ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє

 

Про електронне адміністрування ПДВ на семінарі в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

Днями в приміщенні інспекції відбувся черговий семінар для платників податків Кіровського району м. Дніпропетровська за участю першого заступника начальника ДПІ Ольги Тісової та фахівцв відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій. Під час семінару були розглянуті актуальні питання електронного адміністрування ПДВ.

На початку заходу посадовець звернула увагу присутніх на те що, метою таких зустрічей є налагодження партнерських стосунків з платниками податків та вивчення проблем, з якими зустрічається бізнес при адмініструванні податків та поданні звітності.

У ході семінару фахівці інспекції надали роз’яснення з питань реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, коректності заповнення показників декларації та додатків до декларації з врахування уточнюючих розрахунків, правильності проведення коригування податкової накладної у випадку невірного відображення реквізитів або сум ПДВ, відображення від’ємного значення ПДВ у декларації, про зміни у порядку обліку платників та порядку реєстрації платників ПДВ тощо.

На завершення семінару платники мали можливість отримати відповіді на усі питання від фахівців податкової.

«Пульс» захищає права платників податків

«Пульс» Державної фіскальної служби України – пряма телефонна лінія, створена для упередження неякісного обслуговування клієнтів податкової та митниці, ліквідації будь-яких перешкод, що стоять на заваді здійснення підприємницької діяльності. Номер телефонної лінії «Пульс» -( 044) 284-007.

Про нову декларацію пр майновий стан і доходи запитували “гарячій лінії” в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська

Прийняття нової форми податкової декларації про майновий стан і доходи викликало неабияку зацікавленість у громадян, що спричинило багато запитань до податківців. Днями в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” на тему: «Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи. Порядок заповнення та подання». На запитання платників відповідала начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Бабкіна Оксана Валентинівна.

Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Починаючи з якого періоду подається декларація про майновий стан та доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859?

З 17.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015

№ 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – Наказ № 859).

Разом з тим форма податкової декларації про майновий стан і доходи набирає чинності з 01.01.2016.

Враховуючи викладене вище, декларація про майновий стан і доходи за формою затвердженою Наказом  № 859 подається, починаючи з 01.01.2016.

За якою податковою адресою необхідно подавати ФО річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації ФО знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?

Згідно ст.67 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом п.45.1 ст.45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Чи необхідно ФО подавати річну декларацію у разі отримання протягом звітного року від декількох податкових агентів доходів у вигляді заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами та пасивних доходів, загальна річна сума яких перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного податкового року?

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодексу) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов’язковим.

Підпункт «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу передбачає подання податкової декларації за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені вище, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.

При цьому, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).(п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При повному або частковому використанні інформації, розміщеної на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі,

посилання на джерело інформації обов’язкове.

У яких випадках ФО звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених Розділом IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ;

зазначені у п. 167.2 – 167.4 ст. 167 ПКУ, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

зазначені у п.п. «є» п. 176.1 ст. 176 ПКУ від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Органи ДФС нагадують про необхідність інформування фіскальної служби у випадку зміни даних

Відповідно до п.70.7 ст.70 гл.6 розділу ІІ Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам (органам ДФС) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. Для надання відомостей передбачена спеціальна форма заяви – №5ДР. Разом із нею громадянин надає копії документів, в які були внесені зміни. Наприклад, у випадку зміни прізвища – паспорт, документ, що підтверджує зміни (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розлучення тощо) та облікову картку з реєстраційним номером платника податків. Для оформлення змін фізична особа або її законний представник (уповноважена особа) може звернутися в будь-який Центр обслуговування платників. Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання Заяви до органу ДФС. Нагадуємо, що не варто зволікати з наданням до контролюючих органів зазначеної інформації. Особливо це важливо сьогодні, коли багато громадян звертаються до Центрів соціального захисту за отриманням субсидій. Останні в свою чергу здійснюють запит до фіскальної служби з метою перевірки даних про громадянина.

Нелегальний працівник позбавлений соціальних гарантій

Легалізація найманої праці і заробітної плати, виведення доходів із «тіні» – саме таким руйнівним тенденціям намагаються щоденно запобігати працівники ДПІ у Кіровському районі . Дніпропетровська. Такі негативні явища спричиняють збитки не лише економіці країни, регіону і міста, а й громадянам, позбавляючи їх соціальних гарантій.

«Недальновидною є позиція, що зарплата «у конвертах» – це спокусливо, мовляв, на декілька сотень гривень можна отримати більше. Адже з іншого боку, працівник, який отримує зарплату «у конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Як приклад, останніми тижнями легалізовано четверо найманих працівників у трьох фізичних осіб – підприємців. Таким працівникам визначено зарплату у законодавчо встановленому мінімальному розмірі – 1378 гривень», – говорить в. о. заступника начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Максим Сидоров.

До увги платників податку на прибуток: якщо за 2015 рік бухгалтерський дохід не перевищує 20 млн. грн., податкові різниці можна не застосовувати

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Такий платник податку, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на усі різниці не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються.

Проте, якщо за підсумками будь-якого наступного звітного року, дохід такого платника, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищить 20 млн. грн, такий платник здійснює коригування об’єкта оподаткування на усі різниці в загальному порядку.

До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Зазначена норма визначена п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Сплачений податок на нерухоме майно заліковується у зменшення зобов’язань з податку на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відноситься до адміністративних витрат та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку).

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

При цьому, авансовий внесок з податку на майно, сплачений за IV квартал 2015 року до 30 січня 2016 року, зменшує податок на прибуток, нарахований за 2015 рік.

Сума нарахованого та сплаченого податку на майно відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» до декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 №897.

Зазначена норма визначена  п.п. 134.1.1 ст. 134, п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України та п. 18 П(С) БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318.

До 01.01.2016 року небхідно налаштувати касову техніку на формування електронних звітних документів

1 січня 2016 року закінчується перехідний період для заміни чи доопрацювання касової техніки на таку, що формує електронну контрольну касову стрічку та забезпечує подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.

З 1 січня 2016 року фіскальні органи мають право застосовувати штрафи до суб’єктів господарювання, які не забезпечили використання належної касової техніки при здійсненні розрахункових операцій.

Зазначені норми визначені п. 1 ст. 9; п.5 ст. 17 та п. 9 Прикінцевих положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Суб’єкти господарювання, які ще не придбали РРО, що формують фіскальні звітні документи в електронному вигляді, до кінця грудня 2015 року зобов’язані доопрацювати наявну касову техніку, або ж придбати РРО з такою функцією.

Підприємці – платники єдиного податку 2-ї та 3-ї груп, які перевищили обсяг доходу 1 млн. грн., повинні застосовувати РРО

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи;    другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому, РРО та розрахункові книжки не застосовують при продажу товарів (наданні послуг) підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Водночас нормами Податкового кодексу не передбачено можливості платникам єдиного податку 2-ї та 3-ї груп, обсяг доходу яких перевищив 1млн. грн грн, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Отже, підприємці платники єдиного 2-ї та 3-ї груп, які перевищили обсяг доходу 1 млн. грн, при здійсненні розрахункових операцій повинні застосовувати РРО в загальному порядку.

Зазначена норма визначена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Змінено Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ

Наказом Міністерства фінансів України від 16.11.2015р. № 1025 затверджено Зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01 липня 1997 року № 141.

Зокрема, при неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані/попередньо оплачені сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, зареєстрованої в ЄРПН в терміни, встановлені податковим законодавством, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 644 “Податковий кредит”, аналітичний рахунок “Податковий кредит непідтверджений”, у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов’язань. У разі отримання податкової накладної з порушенням терміну реєстрації зазначена в ній сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”, у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 “Податковий кредит”, аналітичний рахунок “Податковий кредит непідтверджений”.

Наступного дня після останнього дня граничного терміну для реєстрації податкової накладної в ЄРПН сума податку на додану вартість, що міститься в такій податковій накладній, відображається за дебетом субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності” у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 “Податковий кредит”, аналітичний рахунок “Податковий кредит непідтверджений”.”.

Зарахування коштів на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритий платнику податку в Казначействі, відображається за дебетом субрахунку 315 “Спеціальні рахунки в національній валюті”, аналітичний рахунок “Розрахунки з Казначейством в системі електронного адміністрування податку на додану вартість”, і кредитом субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Суми податку на додану вартість, перераховані до бюджету Казначейством, відображаються за дебетом субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за податком на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість”, у кореспонденції з кредитом субрахунку 315 “Спеціальні рахунки в національній валюті”. Перерахування платнику податку сум бюджетного відшкодування відображається за дебетом субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і кредитом субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”.”.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 листопада 2015 р. за № 1491/27936 та набирає чинності з 18 грудня п.р. –  дня його офіційного опублікування.

Земельний податок  – нюанси розрахунку

З 1 січня 2015 року плата за землю – це місцевий податок, який є однією з складових податку на майно.

Згідно з нормами Податкового кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Відповідні рішення в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. У разі  відсутності рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків і зборів, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. Такий самий порядок застосовується при обчисленні суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Щодо порядку впровадження пільгового режиму по сплаті земельного податку, то підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Кодексу). Звертаємо увагу на те, що Податковим кодексом не надано право місцевим радам встановлювати індивідуальні ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб,  фізичних осіб – підприємців та громадян або ж  взагалі звільняти їх від оподаткування.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Залишити відповідь