викладала й викладаю в Державному університеті економіки і технологій, який і закінчила. Вже упродовж чотирьох років читаю різні дисципліни зі спеціальності «Пуб­лічне управління і адміністрування». Цей профіль обрала, бо всі студентські роки займалась активно громадською та політичною діяльністю, співпрацювала з органами публічної влади. Цей напрямок – моє хобі.

РІЗНІ ФОРМАТИ

– За якою спрямованістю був перший курс, який ви пройшли і опанували? Чим він вам сподобався, що вирішили продовжувати далі?

– Перший курс, який називався «Децентралізація: теорія і практика» на платформі Prometheus від Анатолія Ткачука. Він чудово накладається на дисципліни, котрі я читаю, об’єктивно відображає передумови створення, цілі та результати децент­ралізації влади. Досі є моїм найулюб­ленішим курсом.

– Як відкрили для себе саме онлайн-курси? Чому обираєте віддалений формат навчання? У чому його переваги?

– Іще навча­ючись у 11-му класі, відкрила для себе цей формат. Так за відеоуроками готувалась до ЗНО з географії, і здала на 186 балів. Отримала задоволення й зрозуміла, що саме такий формат мені підходить і є для мене найдієвішим. Основною перевагою є те, що можна навчатись у будь-­якому місці, в будь-який час і коли тобі зручно. Я зазвичай поєдную цей процес із подорожами, хатніми справами та вишивкою хрестиком.

– Звідки черпаєте стимул на нові курси і що порадите українцям, аби сміливіше відкривали для себе нові знання?

– Особисто для мене проходження онлайн-курсів – це не ціль, а хобі, відповідно, для цього завжди можна знайти час. Тут, найшвидше, щиро бажаю українцям знайти своє захоп­лення, жити і займатись із задоволенням.

– Ви опанували понад 300 онлайн-курсів. Це просто дивовижна кількість. Які теми обирали і де шукали заняття?

– Якщо бути точнішою, то 304 курси було подано на рекорд, зараз їх уже понад 350. Напрямки навчання різнопрофільні: державне, регіональне та муніципальне управління; підприємництво; викладання; медіаграмотність; SMM-діяльність; громадянська активність. Де проходила? На різноманітних платформах і сайтах. Зокрема, на сайтах: osvita.diia.gov.ua; zrozumilo.in.ua; eduhub.in.ua; business.diia.gov.ua; prometheus.org.ua та інші. До речі, всі вони безкоштовні та доступні.

– Як знаходили час поєднувати курси із викладацькою діяльніс­тю?

– Поєднувати не доводилось, адже, як я говорила, проходження курсів – це хобі, яким я займаюсь у вільний від викладання час. Одночасно різні онлайн-курси не починаю, а занурююсь в один із головою. Також не проходжу онлайн-курси, які ще повністю не вийшли в мережу (знаю, що дехто так дивиться серіали). Втому від курсів звичайно відчувала. Раджу робити перерву на 3-4 дні, й знову можна продовжувати.

– Порадьте із власного досвіду, як краще опанувати інформацію і запам’ятати її надовго, аби з початком нового курсу попередні знання не забувалися?

– Тут, найімовірніше, потрібно обрати свій формат сприйняття інформації. Для себе я постійно встановлюю зв’язок між теперішніми і минулими курсами. Мені це допомагає. Також, якщо розумію, що певні знання втрачено, то повертаюсь до результатів тестування й усе згадується.

НОВІ НАПРЯМКИ

– Чим вам допомагають знання і навички, здобуті під час проходження курсів?

– Я розширюю власне коло знань і потім реалізую їх на парах зі здобувачами вищої освіти. Також завдяки курсам я впровадила такі дисципліни в університеті, як: «Децентралізація», «Зв’язки з громадськістю», «Урбаніс­тика» та інші.

– Які з усіх курсів вам запам’яталися найбільше?

– Ті з них, які я перерахувала вище – це просто «маст хев» для людей, котрі пов’язують своє життя із пуб­лічним управлінням та адмініструванням.

– Знання для вас – це…

– Насамперед це про розвиток та само­вдосконалення й розширення горизонтів.

– Чи наслідують ваш приклад студенти, яких навчаєте?

– Ті, хто має бажання та мету в житті, звісно, так. Часто рекомендую проходити той чи інший курс, а також пропонує деякі курси в процесі самостійного навчання студентів.

РЕКОРДНІ ЗНАННЯ

– Як відбувалася реєстрація рекорду?

– Думка про реєстрацію рекорду в мене виникла у березні. До квітня поступово знаходила всі свої сертифікати й оформлювала їх у щось ціле. Далі зареєструвала особис­тий кабінет на сайті Національного реєстру рекордів. У травні мені зателефонували і сказали, що першу перевірку я пройшла, й потрібно надати певний перелік документів. Почалася вже друга хвиля перевірки сертифіката. На початку липня мені повідомили, що можемо реєструвати рекорд. 22 липня представники Національного реєстру рекордів приїхали до Кривого Рогу на вручення. На їхньому сайті представлено всю інформацію, система фіксації дуже зручна та зрозуміла.

– Як ваші колеги, студенти, друзі та родина відреагували на такий результат?

– Колеги ще торік були здивовані кількістю курсів. А родина та друзі, звісно, вітали з перемогою. Але, якщо чесно, знаючи мене, вони не були здивовані (усміхається).

– Чи знайшли для себе новенький курс, який плануєте опанувати?

– Звичайно. Наразі курси, які проходжу, націлені на елементи викладання. На ЕdEra проходжу онлайн-курс «Школа стійкості» про психологічну адаптацію викладачів та здобувачів освіти у сучасних реаліях.

МАРГАРИТА СОПІЛЬНЯК,
ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ АЛІНИ КУЗЬМИЧ