«Європейська Солідарність»: нові обличчя

На нинішніх місцевих виборах криворізька команда «Європейської Солідарності» залучили багато нових людей, чим значно посилила свої позиції в місті. Всі вони – хтось в більшій, хтось – в меншій мірі, – мають певний політичний досвід і готові поділитися ним задля боротьби за Україну і Кривий Ріг. Один з таких людей – Юрій Яровий.

Юрій Борисович – дійсно суттєве надбання для місцевого осередку «ЄС», адже людей с подібним багаторічним досвідом політичної, і, головне, – успішної, боротьби в Кривому Розі не так багато. До того ж він – юрист, економіст, доктор філософії в галузі права, повний кавалер головної нагороди Кривого Рогу – нагрудного знака «За заслуги перед містом», людина обізнана в найрізноманітніших галузях господарства: він знає, як, і, головне – заради чого боротися. А позиція у нього стійка і непохитна – благо для України і рідного міста.

Старт політичної біографії Юрія Ярового прийшовся на кінець вісімдесятих. Саме тоді і почалося його формування як свідомого патріота, особистості з демократичними поглядами та принципами. 1989 року Юрій Яровий став організатором першого на заводі «Криворіжсталь», де він тоді працював помічником сталевара, страйкового комітету. Згодом приєднався до Народного Руху, і в результаті перших в історії Кривого Рогу демократичних виборів пройшов до міської ради, де очолив партійну фракцію. Молодого криворізького політика примітив один із батьків нашої Незалежності – В’ячеслав Чорновіл – і навіть довірив йому бути в місті своєю довіреною особою на перших виборах Президента України. Під час своєї першої депутатської каденції Юрій Яровий був активним учасником відсторонення від влади комуністичного керівництва міста в особі міського голови Григорія Гутовського.

Коли спалахнула Помаранчева Революція, Юрій Яровий приєднався до боротьби за майбутнє України. Очолив Криворізький міський штаб з виборів Президента України і знову став довіреною особою кандидата в Президенти України, цього разу – Віктора Ющенка.

Остання з трьох депутатських каденцій Юрія Ярового в міський раді розпочалася 2010 року, а завершилася фактично достроково. Як каже сам Юрій Борисович, відразу після побиття студентів на київському Майдані та початку Революції Гідності він прийняв принципове рішення: не відвідувати сесії міськради. Це була його громадянська позиція, форма протесту проти свавілля влади. Таким чином, впродовж семи років він не приєднувався до жодної політичної партії. В цей час займався волонтерською діяльністю – очолював благодійний фонд «Спарта» з допомоги бійцям, що воюють на Донбасі. І ось Юрій Яровий вирішив повернутися в політику, вже в складі «Європейської Солідарності». На питання: що підштовхнуло до такого рішення, Юрій Борисович відповідає:

  • Сьогодні вирішується майбутнє мого рідного міста, і я відчуваю особисту відповідальність за його подальшу долю. Мої діти та онуки живуть не в Києві й не в Лондоні, а в Кривому Розі, – тут наша батьківщина, наш дім. І я зроблю все, щоб захистити право Кривбасу і його жителів на майбутнє. – Каже Юрій Яровий. – Чому я вирішив продовжити політичну боротьбу саме в складі команди «Європейської Солідарності»? Тому що на сьогодні фактично це єдина проукраїнська політична сила, представлена в парламенті, і єдина по-справжньому опозиційна до влади. Вона збирає під свої прапори всіх патріотів, всіх тих, хто любить Україну. Ми вже переконалися, до чого веде нас принцип «какая разніца». Для мене і моїх однодумців є різниця, – нам не все одно.

Політик налаштований рішуче і заявляє, що не пошкодує власних сил задля того, аби перемога була на боці України:

  • Особисто для мене місцеві вибори – це не бійка за владу, це битва за Кривбас. І ми із моїми політичними побратимами будемо боронити своє рідне місто і свою Батьківщину.

 

Ігор Єфимов