Запрошуємо до знайомства під новим кутом зору

Шановні читачі! Саме для вас ми сьогодні відчиняємо двері у робочий процес: навчання, спілкування, виховання, проблеми і «гострі кути», знахідки і відкриття…Тобто наше «внутрішнє життя-буття», яке ніколи, наголошуємо, ні-ко-ли не відмежоване від реалій сьогоднішнього дня і спрямоване на вдосконалення знань і вмінь та спроможність надати потрібну медичну допомогу.
Отже, пройдемо навчальними аудиторіями. У цих кабінетах майбутні медичні сестри опановують свою професію від «А» до «Я». Панує особлива тиша: динамічна, напружена, наповнена рухами. Головні дійові «особи» – руки та очі студентів у процесі відпрацювання практичних навичок: ін’єкції, зондові маніпуляції, вимірювання тиску, приготування дезрозчинів тощо. Але як магніт, найбільше притягують «діти» – ляльки, точна копія новонароджених. Кювез, маляті надають реанімаційну допомогу, інших перевіряють на стан пуповини, закрапують очі, змащують складочки на шкірі; інших сповивають (тут стос справжніх пелюшок, чепчиків, розпашонок). Електронні ваги дуже лагідно «приймають» немовля та показують його вагу. Кабінет заповнений обладнанням. Алгоритм дій для студентів закладено вже у плануванні, розташуванні обладнання та наочності. Викладач-практик знає, що місце навчання і майбутньої роботи повинні бути максимально наближені, щоб полегшити адаптацію студентів під час самостійної роботи.
Кабінет хірургії наповнений іншим змістом: блискучим, холодним, жорстко-раціональним і логічним. Суєти немає теж, але тут потрібна оперативність: зупинка кровотечі, відновлення дихання, накладання пов’язки, шини. Вражає набір хірургічних інструментів, фантоми, муляжі з різними видами травм, ушкоджень, переломів. Є моторошні… але життя дає і страшніші випадки трагедій в побуті, ДТП. Завдання викладачів хірургії – навчити студентів опанувати емоції у критичних ситуаціях, правильно зорієнтуватись і надавати допомогу потерпілим. Це той випадок, «коли очі бояться, а руки роблять потрібну справу». Хірурги – особливий «клан» у медицині, може, тому тільки обрані студенти успішно працюють у реанімаційних відділеннях міста та області, на «швидких», бо опановують хірургію комплексно, розвиваючи особистісні якості: саморегуляцію, самовдосконалення, чітку систему особистого життя. Нічого зайвого.
Далі кабінети акушерства та гінекології. Дуже делікатні дисципліни: «Акушерство» та «Гінекологія». У цьому навчальному кабінеті не знаєш, про що запитувати, та викладач негайно включається: «старі» фантоми породіль»; а ось нові: можу показати (далі іде професійний перелік ускладнень у пологах, положення плоду, дія акушерки і лікаря, стан пуповини, пацієнтки…).
Може, нелогічно, але тепер до теорії. При її складності: спеціальна термінологія, латина, об’ємні фоліанти: атласи, словники, довідники – студенти все ж горді від такого об’єму знань, бо вони змінюють їх у контексті причетності до професії: спочатку це «ескалатор» – викладач піднімає та заохочує студента, потім включається бажання і усвідомлення ЗНАТИ. Згодом вже по сходах знань і звершень студент піднімається самостійно. Досягти цього прагнуть усі викладачі, тому що в сутності таланту навчати – це бажання вчителя, щоб студенти випередили його.
Кабінет анатомії – музейно-геометрично світлий, наповнений блиском шляхетних медичних шаф і безліччю наочності. Тут викладачі особливо не визнають «Артефактів» – будь-який орган, нерв, судина, суглоб мають своє місце, і помилка – це безжалісна «двійка» – заслужена і справедлива, бо анатомію взагалі, тобто свою, а значить і пацієнта, треба знати досконало. Може, тому тут найбільше «анекдотичних» відкриттів студентів та формулювань. А з часом все стає на свої місця. Тому престижно зробити не один «підхід» до заліку і отримати «добре» під суворим поглядом викладача, що потеплішає до м’якої іронії і схвальної посмішки. Так «гризуть» граніт науки. І на здоров’я «гризуть».
У Дніпродзержинському медичному училищі є навчальний корпус, де студенти вчаться майстерності реставрації, протезування зубощелепного апарату людини – «Стоматологія ортопедична». До ювілею відділення невпізнанно змінилось – білосніжне; нові меблі, устаткування, обладнання, комфортні умови для кожного студента. Кваліфікований штат спеціалістів-викладачів. Професія, на наш погляд, привілейована, тому що здатна змінити не тільки зовнішність, а й долю людини. Завжди маємо конкурс на відділення. Та зауважуємо: тільки ретельним, старанним, терплячим гарантований професійний успіх. Дрібниць в ній немає. Є – ювелірна точність. Приходьте і погляньте.
Тепер завітаємо до навчальних кабінетів. Кабінети терапії забезпечують таку важливу ділянку навчання майбутніх медиків, як внутрішні хвороби. Відповідально, системно викладачі-терапевти, професіонали, практики з колосального обсягу знань вчать нагальному, необхідному. Вдало поєднують теорію з практичними заняттями в лікувальних закладах. Вимірювання артеріального тиску, пульсу, частоти дихання, оцінка загального стану хворого, спілкування з пацієнтами. Складно, зважаючи, що кожний пацієнт має свої особливості перебігу хвороби, поведінку… Тому, схиляємо голову перед терпінням, наполегливістю викладачів терапії, які справляються з поставленими завданнями.
Розмаїття аптек, кіосків, проблеми у застосуванні ліків спонукали керівників Дніпродзержинського медичного училища повністю змінити «обличчя» кабінету фармакології, надати йому сучасного змісту з основною тезою: «Не нашкодь»! Крім спеціальних фахових знань, справжній спеціаліст – викладач фармакології скеровує студентів на адекватне застосування лікарських препаратів, їх повну відповідність стандартам, а значить безпеку і бажану терапевтичну дію.
Але жодна теорія не матиме результату без практики. В медицині життєво необхідним є навчання і практика в лікувальних закладах міста. Розповімо хоча б про один – дитяча лікарня міста. В ній обладнані два навчальні кабінети для студентів медичного училища і практичні заняття проводяться безпосередньо у відділеннях лікарні. Ми нікого не хотіли обійти, образить, але ж діти… Вони найбільш незахищені, вразливі і безпомічні. У затишній конференц-залі дитячої лікарні девіз «Відповідаємо за майбутнє». У навчальних кабінетах є все, щоб здобути достатній рівень знань і вмінь – змістовні таблиці, зразки лікарських препаратів і медичне обладнання для найменших пацієнтів: зонди для годування, спеціальні шприци, флакони, освітлювальні прибори для догляду за дітьми.
Але головна робота у лікарні починається з відділення новонароджених. На теоретичних заняттях і в лікарні вчать студентів лікарі-педіатри – всі досвідчені практики, віддані дійсно своїй професії, що стоїть віч-на-віч з проблемами дитинства багато років. Усі педіатри мають невтомну жагу нових знань, постійні учасники серйозних медичних форумів.
Різні почуття переживаєш у дитячій лікарні: від болісних до світлих. Подумки бажаєш, щоб усі ці діти були здорові і щасливі і отримували належну допомогу. Діти – майбутнє нації, але ж без дорослих, їх любові і підтримки їм не обійтись.
Сподіваємось і віримо у благополучне дитяче майбутнє і вчимо, вчимо, вчимо своїх студентів медичній професії.
Звісно, це далеко не повна інформація. Вона не включила досягнення, наукові перемоги, злети студентського життя. Про це ми говорили і писали раніше. То ж поставили акцент на професійності навчання, сучасній матеріально-технічній базі, зв’язку з практичними лікувальними закладами.
Бажаючі можуть прийти і пересвідчитись, поставить запитання, отримати відповідь.
І проблеми є, ми не виключення. Переваги також маємо. Навчання у нас – це виховання і спілкування, культура і захоплення, участь у багатьох наукових та студентських проектах.
Напередодні 85-річчя маємо право на підсумки, реальну оцінку та планування майбутнього. Сподіваємось і надалі знайомити широку громадськість з життям Дніпродзержинського медичного училища, в якому зараз навчаються майже тисяча студентів. А це значить: потік медичного життя ширшає, завдання ускладнюються, сходи стають крутішими, зміни та реорганізація системи охорони здоров’я потребують нових підходів для успішного навчання.

Ми впевнені, впораємося, бо:
– маємо історію;
– вагомий професійний досвід;
– кадри, що поповнюються молодими викладачами;
– значний потенціал для поступу вперед;
– підтримку і розуміння міської та обласної влади.
Працюємо з головною метою, щоб здоров’я українців було в надійних руках.

Залишити відповідь