ТОП-10 мультфільмів, заснованих на реальних подіях

Відомо, що багато фільмів знімають саме за історіями, які насправді сталися в реальному житті. І саме ці фільми, частіше за все, стають дуже популярними серед глядачів. Та крім кіно, також існують мультфільми, намальовані на основі реальних подій. 5.ua зібрав для вас добірку таких мультиків, а також історичні прототипи їхніх головних персонажів.

“Красуня та Чудовисько” (1991)

Кохання красуні-дівчини та волохатого “чудовиська” існувало, втім щасливого кінця, як у мультфільмі, насправді не було. 1547 року у Франції на коронацію Генріху II привезли у дарунок 10-річного хлопчика, який був увесь покритий шерстю. У сучасному світі йому б діагностували хворобу гіпертрихоз – надмірний ріст волосся по всьому тілу, втім тоді хлопчика сприймали, як казкову істоту і “дикуна”.

Коли ж король зрозумів, що хлопець все-таки людина, то розпорядився його навчити грамоті та дати йому справжнє ім’я Петрус Гонсалвус. Коли хлопцю було 22 роки, Генріх II помер і головною стала його дружина Катерина Медічі. Вона наказала знайти для Петруса дружину, аби подивитися, які народяться в них діти.

Хлопцю знайшли найгарнішу дівчину на ім’я Катерина. І на подив королеви, вони покохали один одного. Перші двоє дітей народилися абсолютно здоровими, втім наступні чотири все ж таки успадкували від батька гіпертрихоз. “Волохатих” дітей показували по всій Європі, як казкових персонажів, аж поки Алессандро Фарнезе (герцог Пармский) не подарував їм маєток в Іспанії, куди згодом уся сім’я Гонсалвус переїхала.

Та Катерина Медічі таки не змогла змиритися з таким ходом подій. Вона відібрала у подружжя всіх “волохатих” дітей і роздала їх, як сувеніри, різним благородним сім’ям у Європі. Петруса до кінця його життя суспільство так і не змогло сприймати серйозно, а його дружина Катерина після смерті не була похована на звичайному цвинтарі.

Петрус Гонсалвус, його дружина Катерина і дитина
Петрус Гонсалвус, його дружина Катерина і дитинавідкриті джерела

“Покахонтас” (1995)

Справді свого часу існувала індійська принцеса на ім’я Матоака (Покахонтас – це прізвисько, яке означає “пустунка”). Згідно з розповіддю англійського капітана Джона Сміта, одного із засновників британської колонії Джеймстаун у Чесапікській затоці (штат Віргінія), у 1607 році юна Покахонтас врятувала його від смерті, коли він, вирушивши на пошуки провізії для колоністів, був захоплений індіанцями в полон. Коли індіанці збиралися роздрібнити Сміту череп, 12-річна донька вождя закрила його голову своєю, і воїни не посміли вбити її обранця. Після чого вони нібито провели першу ніч разом.

 

У 1612 році, у віці 17 років, коли Джона Сміта вже не було серед колоністів, Покахонтас потрапила в полон до англійців, де вивчила англійську мову і прийняла християнство під іменем Ребекка. Пізніше її батько вождь Поухатан виплатив викуп, і дівчина повернулася в рідне плем’я.

Через рік, вийшовши заміж за поселенця Джона Рольфа, вона гарантувала цим шлюбом мирне співіснування між індіанцями і колоністами. У 1616 році Покахонтас переїхала разом із чоловіком в Англію, де стала знаменитістю. На зворотному шляху у Віргінію вона заразилася віспою і померла 21 березня 1617-го у віці 22 років.

Вважається, що від роду Покахонтас та Джона Рольфа є безліч видатних спадкоємців: Едіт Вільсон – дружина 28-го президента США Вудро Вільсона, Ненсі Рейган – дружина 40-го президента США Рональда Рейгана, а також видатний астроном і математик Персіваль Лоуелл.

Покахонтас
Покахонтасвідкриті джерела

“Мулан” (1998)

Дівчина Хуа Мулань – це не зовсім історичний персонаж, а героїня китайської поеми. Втім, історики досі сперечаються щодо достовірності цієї історії, а також років описуваних подій: від періоду Північна Вей (425-445 роки нашої ери) до часу імператора Сунь Ян-ді (604-617 роки).

Поема розповідає, що юна Мулань видала себе за чоловіка і пішла в армію замість постарілого батька, де заслужила низку нагород і загальну повагу. Після закінчення війни героїня повернулася додому, де товариші по службі побачили її в жіночому одязі і дуже здивувалися, тільки тоді дізнавшись правду.

До слова, нині Мулань вважається національною народною героїнею Китаю, на Венері є кратер її імені, а Чемпіонат світу з футболу серед жінок 2007 призначив Мулань своїм талісманом.

Хуа Мулань
Хуа Муланьвідкриті джерела

“Анастасія” (1997)

Анастасія Романова – княжна Російської імперії, четверта донька імператора Миколи II і Олександри Федорівни. Була розстріляна разом із сім’єю в будинку Іпатьєва революціонерами. Після її смерті близько 30 жінок оголошували себе “дивом врятованою великою княжною”, але всі рано чи пізно були викриті, як самозванки.

Історія мультфільму, звичайно, вигадана, та саме навколо княжни Анастасії існують легенди про нібито врятовану під час розстрілу княжну. У мультфільмі також діє Григорій Распутін, якого свого часу вважали лихим чародієм. Хоча в анімаційному фільмі Анастасія виявилася справжньою княжною, вчені все ж мають докази, що справжня Анастасія загинула разом із іншими членами царської сім’ї.

Анастасія Романова
Анастасія Романовавідкриті джерела

“Балто” (1995)

Сюжет мультфільму був створений на основі історії, яка сталася 1925 року в місті Ном (Аляска). Тоді в поселенні розгорілася епідемія дифтерії, що вражала дітей. Необхідні були ліки – дифтерійна сироватка. Зв’язавшись по телеграфу з усіма прилеглими містами, з’ясувалося, що трохи ліків залишилося в місті Анкоридж, який лежав за тисячу миль від поселення.

Крижаний шторм і буря не дозволяли злітати літакам. Відповідно, було вирішено перевезти сироватку поїздом у місто Ненана, яке знаходилося за тисячу кілометрів крижаної пустелі від Нома. Далі жителі Нома спорядили собачу упряжку і лише сподівалися на диво – на швидкість і силу собачих лап та майстерність людей, які поведуть упряжку.

Багато людей і собак здалося у процесі переходу, адже було майже неможливо знайти дорогу у сніговому бурані. Першим прибув у Ненану Гунар Кассен, чию упряжку лайок вів собака Балто. Однак на зворотному шляху Гунар був паралізований обмороженням і не міг продовжувати керувати командою.

І ось, коли Гунар Кассен втратив будь-яку надію врятувати дітей Нома, Балто, який пам’ятав дорогу, почав сам вести упряжку. Він повів команду назад у місто, не зменшуючи швидкість до благополучного прибуття в Ном. Після прибуття собаки були настільки виснажені, що у них не залишилося сил навіть на гавкіт, але зате ліки було доставлено хворим дітям.

Нині у Центральному парку Нью-Йорка встановлена бронзова статуя Балто, яка стала символом гордості всього американського народу в середині 1920-х років.

Собака Балто
Собака Балтовідкриті джерела

“Вгору” (2009)

Прототипом головного героя мультфільму є жінка Едіт Мейсфілд, яка не захотіла продавати свій маленький дерев’яний будинок у Сієтлі. Дім Едіт заважав будівництву хмарочосів, тому боси будівельної корпорації запропонували їй мільйон доларів, аби жінка виїхала з домівки і продала старий будинок. Едіт Мейсфілд відмовилася від грошової компенсації, чим прославилася у 2006 році і стала певним національним героєм міста.

Завершилося все тим, що масштабний проект будівництва мегаполісу був здійснений навколо 108-річного будинку. Едіт померла у віці 86 років у 2008 році. Будинок досі не знесли. Він став дуже популярним серед туристів, особливо коли в прокат вийшов мультфільм про цю історію.

Будинок Едіт Мейсфілд
Будинок Едіт Мейсфілдвідкриті джерела

“Горбань із Нотр-Дама” (1996)

Мультфільм був заснований на романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”, але до сюжету було внесено деякі зміни. Головний герой роману Квазімодо справді існував – про це свідчать історичні факти.

У серпні 2010 року Адріан Глю, співробітник Архів Тейт, оголосив, що мемуари британського скульптора Генрі Сібсона свідчать про справжнього горбатого дзвонаря в соборі. Скульптор працював якийсь час у Соборі Паризької Богоматері разом із горбанем, втім ім’я його не вказане.

Квазімодо
Квазімодовідкриті джерела

“Таємниця абатства Келс” (2009)

Важко повірити, що мультфільм про казковий ліс та персонажів кельтських легенд має в основі реальну історію, особливо якщо врахувати, що події відбувалися в IX ст. н. е. Втім, сюжетні лінії про вікінгів-загарбників, літописців-художників і врятування Келлської книги є правдивими.

Справжній рукопис книги зберігається в бібліотеці Триніті Коледжу в Дубліні (Ірландія). За історією, книгу розпочали писати у скрипторії монастиря Святого Колумби на острові Йона наприкінці VIII – IX ст. Після того, як монастир був розгромлений вікінгами, книга була перевезена ченцями в Ірландію, в Келлське абатство, звідки манускрипт і отримав свою назву. Там книга була завершена місцевими ченцями.

Ще один досить кумедний факт: один із героїв мультфільму кіт Пангур Бан також реальний. Він є героєм старовинного вірша “Пангур Бан”, який розповідає про білого кота, друга ченця – все як у мультфільмі.

Келлська книга
Келлська книга відкриті джерела

“Принцеса Сонця” (2007)

Головна героїня мультфільму, а також історична персона – юна єгипетська цариця XVIII династії Анхесенамон (скорочено – Ахесса), сестра та головна дружина Тутанхамона, третя донька фараона Ехнатона і його дружини Нефертіті.

Сам сюжет мультфільму не є достовірним, але створений на основі багатьох легенд та сказань. Отже, у Єгипті відбуваються палацові інтриги, військові дії та змови. За часів правління Ехнатона, батька героїні, цього добра дійсно вистачало. В центрі сюжету лежить пошук зниклої матері Ахесси – Нефертіті, про яку, до речі, теж зняли чимало фільмів різного ступеня історичності.

Анхесенамон
Анхесенамонвідкриті джерела

“Принцеса Сіссі” (1997)

Мультсеріал заснований на фактах із життя австро-угорської імператриці Єлизавети Баварської на прізвисько “Сіссі”, дружини Франца Йосифа I. Ці двоє – рідкісний приклад монаршого шлюбу, здійсненого по любові. Волелюбна і напрочуд гарна, Сіссі була улюбленицею народу і викликала ненависть при дворі.

Якщо в реальному житті історію принцеси Сіссі в основному починають із її заручин і заміжжя, то мультсеріал розповідає про попередні події, а довгоочікуване весілля там у самому кінці. З історичної точки зору, в сюжеті, звичайно ж, чимало вольностей, особливо про чарівний браслет та іншу магію, проте велика кількість “скандалів, інтриг і розслідувань” мали місце і навколо реальної баварської принцеси.

Єлизавета Баварська 'Сіссі'