Хрещений батько міста на Дніпрі

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ «ВІСТЕЙ»
Григорій Потьомкін та Катерина ІІ – їхні образи неоднозначні для України, містять яскраві протиріччя. І все ж, саме ця вельможна пара, яка мріяла збудувати на землях нинішнього Дніпропетровська Третій Рим, зробила місто над Дніпром таким, яким його знають сучасники. Пропонуємо читачам полишити буденне й поринути в часи, коли Катеринославом походжав князь Потьомкін та проїжджала карета Катерини ІІ

МАНІЯ ВЕЛИЧНОСТІ

За радянськими підручниками історії, на місці Катеринослава було таке собі «дике поле». Однак останні дослідження науковців та краєзнавців це заперечують. На наших землях знаходилося кілька десятків козацьких зимівників та дві величні фортеці, десь тут розміщувалося й стародавнє місто часів Київської Русі. І все ж, що б не казали історики, та в становленні самого Катеринослава Григорій Потьомкін і Катерина ІІ участь таки брали. Та й як цьому не бути, коли в князя була справжня манія до містобудування. Сенатор, воєначальник, керівник зовнішньої й внутрішньої політики Російської імперії, а ще – отаман козацького коша на прізвисько Грицько Нечеса, Григорій Потьомкін просто марив величними будинками та європейськими вулицями. Тож власноруч висунув ідею зведення на наших землях величного міста й навіть сам розробив концепцію його розвитку. Наприкінці XVIII століття Катеринослав планувався як третя столиця імперії, провідний світовий економічний, адміністративний і культурний центр, але реалізувати це не пощастило.

УНІВЕРСИТЕТ У СТЕПУ

Зокрема, у 1784 році Потьомкін подав Катерині ІІ прохання щодо заснування в ще не збудованому Катеринославі так званої Академії наук та мистецтв. Імператриця, звісно ж, не змогла відмовити фаворитові: видала указ про заснування університету. Цікаво, що Катеринославський виш міг стати провідним європейським закладом – тут повинна була навчатися талановита молодь із Польщі, Німеччини, Греції, Валахії та Молдавії. Отже, своїм указом Катерина ІІ дозволила заснувати в ще невідомому місті другий університет Російської імперії.

Ось і Спасо-Преображенский кафедральный собор, що Потьомкін планував зводити на горі, мав би бути вселенських масштабів. Початковий, так і не реалізований, проект храму архітектора Клода Геруа повинен би мати шикарний вигляд. Про це у власних «накресленнях міста Катеринослава» ось що писав Катерині ІI князь Потьомкін: «Представляється тут собор чудовий в наслідування святого Павла, в знак, що країна ця зі степів безплідних перетворена турботами вашими в рясний вертоград, а з обітища звірів – у сприятливе пристановище людям з усіх країн». Отакої! Тобто князь укотре натякав, що місцеві землі були необжитими? Та чи можна цьому вірити? Тим паче, що «за спиною» майбутнього князевого палацу (ще не збудованого тоді) вже хитав вітами величний фруктовий сад козака Лазаря Глоби, в якого Потьомкін за чималу суму (3 тис. рублів) згодом і викупив ділянку.
І швидко наказав розбити чудовий парк в «ангельському смаку» – як любили тоді говорити.

ТАЛАНОВИТИЙ ФАВОРИТ

Що ж була за людина – князь Потьомкін? Які таланти він мав, аби полонити царицю, та так, що вона виділяла безмежні кошти для реалізації найвеличніших проектів у степах безлюдних. За спогадами сучасників, Потьомкін був ззовні приємний, а під час розмови видавався співбесіднику розумним і спритним. Знав кілька іноземних мов, вільно писав сатири, розумів мистецтво та літературу, витрачав шалені гроші на картини і статуї, а крім того, вмів відтворити будь-який голос, тож кепкував з усіх сучасних вельмож на радість Катерини.

Отже, зустрівшись із царицею, князь мав багато шансів сподобатися їй. І врешті так захопив собою владну особу, що став фаворитом, а згодом й обвінчався з нею.
Та хто з того кохання й співпраці мав більший зиск – імператриця чи князь?
Ось тут треба пометикувати! Бо для російської скарбниці князеві ідеї влітали в чималу копійчину: лише мандрівка цариці Україною на південь коштувала 4 млн. рублів, що вже казати про проекти Катеринослава.

ПОТІШНІ МІСТЕЧКА

Потьомкін добряче нагрівав руки на всьому. Однак йому можна вибачити, бо до справи підходив творчо. Так, під час подорожі Катерини ІІ на південь Григорій Олександрович проявив неабиякий хист до театралізованого дійства: для гарного настрою першої особи держави, за наказом князя, місцеві майстри виготовили з фанери і розмалювали сотні декорацій квітучих українських сіл – «потішних містечок», як їх називали.

Споглядаючи на цю красу з віконечка своєї величезної карети, що швидко везли тридцять коней, володарка імперії, певно, з захватом без упину промовляла: «Яка краса!» Для чого створював ілюзію розвинутих міст для цариці «любий Грицько?» Швидше за все через те, що мав звітувати їй за витрачені на власні проекти кошти. А ось чи поцупив щось Потьомкін під час зведення нашого міста – історія замовчує. Та нам, мешканцям Дніпропетровська, вже все одно. Бо ж хитрий і жадібний до багатства князь однаково є хрещеним батьком не лише Катеринослава, а й Дніпропетровська.

АНФІСА БУКРЕЄВА

Залишити відповідь