Геологічний феномен Дніпропетровщини: що приховує Криворіжжя
Кривий Ріг відомий передусім залізною рудою та великими кар’єрами. Однак під ногами мешканців міста приховане значно більше — породи віком у кілька мільярдів років та десятки хімічних елементів. Таке геологічне різноманіття називають криворізьким геодиверситетом.
Геодиверситет охоплює мінерали, гірські породи, ґрунти, викопні рештки, водойми, ландшафти та різноманітні форми рельєфу. Все це формує природну основу території та водночас є джерелом корисних копалин.
Криворіжжя у цьому сенсі має особливу геологічну будову. Територія розташована на межі двох великих структур Українського кристалічного щита — Кіровоградського та Придніпровського геоблоків.
Саме геологічні процеси, які мільярди років відбувалися у цій зоні, сприяли утворенню потужних покладів залізної руди. Сьогодні Криворізький залізорудний басейн є головною геологічною особливістю краю.
Подекуди на поверхню тут виходять надзвичайно давні породи, вік яких оцінюють у понад 2–3 мільярди років. Серед них — залізисті кварцити, аркозові пісковики, амфіболіти та різні види сланців.
Своєрідним продовженням природного рельєфу стали й індустріальні ландшафти Кривбасу. Гігантські кар’єри, провальні лійки та високі відвали, які нерідко називають «криворізькими горами», за десятиліття стали впізнаваною частиною місцевого пейзажу.
Але залізною рудою багатства надр Криворіжжя не обмежуються. Тут є поклади бурого вугілля, мармуру, доломітів, покрівельних і талькових сланців, сурику, охри, будівельних пісків та суглинків.
За даними фахівців, у місцевих надрах також представлені скандій, ванадій та ще близько 40 хімічних елементів. Саме тому Криворіжжя іноді образно називають місцем, де під землею можна знайти майже половину таблиці Менделєєва.
Геологічне різноманіття Кривого Рогу — це не лише основа промислового розвитку регіону. Давні скелі, кар’єри, відвали та унікальні виходи порід становлять інтерес для геологів, дослідників історії Землі та промислового туризму.
Те, що для мешканців Кривбасу давно стало звичним краєвидом, насправді є своєрідним геологічним літописом, окремі сторінки якого почали формуватися за мільярди років до появи людини.
Підготувала Марина Кузнєцова
фото з відкритих джерел


