Пожежники б’ють на сполох: у Дніпрі вогонь забрав 19 життів

Спекотна погода і людська недбалість – основні причини виникнення пожеж. За минуле півріччя в Дніпрі зареєстровано 1767 пожеж, які забрали життя 19 осіб, серед них є дитина. Ще 32 особи були травмовані. Економічні втрати склали 955 тисяч гривень.

«Палаюче» місто

Порівняно з аналогічним періодом 2016 року загальна кількість пожеж «підскочила» на 84,8%. При цьому пощастило врятувати чи не вдвічі більше людей (1531 проти 589). Рятівники відзначають, що переважне число загорянь є наслідком безвідповідального ставлення громадян до  елементарних правил безпеки. У першу чергу це:

-необережне поводження з вогнем – 1525 пожеж;

– експлуатація електроприладів – 217;

– пічного опалення – 11 пожеж.

Ще 9 стали наслідком підпалу  та 5 пожеж виникли з інших причин.

Враховуючи сумну статистику, а також з метою зведення до мінімуму відсотка пожеж, рятівники 8 державного пожежно – рятувального загону Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області посилили інформаційно-профілактичні заходи.  До середини липня представники 1, 2, 3, 4, 5, 18, 19 та 25 державних пожежно-рятувальних частин провели інструктаж для мешканців Соборного, Центрального, Амур-Нижньодніпровського, Новокодацького, Чечелівського, Індустріального, Шевченківського та Самарського районів Дніпра. Ознайо­мили з поняттям «пожежна безпека» вихованців дошкільних навчальних закладів №132 та № 148, що розташовані в Соборному та Центральному районах міста. Адже від лиха ніхто не застрахований. Рятувальники вважають подібні заходи важливими превентивними методами щодо пожеж, які, судячи з усього, й надалі триватимуть у Дніпрі.

Безпека понад усе

Не менш гостро стоїть питання суворого дотримання правил пожежної безпеки на присадибних ділянках та під час відпочинку у лісопосадках і самому лісі. Через спеку й сухість суттєво зростає ризик виникнення лісових пожеж. Тому рятувальники вкотре нагадують, що вогняну стихію значно легше попередити,  ніж ліквідувати. Категорично забороняється:

– розводити багаття у лісі та лісопосадках;

– палити й кидати «під ноги» тліючі недопалки і непогашені сірники;

– залишати ганчір’я, просочене мас­тилом, гасом або бензином;

– випалювати траву та інші рослинні рештки на присадибних чи земельних ділянках, сільськогосподарських угіддях, що примикають до лісу.

Не слід забувати, що особиста пильність кожної людини – чи не найважливіша передумова загальної безпеки та збереження лісових насаджень, нашого міста й області в цілому. Тож не будьте байдужими до особистої та загальної безпеки!

Поліна Дмитрієва