Податківці Дніпра роз’яснюють актуальні питання

Про порядок нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції розповіла кореспонденту газети «Вісті Придніпров’я» в.о. начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС Катерина Дебела.

З амортизацією основних засобів знайомий кожен бухгалтер. Здавалось би, що може бути простіше? Та на практиці у платників податків виникає чимало питань. Під амортизацією розуміють систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).  Для розрахунку амортизації бухгалтер насамперед має визначити вартість, що амортизується. Це позитивна різниця між первісною (переоціненою) та ліквідаційною вартістю. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у статті 138 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Декілька слів про початок та припинення амортизації активу. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу), або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Пунктом 14 П(С)БО 7 визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Катерина Дебела розповіла про порядок коригування фінансового результату та підкреслила, що платники податку, які застосовують положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, при обчисленні податку на прибуток не враховують амортизацію об’єктів основних засобів, переведених на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію, при обчисленні податку на прибуток підприємств, оскільки період перебування основного засобу на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні, консервації не є строком корисного використання (експлуатації) такого основного засобу.

Застосування іншого порядку нарахування амортизації основних засобів або нематеріальних активів призводить до виникнення тимчасової податкової різниці, що підлягає врахуванню у майбутніх податкових (звітних) періодах відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353. Така тимчасова податкова різниця призводить до виникнення відстроченого податкового активу з податку на прибуток підприємств, що підлягатиме відшкодуванню у наступних податкових (звітних) періодах.

Катерина Дебела нагадала, що у разі виникнення будь-яких запитань, платники податків завжди можуть звернутися за допомогою в адмініструванні податкових зобов’язань до свого податкового координатора.