У Дніпрі «Амплуа» розкриває таланти

Молода й талановита режисер Дніпровської шкільної театральної студії «Амплуа» Олена Калінчук переконана в тому, що у кожній школі має розвиватися це мистецтво, адже воно дуже корисне для учнів.

Любов до сцени

— Пані Олено, щороку в Вашій шкільній теат­ральній студії — нова вистава. Чим нині дивуєте глядача?

— Перед новорічними святами відбулася прем’єра спектаклю «Золотий ключик». Він дуже музичний і припав до душі діточкам, батькам та учителям. Дехто зі школярів уже вільно почуваються на сцені. Грають, як справжні актори.

— Скільки загалом спектаклів у Вашому репертуарі?

— Це вже четвертий.  До нього ми працювали над «Айболітом», «Казкою про втрачений час», «Дикими гітарами». Зазначу, що усі наші спектаклі — особливі й з кожним разом усе кращають. Та й як тому не бути, коли мої актори — справжні зірочки! (усміхається)

— Ви й сама — молода дівчина, а вже режисер театру! Як у Ваше життя прийшла сцена, звідкі­ля терпіння у роботі з дітьми?

— Із першого й до випускного класу відвідувала дитячу театральну студію у клубі «Сокол». Тож не уявляю життя без театру. Пам’ятаю, що перед завершенням навчання у школі жахала перспектива полишити театр. Я почала шукати себе у творчості. Певний час була учасницею студентського театру «Маски». Згодом доля привела у школу №75 м. Дніпро, де ми організували нашу студію «Амплуа», почали розвивати театральне мистецтво. Робота ж режисера мені добре відома — й раніше долучалася до створення спектаклів.

— Ви з творчої родини?

— Бабуся займалася спортивною гімнастикою, дідусь гарно співав, мама ж у молоді роки захоплювалася танцями. Але я перша у родині маю відношення до театру.

— Як проходять заняття в театральній студії?

— Зустрічаємося кілька разів на тиждень, на репетиціях завжди весело. Крім того, я проводжу заняття, на яких вчу працювати з мімікою, робимо пластичні вправи.

— Як до Вас приходять діти? Чи існує певний відбір майбутніх акторів?

— Спочатку я ходила по класах, розповідала про наші вистави, запрошувала брати участь у роботі театру. Й дуже багато діточок приходило. Навіть не сподівалася, що стільки зацікавляться мистецтвом. Але робота у театрі — відповідальна. Діти повинні вчити текс­ти, регулярно ходити на репетиції. Тож, нарешті, мої актори пройшли відбір на витривалість (усміхається). Залишилися лише найміцніші горішки!

Унікальна ­Тортила

— Працювати з дітьми непросто. Певно, маєте власні секрети?

— Були певні побоювання, що діти не слухатимуться мене, що сприйматимуть як свою ровесницю. Але згодом зрозуміла, що в мене все виходить. Знайшла до кожного підхід. Ми з дітьми — гарні друзі, але вони розуміють, що я — керівник студії, режисер. І поважають.

— Трапляються такі випадки, коли у Ваших акторів, попри усі старання, нічого не виходить на сцені?

— Усіляке буває, але дитина поступово розкривається. Головне — любов до театру, праця, бажання досягти мети. Працюючи з дітьми, бачу — вони всі дуже талановиті! Маємо достойне майбутнє!

— Якісь кумедні моменти бувають?

— Ще й як… От, наприклад, сьогодні, одна з наших дівчат, котра грала Карабаса, трохи переплутала текст і сказала замість: «чихати заважаєш» — «заважать чихаєш». Але це гарно сприйняли глядачі!

— Справжній експромт?

— Так… Я підтримую у дітей бажання додати щось своє до сценарію. Ось дівчинка Поліна Шило, котра грала черепаху Тортилу, на останній репетиції додала від себе кілька фраз. Й у неї Тортила видалася особливою — не просто старою, а ще й хворою на склероз.

— Чи може передати, зіграти дитина дорослі почуття?

— У «Золотому ключику» найменший актор студії зіграв найстаршого персонажа — мудрого цвіркуна. Й це хлопцю вдалося! Тож немає нічого недосяжного.

— Заняття у театральній студії допомагають у навчанні?

— Так. Бо діти мають вчити текст і відчувати його енергетику. Це дуже сприяє розумінню того, що таке література, мова. Загалом, театр розвиває особистість. Тож непогано б мати у кожній школі театри.

— Що у планах?

— Звичайно, працювати над новими спектаклями. Хочемо з дітьми брати участь у різноманітних театральних конкурсах та зробити студію «Амплуа» відомою в усій країні!

Анфіса Букреєва, фото автора