Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, визначено платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

База нарахування

Згідно з нормами п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оподаткування доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, регламентується ст. 178 Податкового кодексу.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу. А саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація) (п. 178.7 ст. 178 Податкового кодексу).

З 01.01.2017 р. Законом № 1774 внесено зміни до п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ, якими змінено механізм розподілу доходу (прибутку), отриманого від діяльності, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що підлягає оподаткуванню ПДФО у межах звітного періоду: при визначенні бази нарахування єдиного внеску за 2017 р. сума отриманого доходу (прибутку), зазначена в декларації, розподіляється за місяцями, протягом яких особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебувала на обліку як платник єдиного внеску.

Законом про ЄСВ чітко визначено умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Наведемо суми мінімального та максимального страхового внеску, які використовуються при розрахунку єдиного внеску зазначеними платниками за 2017 р.

МАКСИМАЛЬНА СУМА ЄДИНОГО ВНЕСКУ, ЯКУ МОЖУТЬ СПЛАТИТИ «НЕЗАЛЕЖНИКИ» ЗА 2017 Р.:

з 01.01.2017 р.—       8 800 грн

з 01.05.2017 р.—       9 262 грн

з 01.12.2017 р.—       9 691 грн

СТРОК СПЛАТИ

Строк сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2017 р. — 30.04.2018 р. (понеділок), який відповідно до розпорядження № 1-р є неробочим днем.

У разі якщо останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розділу IV Інструкції № 449).

У зв’язку з цим граничний строк сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за 2017 р. — 02.05.2018 р.

 «НЕЗАЛЕЖНИК» ОДНОЧАСНО НАЙМАНИЙ ПРАЦІВНИК

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

У розумінні цього Закону роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

«НЕЗАЛЕЖНИК» ОДНОЧАСНО ФОП

Статтею 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є:

  • фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої зазначеної статті);
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 5 частини першої цієї статті).

Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено п. З частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ, для фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, — п. 2 частини першої цієї статті.

При цьому строки сплати єдиного внеску за 2017 р. фізичними особами — підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є різними.

Строк сплати для фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, минув 19.01.2018 р. (за IV квартал 2017 р.).

Враховуючи норми абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ, строк сплати єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців минув 09.02.2018 р.

Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, строк сплати єдиного внеску відповідно до абзацу четвертого вищезазначеної частини настане 02.05.2018 р.

Отже, в розумінні Закону про ЄСВ фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Таким чином, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно були у 2017 р. фізичними особами — підприємцями.

«НЕЗАЛЕЖНИК» — ПЕНСІОНЕР ЗА ВІКОМ

У 2017 р. відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ фізичні особи — підприємці незалежно від обраної системи оподаткування звільнялися від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи могли бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

При цьому дія частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Таким чином, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони при цьому є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

ФОРМА ЗВІТНОСТІ

Загальні правила формування та подання звіту з ЄСВ передбачено розділом II Порядку № 435.

Відповідно до п. 4 розділу III цього Порядку особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до контролюючих органів звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою № Д5 згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Граничним строком подання звіту особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є 02.05.2018 р.

Зауважимо, що подавати звітність з ЄСВ за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством, є обов’язком платника єдиного внеску.

ЗАПОВНЕННЯ ЗВІТУ

Як вже зазначалося, з 01.01.2017 р. Законом № 1774 змінено механізм розподілу доходу (прибутку), отриманого особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що підлягає оподаткуванню ПДФО у межах звітного періоду.

При визначенні бази нарахування єдиного внеску сума отриманого доходу (прибутку), зазначена в декларації, розподіляється за місяцями, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску.

Оскільки обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних декларації, то сума чистого оподатковуваного доходу, виплаченого відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу, відображена в рядку 10.8 розділу II декларації, повинна збігатися з даними, зазначеними у графі 2 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» таблиці 3 звіту за формою № Д5.

У цій графі відображається в розрізі місяців сума отриманого доходу (прибутку), яка зазначена в декларації, поділена на кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску, без урахування максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок.

Отже, сума чистого доходу за рік у рядку «Усього» графи 2 звіту за формою № Д5 повинна відповідати сумі чистого оподатковуваного доходу, зазначеній у рядку 10.8 декларації, або містити прочерк, якщо дохід (прибуток) у звітному році був відсутній.

У графі 3 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску» таблиці 3 звіту за формою № Д5 зазначається середньомісячний дохід, відображений у графі 2 цієї таблиці, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в розрізі кількості місяців звітного року, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску.

Якщо середньомісячна сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, у розрізі місяців графи 2 таблиці 3 звіту за формою № Д5 менша за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, вона переноситься до графи 3 цієї таблиці без змін.

Якщо середньомісячна сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, в розрізі місяців графи 2 таблиці 3 звіту за формою № Д5 більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, то у графі 3 цієї таблиці в розрізі місяців зазначається максимальний розмір бази нарахування єдиного внеску.

Якщо отриманий середньомісячний дохід в розрізі місяців менше розміру мінімальної заробітної плати, то особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, з метою виконання вимог абзацу першого п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ в графі 3 таблиці 3 звіту за формою № Д5 в розрізі місяців необхідно зазначити суму доходу в розмірі не меншому ніж мінімальна зарплата.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році, він зобов’язаний на виконання вимог абзацу другого вищезазначеного пункту самостійно визначити базу нарахування в місяцях, протягом яких перебував на обліку як платник єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, при цьому база нарахування єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, та відобразити самостійно визначену базу нарахування у графі 3 таблиці 3 звіту за формою № Д5.

 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону про ЄСВ).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску особи, які провадять незалежну професійну діяльність, несуть фінансову відповідальність відповідно до ст. 25 цього Закону.

Зауважимо, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 зазначеного Закону).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом про ЄСВ, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 цього Закону). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя ст. 25 зазначеного Закону).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Згідно з частинами 10 та 13 цієї статті на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом про ЄСВ, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Обов’язок платника єдиного внеску подавати звітність за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством, передбачено п. 4 частини другої ст. 6 цього Закону.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту з ЄСВ є страхувальник (п. 16 розділу II Порядку № 435).

Згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом про ЄСВ.

Також відповідно до частини 17 ст. 25 зазначеного Закону провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КпАП. За порушення законодавства про єдиний внесок особи, які провадять незалежну професійну діяльність, несуть адміністративну відповідальність відповідно ст. 165ˡ цього Кодексу.