Що потрібно знати жителям Дніпропетровщини про товарний кредит

Новомосковська об’єднана ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про товарний кредит. Відповідно до ст. 1057 Цивільного кодексу договором, виконання якого пов’язано з переданням у власність другій стороні речей, що визначаються родовими ознаками, може передбачатися, зокрема, надання кредиту як відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 — 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов’язання, і не суперечить суті такого зобов’язання.

Договір, що передбачає комерційне кредитування, укладається у письмовій формі. Якщо ж такий договір укладено з недотриманням письмової форми, то він є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу).

Положення, які передбачають надання комерційного кредиту, можуть міститися і в договорі купівлі-продажу. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша ст. 656 вищезазначеного Кодексу).

При продажу товару в кредит, що здійснюється згідно з договором купівлі-продажу, слід керуватися, зокрема, ст. 694 Цивільного кодексу.

 ДОГОВОРОМ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ МОЖЕ БУТИ ПЕРЕДБАЧЕНО ПРОДАЖ ТОВАРУ В КРЕДИТ:

■ з відстроченням платежу

(платіж за товар здійснюється через певний час після його передачі покупцеві)

■ з розстроченням платежу

(за отриманий товар покупець протягом певного строку здійснює кілька часткових платежів)

ПРОДАЖ З ВІДСТРОЧЕННЯМ ПЛАТЕЖУ

Розглянемо детальніше правові аспекти продажу товару в кредит з відстроченням платежу, що здійснюється згідно з договором купівлі-продажу.

За таких умов товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Таким чином, якщо умова про можливість зміни ціни та обов’язковість наступного перерахунку міститься у такому договорі, то проведення перерахунку внаслідок зміни ціни на раніше переданий покупцеві товар не суперечитиме чинному законодавству.

Відповідно до частини першої ст. 664 Цивільного кодексу при продажу товару в кредит з відстроченням платежу, що здійснюється згідно з договором купівлі-продажу, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

  • вручення товару покупцеві, якщо договором установлено обов’язок продавця доставити товар;
  • надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.

Крім того, договором купівлі-продажу може бути встановлено інший момент виконання продавцем обов’язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здавання товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина друга ст. 664 Цивільного кодексу).

Якщо товар продається в кредит з відстроченням платежу згідно з договором купівлі-продажу, то у набувача (покупця) момент набуття права власності за договором визначається відповідно до норм ст. 334 вищезазначеного Кодексу.

Так, право власності у набувача майна за договором, тобто у покупця, виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передачею майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачу майна, відчуженого без зобов’язання доставки. Крім того, до передачі майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

СПЛАТА ПРОЦЕНТІВ

Договором купівлі-продажу може бути передбачено обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (частина п’ята ст. 694 Цивільного кодексу). Тобто умову про сплату процентів слід обов’язково внести до такого договору, інакше він вважатиметься безпроцентним.

Відповідно до ст. 1056ˡ Цивільного кодексу процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.

Якщо укладено договір купівлі-продажу товару в кредит, згідно з яким надається відстрочення платежу на певний строк за умови сплати покупцем процентів, то, враховуючи норми пп. 14.1.245 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, з метою оподаткування такий договір може вважатися договором товарного кредиту.

ПОРУШЕННЯ СТРОКУ ОПЛАТИ

У Цивільному кодексі містяться норми, спрямовані на захист інтересів продавця у випадку, коли покупець порушує строки оплати товару.

Згідно з частиною п’ятою ст. 694 цього Кодексу якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга ст. 53’6 Цивільного кодексу).

Крім того, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, то продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару (частина четверта ст. 694 Цивільного кодексу).

З моменту передачі товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар (частина шоста ст. 694 вищезазначеного Кодексу).

Нагадаємо, що згідно з частиною першою ст. 572 Цивільного кодексу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

 ЗАСТАВОДАВЕЦЬ, ЗОКРЕМА, МАЄ ПРАВО:

■ користуватися предметом застави відповідно до його призначення,

у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено

договором і якщо це випливає із суті застави

■ відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя (ст. 586 Цивільного кодексу)*

 ОСОБА, ЯКА ВОЛОДІЄ ПРЕДМЕТОМ ЗАСТАВИ, ЗОБОВ’ЯЗАНА:*

■ вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави її утримувати предмет застави належним чином

■ негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави (частина перша ст. 587 Цивільного кодексу)