Крістіна Бережна: «Дитячі книжки — окремий світ»

Життєва стежина українки, на якій не лише квітнуть запашні васильки, але й трапляються бур’янці, вабила митців в усі часи. Співчутливе та великодушне виринає з пам’яті Шевченкове: «Катерино, серце моє!..» Як виявилося, щербатій долі української красуні Катерини, про яку колись склав поему Великий Кобзар, співчувають не тільки дорослі, а й зовсім юні дарування. Криворізька дев’ятикласниця Крістіна Бережна, яка брала участь у Всеукраїнській дитячій мистецькій акції «Мій Шевченко», настільки перейнялася нещасливою долею Шевченкової Катерини, що присвятила їй цілу книжку. Як дівчині вдалося поєднати слово Великого Кобзаря і свій малярський хист, створивши чудовий зразок сучасної книжки, виборовши перше місце та здобувши перемогу в номінації «Головна премія — книга», з’ясовували «Вісті»

Хороший шанс
— Крістіно, розкажи про свій шлях до перемоги?
— Номінацій у конкурсі було кілька: читання творів Т. Шевченка, виготовлення книжок та фотографія. Я створила рукописну книжку з ілюстраціями за поемою «Катерина», за що й здобула головну премію. Процес роботи нею розпочала, заготувавши сторінки, які були тоновані і фабрично, і власноруч. Відтак зшила їх і почала працювати над обкладинкою. Опісля — створення ескізів та ілюстрацій. Потім переписала текст, а закінчила оздобленням стрічечками та візерунками. Мені кортіло лишень спробувати свого щастячка. Тому, беручи щовечора до рук олівця, я просто втішалася, а не мала на думці здобути вікторію. Але тепер знаю: коли вкладеш у роботу душу, то з цього напевно щось вийде! Слід використовувати щонайменший шанс зростати в тій царині, до якої маєш хист.
— Це твій перший великий здобуток?
— Здебільшого перемагала на конкурсах міського рівня: «Олівець-малювець», конкурс у міській газеті тощо. Але це було не так захопливо (усміхається). Як на мене, через те, що у нас промислове місто, тут не так багато творчих людей.

Взірець малярства
— Що виявилося найскладнішим у творчій роботі над «Катериною»?
— Подивитися на події очима головної героїні, тобто передати її почуття, настрої, емоції. Я не схвалюю те, що вона дискримінується суспільством як жінка. Взяти навіть вчинок того самого москаля, який понівечив її долю… Всі знали, що Катерина народила дитину від нього, але ніхто його за це не пригнічував, а жінку просто знищили як людину.

— За яким би ще твором Великого Кобзаря воліла б створити книжку?
— Мені кортить і далі працювати над жіночою тематикою. Наразі навчаюсь у випускному класі художньої школи, де працюю над дипломною роботою, темою якої є Шевченко. Наступним кроком в опануванні ілюстративного малярства планую зробити його твір «Наймичка».
— Мистецька акція, в якій ти успішно взяла участь, називається «Мій Шевченко». А хто для тебе «твій Шевченко?»
— Гадаю, це — душа народу, адже він оспівував його стражденну долю, нічого не приховуючи. Ну, а для мене, звісно, Тарас Григорович ще і взірець малярства. Коли брала участь у конкурсі, пощастило відвідати усі музеї Шевченка в Києві і побачити всі його замальовки та оригінали полотен. Придивлялася до кожного мазочка, і це було мені навдивовижу і на втіху.

Черевики і дверні ручки
— Крістіно, ти як авторка найкращої книжки брала участь у майстер-класах, що проводили на конкурсі.
— Так, їх було безліч: і для читців, і для художників-фотографів. Там нас навчали робити рукописні книжки, зокрема показали різні обкладинки: скажімо, японську ми залишили собі як блокнот, де малюватимемо все, що спаде на думку, а інший записник — для подорожей. Організатори конкурсу запропонували зобразити найрідніші речі: взуття, в якому любимо ходити рідним містом, ба, навіть дверні ручки, що подобаються у «рідних» закладах, тобто креативний підхід передусім. Незабаром маємо надіслати цю книжку до Києва, звідки вона «поїде» до країн близького зарубіжжя: Польщі, Білорусі, Прибалтики тощо.
— На дозвіллі товаришуєш з олівцем?
— Звісно. Намагаюся розвиватися і зростати в цьому плані. Малюю в художній школі, малюю вдома на різну тематику. Мені кортить навчатися в художньому виші, стати ілюстратором. Це дуже важливо для мене. Не уявляю себе на іншій роботі. Ще захоплююся музикою та читанням.
— Ілюстратором яких книжок хотіла б стати?
— Дитячих. Вважаю, що книжка для малечі — окремий світ. До того ж, у наш час з’явилося чимало незатертих, цікавих для дитячого сприйняття історій. Я люблю просто завітати до книгарні і погортати сторінки такої літератури. Дарма, що на мене звертають увагу як на людину, захоплення якої трохи «не до віку» (усміхається).

Штрихи до портрета Крістіни Бережної:
Знак зодіаку: Близнюки.
Мрія: стати ілюстратором.
Ідеал хлопця: розумний, креативний, самодостатній.
Улюблена музика: різна.

Ірина Павленко, фото Ольги Кваші

Добавить комментарий