Нові правила розрахункових операцій: чи готовий малий бізнес Дніпра

20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила законо­проекти, які посилюють вимоги щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) малим бізнесом. Частина положень цих законів набрала чинності одразу після опублікування, деякі з них наберуть чинності через півроку, у квітні 2020-го, решта – 1 жовтня 2020-го та 1 січня 2021-го. Детальніше про ці зміни розповіла начальник управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Що зміниться

Головна мета прийнятих законопроектів – змусити майже усіх підприємців використовувати касові апарати. Нагадаємо, поки що РРО стосується осіб, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування або надають послуги з оплатою готівкою; осіб, які торгують підакцизними товарами або технічно складними приладами; підприємців на загальній системі оподаткування; платників єдиного податку 2-3 груп, якщо їхній річний обсяг доходу перевищив
1 млн грн. З моменту набрання чинності законопроектами до них іще додались продавці технічно складних товарів, що підлягають гарантійному ремонту, продавці лікарських засобів, виробів медичного призначення та СПД, що надають послуги у сфері охорони здоров’я. Вони змушені установити РРО незалежно від суми виручки.

Від 1 жовтня 2020 року касовими апаратами доведеться користуватися також підприємцям, які торгують ювелірними виробами і кош­товним камінням, уживаними товарами, текстилем і комплектувальними деталями для транспортних засобів. Сюди також потрапляють ресторани, кафе і заклади швидкого обслуговування, туристичні агенції та тур­оператори, готелі.

З січня 2021 року цей законопроект пошириться і на підприємців, які працюють на єдиному податку, 2-4 груп. Виняток зробили лише для СПД 1-ї групи єдиного податку – їх РРО не стосується.

Про «кешбек»

«Нові закони дали можливість використовувати замість традиційних пристроїв реєстрації розрахункових операцій спеціальні програмні РРО. Дану програму можна буде встановити на смартфон, таким чином «перетворивши» його на касовий апарат. Безкоштовним є не лише програмне забезпечення, але й його обслуговування», – розповіла Ольга Мазур.

Важливим нововведенням для платників є запровадження механізму «кешбек», що запрацює з 1 жовтня 2020 року. «Йдеться, зокрема, про те, що будь-який споживач, який купує товари або послуги, але не отримує при цьому фіскальний чек, має право подати скаргу до податкових органів. Податківці, отримавши «сигнал», проводять перевірку суб’єкта господарської діяльності. І якщо порушення підтверджується, покупець отримує відшкодування в розмірі суми проданих із порушеннями товарів і послуг. Так званий «кешбек». Сума порушення складатиме понад 850 гривень», – зазначила Ольга Мазур.

Своєю чергою, представники малого бізнесу критикують дані законопроекти переважно за те, що вони збільшують фіскальне навантаження на підприємців, змушують їх витрачатися на касові апарати. «Кешбек» підприємці вважають інструментом для тиску на малий бізнес. Автори ж даних нововведень заперечують. На їхню думку, даний механізм «посилює мотивацію покупців отримувати чек», а обов’язковість використання РРО створює «рівні конкурентні умови для суб’єктів господарювання, які повинні їх використовувати». Як усе буде насправді – засвідчить час.

Маргарита  Сопільняк, фото pixabay