ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує

Юрій Шеремет: Результати опитування платників свідчать про зменшення рівня корупції в органах ДФС. У боротьбі з корупцією керівництво ДФС покладається на співпрацю з платниками податків. Про це начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет написав у своєму блозі в інтернет-виданні «Обозреватель».

За його словами, працівники ГУВБ намагаються мінімізувати людський фактор у вирішенні тих чи інших службових питань, активно впроваджують відеоконтроль та профілактичні заходи.

«Проте ми вважаємо, що тільки наших дій замало, хоча внутрішня безпека ДФС виявляє 90% всіх правопорушень у сфері службової діяльності у т.ч. корупційних. Тому впродовж кількох років у рамках Антикорупційної програми проводимо періодичні інтерактивні анкетування платників податків. Це відбувається на веб-порталі ДФС», – наголосив Юрій Шеремет.

Оскільки державна підтримка таких заходів не здійснюється, Головним управлінням внутрішньої безпеки спільно з Департаментом інформаційних технологій ДФС розроблено спеціалізований програмний модуль, який інтегрований до процесу подання електронної звітності.

«Запровадження такої інновації дозволило отримати відомості щодо сприйняття та оцінки рівня корупції в органах ДФС від платників податків усіх категорій – як у сфері зовнішньоекономічної діяльності, так і тих, хто працює на внутрішньому ринку. Такий моніторинг дав можливість дослідити зрушення, що відбувалися протягом кожного відповідного періоду», – зазначив Юрій Шеремет.

Як розповів посадовець, результати проведеного у грудні минулого року опитування, в якому взяли участь 6,3 тис. платників податків, засвідчили зменшення проблемних ситуацій, що виникають у платників податків при спілкуванні з працівниками органів ДФС під час здійснення господарської діяльності.

Так, якщо у березні 2016 року 48% від загальної кількості опитаних платників вказали на виникнення проблемних питань між ними та працівниками ДФС, то у грудні їх кількість скоротилася до 46 %.

Про наявність поліпшень у відносинах із платниками також свідчать відповіді суб’єктів господарської діяльності на запитання: “Як змінився, на Вашу думку, рівень корумпованості в органах ДФС?”.

У грудні 2016 року 13,7 % респондентів (на 4 % більше ніж у березні) повідомили про те, що рівень корумпованості в органах ДФС значно знизився. На 4 відсотки зменшилася і кількість платників, які повідомили, що показник залишився на рівні минулих років.

Проведене опитування також свідчить про зниження рівня корупції в ДФС, який респондентам пропонувалося оцінити за 10-ти бальною шкалою, де 10 – абсолютна корупція. Так, у грудні 2016 році рівень корупції як максимальний оцінили 8% платників, при цьому в березні кількість таких респондентів складала 8,8%. Про відсутність корупційних проявів повідомило 10,5 % респондентів, що на 2,3 % більше, ніж у березні 2016 року.

«На підставі отриманих нами даних опитування можна констатувати: в цілому проведені дослідження засвідчили, що результати роботи Головного управління внутрішньої безпеки по притягненню працівників органів ДФС до відповідальності за вчинення корупційних дій мали позитивний вплив на зменшення рівня корупції та покращення суспільної думки щодо діяльності органів ДФС», – підкреслив Юрій Шеремет.

У Центральному районі м.Дніпра податки, спрямовані до місцевого бюджету, на 69% перевищили минулорічні

За січень поточного року майже 51,8 млн. грн податків та зборів поповнили місцевий бюджет. Приріст надходжень до січня минулого року склав 69%, що в сумарному вигляді становить 21,3 млн. гривень.

Традиційно значна питома вага надходжень місцевого бюджету припадає на податок на доходи фізичних осіб, якого сплачено майже 31,0 млн. гривень. У порівнянні з минулим роком ця сума зросла на 12,3 млн. гривень.

Позитивною є також динаміка надходжень і з інших податків до місцевого бюджету. Так, у першому місці поточного року сплачено 7,6 млн. грн. єдиного податку (+ 3,3 млн. грн.), 7,5 млн. грн плати за землю (+ 3,3 млн. грн), 3,5 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (+ 1,2 млн. грн).

Така динаміка у сплаті податків у місцеву казну є  дуже важливою, адже достатнє наповнення бюджету значно збільшує можливості для вирішення соціально-економічних проблем місцевої громади.

З доходів громадян Центрального району м.Дніпра до бюджетів у січні спрямовано більше ніж в півтора рази ПДФО

Завдяки працюючим громадянам Центрального району м.Дніпра у січні 2017 року бюджети отримали 41,3 млн. гривень податку на доходи фізичних осіб. Це на 66 відсотка більше проти січня минулого року.

«Тобто, підвищення розміру мінімальної заробітної плати та заходи ДПІ з детінізації економіки вже у перший місяць нового року продемонстрували вагомий фінансовий результат. Отож, ми сподіваємося на конструктивну співпрацю з органами місцевого самоврядування в питаннях легалізації підприємницької діяльності та найманих працівників», – зазначає заступник начальника ДПІ у Центральному районі м.Дніпра Самсоненко Євгенія Сергіївна

Як запевнив посадовець, фахівці ДПІ забезпечують якісне адміністрування місцевих податків і зборів з тим, щоб громади своєчасно отримували належне фінансове забезпечення для виконання своїх програм.

Враховуючи, що триває другий місяць деклараційної кампанії ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що кожен  платник податків може отримати відомості про доходи і сплачені податки у минулому році через Електронний кабінет платника .

 «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» – сучасний та доступний  сервіс від ДФС, що стане в нагоді як декларантам – держслужбовцям, так і громадянам, котрі зобов’язані подати річну податкову декларацію.

Щоб отримати відомості про суми виплачених доходів в Електронному кабінеті платника фізична особа з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) повинна створити і направити відповідний запит в розділі  «Подання заяв, запитів для отримання інформації».

Варто врахувати, що запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.

Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Скажемо – НІ «зарплатам в конвертах»!

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу , що основним бюджетоутворюючим доходним джерелом місцевого бюджету є податок з доходів фізичних. Всі відрахування із офіційних заробітних плат йдуть до місцевого бюджету і використовуються не лише на розвиток та благоустрій міста, але й на соціальні виплати, допомоги по безробіттю та ін.

У зв’язку з набуттям чинності Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – закон), починаючи з 01.01.2017 законом внесені зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, а саме, збільшено фінансову відповідальність суб’єкта господарювання.

Так, з 1 січня 2017 року за порушення законодавства про працю та зайнятість населення накладається штраф за:

– недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків розмір штрафу – у 100-кратному  розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (320 тис. грн);

– допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (96 тис. грн);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному  розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32 тис. грн);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у 10-кратному  розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32 тис. грн);

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 грн);

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 грн);

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, у розмірі 3200 грн.

Звертаємо Вашу увагу на те, що факт накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за недопущення до перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість не виключає необхідність накладення фінансових санкцій на юридичну особу або фізичну особу-підприємця.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч. 7 ст. 265 КЗпП). 

Досвід показує, що значна частина громадян, не знаючи чинного законодавства про працю та пенсійне забезпечення, вважає, що запис в трудовій книжці дасть можливість отримати пенсію за весь трудовий стаж. Однак на сьогоднішній день поняття «трудовий стаж» замінено на «страховий стаж». Пенсійний фонд здійснює облік нарахованої заробітної плати і сплачених страхових внесків персонально по кожному працівнику чи підприємцю, а також облік періодів роботи, за які сплачено ці внески. І саме від цих величин залежить розмір майбутньої пенсії.
Звертаємо увагу населення, що погоджуючись на неофіційне працевлаштування, ви втрачає такі права, як оплачувані відпустки, соціальні страхові виплати та пенсійний стаж.
Тому всім працівникам важливо знати та розуміти, що заробітна плата «в конвертах» – це не тільки неотримання соціальних пільг, виплат, а і мізерна пенсія на старість.

Звертаємось до роботодавців, які надають перевагу виплаті заробітної плати «в конвертах» з проханням, проявити свою громадянську позицію, легалізувати реальну заробітну плату працівників і не прирікати їх на низькі соціальні виплати

З огляду на вищенаведене ДПІ у Центральному районі м.Дніпра радить юридичним та фізичним особам-підприємцям, які використовують найману працю не ігнорувати офіційним працевлаштуванням працівників, адже відповідальність за порушення у сфері праці передбачено Кодексом законів про працю України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України та можуть обійтись роботодавцю штрафними санкціями на значну суму.

Дніпровчян запрошують задекларувати доходи, одержані за кордоном

Іноземні доходи обов’язково треба декларувати. Отож, громадяни, котрі в минулому році отримували доходи в іноземній валюті, запрошують подати Податкову декларацію за 2016 рік.

Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертають увагу, що відповідно до норм Податкового кодексу України сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Визначити до сплати суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору кожному декларанту допоможуть фахівці ДФС.

Щоб правильно втсановити суму доходів, які треба задекларувати в національній валюті, громадянин повинен перерахувати отримані іноземні доходи за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отож, волинянам, котрі в минулому році отримували іноземні доходи, зокрема під час працевлаштування на сезонних роботах за кордоном, не треба зволікати з поданням декларації.

Звертаємо увагу, що за підсумками 2016 року сума іноземного доходу оподатковується податком на доходи за ставкою 18%. Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5% об’єкта оподаткування.

У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору.

Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за 2016 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2017 року.

Торік податковою соціальною пільгою скористалися близько 3 тисяч громадян Центрального району

За підсумками 2016 року майже 3 928 тисяч працюючих мешканців Центрального району скористалися податковою соціальною пільгою,- повідомили в управлінні податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у Центральному районі м.Дніпра.

Податкова соціальна пільга – це можливість платника зменшити нараховану місячну суму зарплати на розмір такої пільги. У 2017 році сума пільги складає 800 гривень, тобто 50 відсотків від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. Право на податкову соціальну пільгу має кожна працююча особа, яка отримує заробітну плату і сплачує податок на доходи фізичних осіб, у разі відповідності умовам.

Так, пільга надається, якщо розмір нарахованої місячної зарплати не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, помноженому на 1,4 і округленому до десятків гривень. При цьому податкова соціальна пільга застосовується тільки до зарплати і не стосується інших доходів (заробітків підприємців або сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності).

Однак, якщо працівник, крім зарплати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового чи майнового забезпечення учня, студента, аспіранта, ординатора, ад’юнкта, військовослужбовця пільга не використовується.

Податкова пільга може надаватися тільки на одному місці роботи. Таким чином, якщо людина працює на декількох підприємствах, вона сама може обрати, де їй вигідніше скористатися правом на пільгу, і подати роботодавцю письмову заяву. Право на податкову соціальну пільгу мають обидва батьки і надається вона на кожну дитину, але тільки для одного з батьків граничний розмір зарплати, що дає право на пільгу збільшується в залежності від кількості дітей у віці до 18 років.

Відомості про суми виплачених доходів в Електронному кабінеті платника

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  звертає увагу , що у рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті платника функціонують такі сервіси:

– «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді». Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.

Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.  Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

– «Декларація про майновий стан і доходи в електронному вигляді».  Фізичні особи у відкритій частині Електронного кабінету платника можуть заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а в розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді. Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.

Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від  15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Для отримання сертифікатів електронних посилених ключів можна звернутися за адресами:

м. Дніпро, пр Слобожанський ,95,А тел.:27-30-76

м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,буд.25 тел: 749-63-34

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи  можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді .  Також матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів розміщено в банері «Декларування доходів громадян». 

Легалізація трудових відносин на контролі у податківців Центрального району м.Дніпра.

Нещодавно відбулась зустріч заступника начальника ДПІ Євгенії Самсоненко з представниками бізнесу  Центрального району м.Дніпра з питань легалізації заробітної плати та зайнятості населення в районі.

Легалізація заробітної плати – винятково важлива соціальна проблема.  Постійний контроль за дотриманням вимог чинного законодавства з легалізації трудових відносин між найманими працівниками та роботодавцями – одне із пріоритетних завдань органів фіскальної служби, зазначила очільник податкового органу.

На порядку денному розглядали питання з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, виплати підприємствами та суб`єктами підприємницької діяльності заробітної плати нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати в країні. На засіданні заслухали керівників та представників підприємств, суб`єктів підприємницької діяльності, які виплачують заробітну плату нижче рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

За результатами обговорення було дано рекомендації роботодавцям, відповідно до яких має бути виправлена ситуація, що склалася, наголошено на необхідності дотримання  законодавства щодо офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та вжиття всіх заходів щодо виплати заробітної плати своїм працівникам у розмірі не менше 3200 гривень на місяць.

Завдяки таким зустрічам в 2016 році отримали офіційну роботу 102 найманих працівника, в січні  п.р. – 5 робочих місь стали офіційними. Додатково до місевого бюджету надійшло відповідно у 2016 році  податку на доходи з фізичних осіб 42,5тис.грн., єдиного внеску 45,3тис.грн., в січні п.р. – 6,5тис. грн ПДФО та 8,2 тис.грн єдиного внеску

Застосування ставок податку на доходи фізичних осіб та військового збору до доходів, отриманих у 2016 році

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що до доходів, отриманих у 2016 році, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у таких розмірах:

– 18% бази оподаткування щодо:

  • доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст.167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;
  • перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом;
  • пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167 статті 167 ПКУ).

– 5% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

– 0% бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.

 Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування збором за доходами, визначеними статтею 163 ПКУ.

Разом з тим, підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільнено від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Деякі зміни трансфертного ціноутворення у 2017 році

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), яким внесена низка змін до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема, підпунктом 39.2.1.7 ПКУ передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими, а саме: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).

Слід зазначити, що нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону №1797 зазнала змін гранична дата подання звіту про контрольовані операції (далі – Звіт), а саме: граничний строк подання Звіту перенесений з 1 травня на 1 жовтня року, що настає за звітним (п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ).

Платник податків має право виправляти помилки та недоліки Звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) Звіту.

Водночас подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому Звіті.

Також ПКУ забороняє платнику податків подавати уточнюючий Звіт під час проведення документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що Звіт за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами підпункту 39.4.2 ПКУ до 01.10.2017, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2017.

Податкові зміни 2017: рентна плата за спеціальне використання води

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  інформує , що Державна фіскальна служба України у листі від 30.01.2017 № 2069/7/99-99-12-03-04-17 надала роз’яснення щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води у 2017 році.

У листі роз’яснено, що платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати плати визначені статтями 255 та 257 – 258 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 Кодексу передбачено внести зміни в частині визначення кола платників плати та порядку нарахування податкових зобов’язань з плати.

Пунктом 20 Закону України від 20.12.2016 № 1791-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 Кодексу та збільшено ставки плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791, починаючи з 01 січня 2017 року.

Платники обчислюють суму плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (за IV квартал 2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 № 927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1539/29669 (за І – IV квартали 2017 року).

Податкові декларації плати подаються платниками  контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань є:

за IV квартал 2016 року: 09 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;

за І квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

за II квартал 2017 року: 09 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;

за III квартал 2017 року: 09 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

за IV квартал 2017 року: 09 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Щодо окремих питань порядку подання податкової звітності у 2017 році.

Платниками плати визначені суб’єкти господарювання – водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 Кодексу, неплатниками – визначені пунктом 255.2 статті 255 Кодексу.

Перелік обсягів води, за які плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 Кодексу.

Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Суб’єкт господарювання, зареєстрований платником плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з плати за І квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об’єкта оподаткування платою та податкову звітність з плати протягом податкового (звітного) року не подає.

 Порядок подання податкової декларації з плати за землю за нововідведені земельні ділянки

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу ,що відповідно до п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію також протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Які підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що  відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розд. V ПКУ;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розд. V ПКУ;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ).

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).

Який порядок нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження сум податкових зобов’язань та яким чином платнику податків повідомляється про нарахування такої пені?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра, що відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов’язання (його частин ) скасовується (п. 129.2 ст. 129 ПКУ).

Водночас, на виконання п. 130.1 ст. 130 ПКУ у разі якщо керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст. 56 ПКУ, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

На суми грошового зобов’язання, визначеного, зокрема п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Пунктом 2 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок № 422), встановлено, що у разі нарахування, зокрема, сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) автоматично кожному платнику відкривається інтегрована картка платника.

При складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204. У разі несплати в установлений строк узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, про нарахування пені зазначається у відповідних формах податкових повідомлень-рішень.

Після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 розд. ІІІ Порядку № 422.

Разом з цим сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ, є податковим боргом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначено п.п. 2 п. 1 глави 7 розд. ІІІ Порядку № 422.

Щодо стану розрахунків за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі за пенею, нарахованою контролюючим органом, суб’єкт господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, за письмовою заявою може отримати письмовий документ у довільній формі.

Чи потрібно ФОП при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи зазначати інші доходи, отримані як ФО – громадянином та відомості про рухоме та нерухоме майно?

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений              п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 № 821).

Відповідно до форми податкової декларації у відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

Кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності / року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується в квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна (значення вказується як десятковий дріб);

7 – відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (вказуються позначкою ”х”).

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна надавати за результатами календарного року податкову декларацію про майновий стан і доходи, незалежно від того чи проводилась протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

ЩОДО ПЕРІОДУ, ЗА ЯКИЙ НЕОБХІДНО СПЛАТИТИ ЄСВ У РАЗІ ПРИПИНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  звертає увагу , що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою –підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – за їхньою заявою, після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

 

Залишити відповідь