Як дніпряни в ополонки пірнали (Фото)
Традиційно 19 січня багато дніпрян вирішили зануритись у ополонки і відсвяткувати світлий день Водохреща.
Свято Водохреща увібрало в себе багато язичницьких і християнських звичаїв, центральне місце серед яких займали обряди, пов’язані з водою. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
Цього року безліч офіційних міст для купання зібрали охочих спробувати власну силу духу та тіла. В одному з таких місць побувала і кореспондент «Вістей Придніпров’я».
Пірнати з розумом
Засилля авто, музика та гамір – так зустрічали дніпрян біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці. Більшість тут пірнає не вперше. «Сьогодні ексцесів не було, всі дотримуються правил. У зв’язку з тим, що були температурні перепади і крига тонка, прохід в ополонку обладнали з берега»,- розповів начальнику караулу служби цивільного захисту Сергій Чугуєв.
Сам рятувальник цього року не пірнав, а от минулими роками від традиції не відмовлявся. Що стосується алкоголю – людей попереджають, але заборонити права не мають. Звичайно, відверто п’яного вірянина пірнати не пустять.
Біля охочих зайти у крижану воду чергує і поліція.
«Ми контролюємо рух автомобілів, аби не блокували пішохідну зону. Згодом будемо контролювати процес Хресної ходи», – каже лейтенант поліції Євген Саєнко. Хлопець служить вже два роки, а от пірнає аж 19 років поспіль. «Сьогодні також піду, але вже ввечері після зміни», – каже поліцейський.
Катерина прийшла пірнати з чоловіком Андрієм. Фотографуватися соромиться. «Це наш третій рік пірнання, дуже цікаво і захоплююче. Сьогодні м’яка погода, якось легше пірнати, коли пішов сніг», – каже дівчина.
Не зраджує традиції і кореспондент «Вістей Придніпров’я» Дарина Сухоніс – перед роботою я із задоволенням занурилась у воду.
Дрес-код та наїдки
Пірнають в ополонку хто в чому – комусь до вподоби купальники, хтось взагалі робить це у спідній білизні. Серед чоловіків тренд – смугасті махрові халати, яких ми нарахували близько двох десятків.
Але, звичайно, сам акт занурення вимагає і належного зовнішнього вигляду. Якщо слідувати правилу, то це повинна бути сорочка.
Біля ополонки багато жителів міста влаштовують пікніки з багаттям та міцними напоями.
А от Володимир Григоренко впевнений – пити треба тільки чай.
«Я занурююсь вже більше десяти років, для мене це і загартовування і очищення душі», – розповідає чоловік. Він приватний підприємець, займається овочами та фруктами. А от здоровий спосіб для нього – пріоритет. Пірнає у прохолодну воду і по святам, і у звичайні дні на березі Дніпра разом з друзями.
Біля місць купання продають гарячі каву та чай. Частують козацьким кулішем та кашею. «Готуємо за автентичним рецептом, на салі, з прянощами та зеленню. Сьогодні куліш просто розмітають», – ділиться секретами пані Алла.
Величенька порція коштує 40 грн, половинку можна взяти за 20 грн., запивати пропонують узваром «Характерний» за 10 грн або компотом з сухофруктів за 15 грн.
Біля церкви віряни купують пахучі сухі букети різнотрав’я, набирають свяченої води та моляться. Усі усміхнені, щасливі та галасливі. І навіть сніг, який тільки посипався, не відбиває охоти у новприбулих пірнати в ополонку. Адже, зрештою, сьогодні дуже особливий, трохи магічний день, коли треба зважитись випробувати своє тіло та душу.
Дарина Сухоніс