Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє

 

Суб’єктам господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги)

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  нагадує, що з 1 січня 2015 року діють новації, запроваджені  Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема:

необхідність використання програмно-технічних комплексів самообслуговування (у т.ч. не лише для переказу готівкових коштів, а й для оплати товарів, послуг) при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги), які повинні видавати покупцеві розрахунковий документ установленої форми (фіскальний чек);

під час здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі обов’язково потрібно видавати особі, яка отримує чи повертає товар, одержує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення чи оплата яких здійснюється із використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції;

застосовувати РРО мають підприємства, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо);

РРО мають застосовуватися при здійсненні операцій із купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків із приймання готівки для подальшого її переказу, у т.ч. із застосуванням ПТКС.

Одночасно інформуємо користувачів зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 р. електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти) про виведення таких РРО з експлуатації до 01.01.2016 року.

Крім того, згідно п.9 Прикінцевих положень Закону № 265 суб’єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону до 01.01.2016 року.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує платникам податків – користувачам РРО про необхідність доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, що відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема що забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Звертаємо увагу, що на офіційному порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) можна скористатися електронними сервісами «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Для реєстрації/перереєстрації РРО, розрахункових книжок та книг ОРО запрошуємо до Центру обслуговування платників за адресою:  м. Дніпропетровськ, вул. Горького, буд. 22 телефон для довідок: (056) 374-70-69.

Затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє , що 17.11.2015 набув чинності Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, яким затверджено:

– нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи;

– Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Одночасно визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 179/24711.

Коли повідомлення про прийняття працівників на роботу можна подавати на паперових носіях?

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу та форму такого повідомлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 (далі – Постанова № 413).

Відповідно до Постанови №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного  документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Отже, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (особа) чи фізична особа подає повідомлення про прийняття працівників на роботу на паперових носіях за умови, якщо на дату формування такого повідомлення у страхувальника трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма найманими працівниками, тобто у повідомленні заповнюються рядки не більше ніж на п’ять прийнятих осіб, незалежно від кількості уже працюючих на підприємстві найманих працівників.

Оподаткування новорічних подарунків для дітей

Оподаткування новорічних подарунків регулюється Законом України «Про звільнення від оподаткування коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 №2117-ІІІ з урахуванням змін та доповнень.

Цей Закон є винятком із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України, та регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків. Зокрема ним передбачено, що у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не буде включатись до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків тих дітей, які отримали їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

При цьому під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2015р. дорівнював 1218 грн., то неоподатковувана вартість новорічних подарунків у 2015 році (на період з 15 листопада до 31 грудня) складає 1218 х 8% = 97,44 грн. На період з 1 січня до 15 січня 2016 року такий показник буде інший – в залежності від прожиткового мінімуму для працездатної особи, який буде встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Якщо ж подарунок коштуватиме дорожче, ніж зазначені показники, то суму перевищення його вартості над ними необхідно оподатковувати за ставкою 15% (20%) як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі.

Отже, вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми згідно з вищевказаним Законом від перелічених установ і організацій, не включається до оподатковуваного доходу громадян, які є батьками. Разом з тим такі доходи мають бути зазначені у формі 1 ДФ незалежно від їх оподаткування. Доцільно буде відобразити їх під ознакою доходу «127».

Одночасно при оподаткуванні подарунків радимо звернутись до інших норм законодавства, а саме, підпункту 165.1.39 статті 165 Податкового кодексу України, якою визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків у розмірі не більш, ніж 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Це означає, що оскільки на 1 січня поточного року мінімальна заробітна плата складала 1218 грн., то неоподатковувана вартість подарунків протягом 2015 року становить 609 грн.

Якщо вручення подарунків планується здійснити у січні наступного року, необхідно буде керуватися нормами законодавства України про розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року.

У разі якщо ж вартість подарунків перевищуватиме зазначений розмір такі подарунки підлягатимуть оподаткуванню за ставкою у розмірі 15 або 20 % від суми такого перевищення із обов’язковим застосуванням натурального коефіцієнта.

Вартість такого подарунку відображається податковим агентом у податковому розрахунку за формою №1ДФ. За ознакою «160» відображається вартість новорічних подарунків, надана у розмірі, що не перевищує 50% мінімальної заробітної плати, та за ознакою «126» – у розмірі перевищення такої суми.

Бізнес-партнерів можна перевірити за допомогою електронних сервісів

Часто при оформленні договірних відносин хотілося б бути впевненим у добросовісності контрагента, адже дедалі більше трапляються випадки шахрайства.

Зазвичай, укладаючи договір, контрагенти вимагають один в одного певний перелік документів, за якими можна перевірити надійність бізнес-партнера. Але якщо немає можливості оперативно надати копії потрібних документів, або ж контрагент просто відмовляється їх надавати. В цьому випадку отримати інформацію про потенційного контрагента допоможуть електронні сервіси, розміщені на веб-порталі ДФС України.

Так, на веб-порталі ДФС платникам податків надана можливість скористатись наступними електронними сервісами: «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», «Дані реєстру платників ПДВ», «Анулювання реєстрації платників ПДВ», «Реєстр платників єдиного податку», «Реєстр страхувальників», «Дані про взяття на облік платників податків» тощо.

За їх допомогою можна отримати інформацію про те, чи перебуває даний контрагент на обліку в органах ДФС, чи має він на поточну дату заборгованість та ін.

Так, аби перевірити надійність ділового партнера достатньо скористатись сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Для цього необхідно знати його код ЄДРПОУ або ж точну його назву. Відому інформацію потрібно ввести в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати такого пошуку.

Що стосується інформації про стан розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості), то такі дані оновлюються щоденно крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Сума середнього заробітку, що виплачується мобілізованим працівникам за рахунок коштів роботодавця, є базою нарахування та утримання єдиного внеску

Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок № 105), який визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).

Пунктом 7 Порядку № 105 передбачено, що нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на компенсацію проводяться відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 визначено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом з цим п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

З метою нарахування та утримання єдиного внеску доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, встановлені ст. 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Отже, якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не отримує компенсаційні виплати, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Коли за несвоєчасну сплату податків відповідає банк

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 ст. 129 ПКУ.

Згідно з п. 129.7 ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Тиждень права

Днями працівники ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська провели роз’яснювальні заходи у Центрі обслуговування платників з нагоди відзначення Дня прав людини, який проходить в Україні щороку 10 грудня в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини. Слід нагадати, що з 9 по 14 грудня в Україні проводиться традиційний «Всеукраїнський тиждень права».

Усім відвідувачам працівники ДПІ розповіли про їх права та обов’язки, зокрема про права та обов’язки у сфері оподаткування. Платники податків дізналися, що конституційні обов’язки – такий же необхідний і важливий елемент конституційного статусу особи, як і основні права та обов’язки. Одним із конституційних обов’язків громадян України є обов’язок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених Законом, а також щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому Законом.

Наповнення бюджетів, як державного так і місцевих, реалізація завдань та функцій держави безпосередньо залежить від ефективного виконання усіма суб’єктами податкового права та податкового обов’язку, – зазначила заступник начальника ДПІ у Кіровському районі Євгенія Самсоненко.

Під час бесіди відвідувачі ЦОПу отримали листівки «Права та обов’язки», в якій розміщено основні витяги із законодавства щодо прав і обов’язків платників, так і контролюючих органів.

Надходження податку на прибуток перевищили 86 млн. гривень

«За 11 місяців поточного року чернігівські суб’єкти господарювання поповнили бюджет податком на прибуток на суму 86,016 млн. грн, що на понад 1,522 млн. грн. більше надходжень податку минулого року», – повідомила начальник управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Юлія Мальованна.

Варто нагадати, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та платників податків, у яких доходи за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень (у 2015 році – десяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період.

«У січні-грудні 2015 року та січні-травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень – травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік (п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Слід зазначити, що погашення податкового боргу платника податків з податку на прибуток може бути здійснена також за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Звертаємо увагу платників податків на можливість перегляду даних про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків) за допомогою електронного сервісу від ДФС – «Електронний кабінет платника податків» на офіційному веб – порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua).

Для зняття з обліку платника акцизного податку слід анулювати ліцензію

Для зняття з обліку, як платника акцизного податку, суб’єкту господарювання слід анулювати роздрібну ліцензію,- звертають увагу фахівці   ДПІ у Кіровському районі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.11 р. №1588, не передбачає обов’язку та механізму окремого зняття з обліку суб’єкта господарювання, як платника акцизного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником акцизного податку здійснюється автоматично, під час подання ним декларації з акцизного податку. Тому платникові роздрібного акцизу фактично не потрібно зніматися з обліку, як платнику акцизного податку, оскільки окремої процедури взяття на облік він не здійснював.

Для зняття з обліку достатньо подати до органу ДФС, що видав ліцензію на торгівлю підакцизними товарами, заяву в довільній формі (ч.29 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95  №481/95-ВР).

В документі слід обґрунтувати своє прохання анулювати ліцензію через припинення роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Анулюють ліцензію й вважатимуть її недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про таке анулювання від органу ДФСУ.

Платники ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська перерахували для армії майже 28,5 мільйона гривень військового збору

З початку року  від платників  податків, які перебувають на обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська,  до  Державного бюджету надійшло майже 28,5 мільйона гривень військового збору. «Кожна гривня військового збору, сплачена нашими платниками, підтверджує високу громадянську відповідальність, прояв справжнього патріотизму, що підтверджується стабільною динамікою надходжень даного збору до бюджету»,-  зазначила перший заступник начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Ольга Тісова.

Нагадуємо, що Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» продовжено дію норми щодо сплати військового збору з доходів громадян.

Інформація для тих, хто виїжджає за кордон на постійне місце проживання

Відповідно до вимог пункту 179.3 статті 179 Податкового кодексу України платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Форма такої довідки затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року № 795.

 

 

Залишити відповідь