Жителі Рибальського проти сонячної електростанції над своїми будинками

Нещодавно в одному з інформаційних агентств Дніпра відбулась прес-конференція, під час якої представники громади селища Рибальське, що у Самарському районі Дніпра, висловили своє невдоволення будівництвом сонячної електростанції на території земель селища.

Знищення унікальних чорноземів

Питання зведення сонячної електростанції на 100 Га поруч із житловими будинками по вул. Кокчетавська стало неприємною новорічною несподіванкою для жителів Рибальського.

Переважна більшість місцевих незадоволені появою станції на землях, що й так охоплені з усіх боків техногенним впливом — поруч селища працюють такі забруднювачі навколишньої середи як: м’ясокомбінат, Акумуляторний завод, а над головами рибальчан ще й висить «воздушка» надвисокої напруги (лінії з напругою по 150 кВ).

Тож, єдине місце де можна бодай трохи подихати чистим повітрям у Рибальському — це ораний степ та наповнені цілющими травами байраки. Та чиновники вирішили задіяти у «технічному прогресі» й ці місцини. Найбільше жителів засмутило те, що означена сонячна електростанція та її чисельні панелі планують розташувати на землях сільськогосподарського призначення. На тих чорноземах, на яких десятки, а то й сотні років місцеві землероби вирощували зернові та овочеві культури. От і за часів Радянського союзу (і до 2008 року,-Прим. Авт.)100 гектарів землі, про які йдеться, належали до «полів господарств психіатричного диспансеру».

Останні ж роки на земельних наділах успішно працювали фермери — орендарі з Дніпропетровського району. Та перед зимовими святами на «світ з’явився» проект рішення міськради Дніпра про зміну цільового призначення даної територіі та відведення певної ділянки під сонячну електростанцію. Причому, у цьому документі ці землі зазначені як «землі лісового фонду». Чи не помилка?

«Але ці землі у нас по сьогодні проходять як землі сільськогосподарського призначення!», — підтверджує думку мешканців селища голова Самарської райради Юрій Федько.

Тож, знову постає питання доцільності забудови 100 гектарів унікальних українських чорноземів. «Чи відшкодує сонячна станція й за п’ятдесятиріччя своєї роботи витрати, що понесе українська земля сільськогосподарського призначення у результаті подібного нецільового її використання?» Ці питання нині болять мешканцям селища й голові територіального комітету самоорганізації населення Рибальського Світлані Клениній.

«Ми не проти сонячної енергетики, але виділяти для цього гарний чорнозем вважаємо непрактично. Крім цього, нас здивувало те, що адреса 100 га землі вказана неправильно. Вулиця Бехтерева і поля, які зазначені проекті, чомусь віднесені чиновниками до смт. Ігрень. Але ж вул. Бехтерева знаходиться з протилежного боку! І будувати станцію планується не на Бехтерева, а вже за будинками на вул. Кокчетавська, що у селищі Рибальське!»,- підкреслює Світлана Кленина. Тож, землі які планують виділити під сонячну станцію, знаходяться ближче до Рибальського, й посуті є його частиною!

Потрібні громадські слухання

Жителям селища болить ще й те, що означена станція може перекреслити й будівництво трансформаторної підстанції, на яку давно вони чекають (територія землі, відведена під сонячну електростанцію, включає й площу, яку відвели під трансформаторну). Рибальське ж має перебої з елетроенергією — люди бідкаються, що вже другий раз за цей рік через перебої з напругою у селищі стаються пожежі.

Загалом з електропостачанням у рибальчан та техногенним впливом від нього — чималі проблеми: над головами висять кабелі високої напруги по 150 кВ, що йдуть безпосередньо над будинками людей . Означена близькість з житлом ліній високої напруги негативно впливає на здоров’я! Тож жителі селища вже не один рік вимагають енергетичну компанію прибрати лінії під землю, щоб зняти напругу. «Та чи з появою сонячної станції «воздушки» не отримують додаткове навантаження й тим самим не додадуть чергових проблем людям, їх здоров’ю?» — бідкаються рибальчани й додають: — «Не кажучи вже про те, що вплив сонячних панелей на здоров’я людей  теж має бути досліджений!»

Нині місцеві вимагають від влади проведення громадських слухань. З цим погоджується й голова Самарської в місті ради Юрій Федько. Він також вважає за потрібне «провести екологічну експертизу впливу подібного об’єкту на екологічний стан довкілля. «Проект будівництва сонячної електростанції повинен містити, відповідно до законодавства з 1 січня, такий розділ як ОВД (оцінювання впливу на довкілля), — підкреслює Юрій Федько. — Коли це буде опубліковано, тоді можна буде конкретно про щось говорити».

На сьогодні ж цього оцінювання немає!

Очікуємо на те, що усі законні процедури будуть дотримані й при винесенні кінцевого рішення місцеві органи влади врахують думку громади та потреби захисту унікальних українських чорноземів від знищення. Можливо, для будівництва означеної станції краще підібрати глинисті місцини чи раніше вже забрудненні техногенні зони, що віддалені від житла людей.

Анфіса Букреєва, фото автора.