Як дніпряни будуть відзначати головне свято країни (Фото)

У п’ятницю, 24 серпня, Україна відзначить свій 27-й День Незалежності. «Вісті» вирішили поцікавитись у мешканців Дніпра, як святкуватимуть саме вони, чим для них є вишиванка та на що сподіваються у майбутньому.

КОСТЯНТИН, спортсмен:

– Не буду відпочивати на День незалежності й вишиванку не одягну, бо працюватиму. Загалом, не вважаю, що лише вишиванка визначає патріота, бо це значно більше. Не люблю порожні розваги. Краще вже у тренуванні взяти участь чи у спортивних змаганнях на честь нашої Держави. Взагалі, гаяти час або просто розважатися – не вмію. Та, безперечно, поважаю свято Незалежності України. Але переконаний, що ця подія має проходити на високих, патріотичних засадах, а не зациклюватися на виголошенні гасел і тостів. Маємо щось робити для людей Держави!

 

ТЕТЯНА ІВАНІВНА:

– У мене, на жаль, вишиванки немає, але вважаю, що вона має бути у гардеробі українців не тільки на свято. Вишиванка – то наша гордість, певна ознака ідентифікації – родзинка, якою ми вирізняємося з-поміж інших націй. Ніхто у світі не вишиває так, як у нас в Україні! Є щось інше, але не таке. Бо українці – особливі! Маємо пишатися своєю культурою й вишиваною душею. Бо душа українська, наша пісня – то теж, як та вишиванка: яскрава, щира, красива й велична у своїй неповторності.

 

 

ЮНИЙ СПІВАК, 16 років:

– День незалежності – це добре, але я за переконанням – космополіт, не люблю якихось кордонів чи обмежень. Однак це державне свято поважаю. Вишиванка мені взагалі подобається. До речі, якщо раніше я вдягав її через патріотичні переконання, то тепер ношу і в будень, бо передусім – це одяг з національними ознаками. Тож носіння вишиванки не є виключно святковим. Бути українцем лише у свято – не варто.

 

 

ПАН АНДРІЙ:

– Незалежність – звісно ж, добре, але те, як подають народу це святкування, більше схоже на профанацію. Нині треба випустити фільми про того ж Дорошенка, Святослава, підтримати нашу культуру, мистецтво, митців, істориків, літераторів-патріотів… Але, на жаль, все це замінюється одним – «верхівка» одягає вишиванки, ходить у них один чи два дні на рік, і все… Вже наче разом з народом – це патріотизм? Інколи з усмішкою думаю: одягну вишиванку, коли Україна відновить свій ядерний статус! Ото було б дійсно корисно для нашої державності.