Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Який порядок оподаткування лікарських засобів після завершення строку дії реєстраційного посвідчення до закінчення терміну їх придатності?

Згідно з пп. «в» п. 193.1 ст. 193Податкового кодексу до операцій з постачання на митній території України та ввезенняна митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка ПДВ у розмірі 7%.

Отже, для застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів такі лікарські засоби мають бути:

  • дозволені для виробництва і застосування в Україні;
  • внесені до Державного ре­єстру лікарських засобів.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, тобто такі лікарські засоби не дозволені для виробництва і застосування в Україні або їх не внесено до Державного реєстру лікарських засобів, операції з постачання таких лікарських засобів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ ЗІ ЗБЕРІГАННЯ НА СКЛАДІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ НАСТУПНОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ДО ПОКУПЦЯ

Як оподатковуються операції з надання платних послуг зі зберігання на аптечному складі лікарських засобів та їх наступного транспортування до покупця за дорученням постачальника таких лікарських засобів?

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Операції, що не є об’єктом оподаткування, визначено ст. 196 Податкового кодексу.

Під постачанням товарів відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу розуміють будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачанню товарів за рішенням суду.

Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках визначено ст. 189 Податкового кодексу.

Таким чином, цим Кодексом визначено операції, які підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ і які не є об’єктом оподаткування цим податком, а також порядок визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках.

Отже, послуги, які надає підприємство щодо зберігання лікарських засобів та їх транспортування до покупця за дорученням постачальника таких лікарських засобів, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. При наданні таких послуг підприємство — платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені терміни.

ПЕРЕВИЩЕННЯ СОБІВАРТОСТІ НАД ДОГОВІРНОЮ ВАРТІСТЮ ПОСТАВЛЕНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА

Який порядок складання підприємством податкової накладної на суму перевищення фактичної собівартості власно вирощеної сільськогосподарської продукції над договірною вартістю реалізації цієї продукції?

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податківі зборів (крім збору, на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за їх собівартість, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

Фактичну собівартість власно виробленої сільськогосподарської продукції підприємство визначає наприкінці року відповідно до Методичних рекомендацій № 132, згідно з п. 6.1 яких фактична собівартість продукції (робіт і послуг) у сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Крім того, Методичними рекомендаціями № 132 встановлено, що продукція власного виробництва поточного року відноситься на витрати за плановою собівартістю з коригуванням її наприкінці року до рівня фактичних витрат.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції визначає податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої сільськогосподарської продукції та складає за такою операцією податкову накладну, яку реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

У разі якщо платник податку визначає планову собівартість сільськогосподарської продукції і при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою ніж планова собівартість, то такий платник додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю (з типом причини «17»), яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Після визначення фактичної собівартості власно виробленої сільськогосподарської продукції податкові зобов’язання, які було визначено при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних, складених протягом зазначеного періоду з типом причини «17» (на суму перевищення планової собівартості над договірною):

  • у бік збільшення — на суму перевищення фактичної собівартості над плановою, якщо фактична собівартість виявиться більшою за планову;
  • у бік зменшення — на суму перевищення планової собівартості над фактичною, якщо фактична собівартість виявиться меншою за планову.

У графі «Причина коригування» такого розрахунку коригування слід зазначити «Розрахунок фактичної собівартості сільськогосподарської продукції».

Якщо платник податку не обчислює планову собівартість продукції або договірна вартість поставленої сільськогосподарської продукції перевищує планову собівартість, а фактична собівартість продукції, обчислена платником, перевищує договірну вартість поставленої сільськогосподарської продукції, платник податку на дату розрахунку фактичної собівартості повинен скласти податкову накладну на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю з типом причини «17», зареєструвати її в ЄРПН та збільшити податкові зобов’язання на зазначену суму.

Податкові накладні, складені на суму перевищення собівартості (планової/фактичної) над договірною вартістю поставленої сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаються до складу податкових зобов’язань з ПДВ та відображаються у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому такі податкові накладні не дають права покупцю сільськогосподарської продукції — платнику податку на збільшення податкового кредиту.

ПОДАТКОВУ НАКЛАДНУ ОТРИМАНО З ЄРПН В ІНШОМУ ПЕРІОДІ, НІЖ ЗАРЕЄСТРОВАНО

Який порядок включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які складено в одному звітному періоді і вчасно зареєстровано в ЄРПН, а отримано з ЄРПН у наступних звітних податкових періодах?

Правила формування податкового кредиту встановлено статтями 198 та 201 Податкового кодексу.

Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до загального правила (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу) реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів.

З метою отримання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та податкову накладну (п. 13 Порядку № 1246).

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, зазначена у податковій накладній сума ПДВ може бути включена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ після її реєстрації в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної незалежно від того, в якому звітному періоді таку податкову накладну отримано платником з ЄРПН.

ПОМИЛКА У ГРАФІ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ «ОДИНИЦЯ ВИМІРУ ТОВАРУ/ПОСЛУГИ»

Чи має право платник податку включити до складу податкового кредиту податкову накладну, в якій допущено помилку у графі«Одиниця виміру товару/послуги»?

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Цим пунктом також встановлено, що порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Тобто порушення порядку заповнення реквізитів податкової накладної, які не є обов’язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.

Водночас п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу реквізит податкової накладної «Одиниця виміру товару/послуги» (рядки 5.1 та 5.2) не визначено як обов’язковий.

Рекомендації щодо заповнення граф 5.1 та 5.2 табличної частини податкової накладної викладено у листі № 2394/7/99-99-19-03-02-17, в якому, зокрема, зазначено, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне визначення і код) згідно з Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку.

У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», а графа 5.2 не заповнюється

Також слід зазначити, що виправлення помилок відповідно до п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до податкової  накладної, в якій допущено помилку.

ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ НА  ПІДСТАВІ МИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Який порядок включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі електронних митних декларацій?

Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує правона віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Вимоги до оформлення митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, визначено у Положенні № 450.

Митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (п. 16 Положення № 450).

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про закінчення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що надалі унеможливлює внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

При цьому Положенням № 450 не передбачено вимоги щодо завіряння електронних митних декларацій, перетворених на візуальну форму, «мокрими» печатками митного органу, яким здійснено митне оформлення.

Така електронна митна декларація, оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, є підставою для формування податкового кредиту.

Залишити відповідь