27-а річниця незалежності – час відповісти на актуальні питання сучасності
Чергова річниця незалежності України – це не тільки час, коли треба підбити підсумки пройденого країною, але й дата, коли належить відповісти на найактуальніші питання сучасної доби.
Досягнення Україною незалежності та її залучення до міжнародної системи поділу праці створили якісно нову ситуацію для розвитку української нації – народу з давньою та самобутньою культурою, багатою історією, народу, який має значний потенціал інтелекту й духовності. Історично українська національна свідомість розвивалась переважно в умовах відсутності повної державності, але стійкість духу нації, його здатність до самовідтворення у вкрай несприятливих умовах життя багатьох поколінь зробили можливим проект сучасної України як суверенної демократичної держави.
Цьогоріч ми відзначаємо 27-му річницю незалежності України та 100-річчя відродження української державності.
Далекого 22 січня 1918 р. уперше в новітній історії український народ зробив героїчну спробу розірвати імперські пута, проголосив незалежність Української держави. Проголошенням ІV Універсалу розпочався новий етап боротьби української нації за свою державність.
У ХХ столітті ця боротьба тривала майже неперервно: масові селянські антибільшовицькі повстання палали аж до 30-х років. Далі українців вирішили знищити Голодомором, однак волелюбний дух не згасав.
Під час Другої світової війни точилася запекла боротьба Української повстанської Армії (УПА) проти гітлерівських та сталінських загарбників, і ще десять років по війні – проти радянських окупантів.
На зміну звитяжцям УПА прийшли дисиденти-шістдесятники, активісти Руху.
Здавалося, з відновленням незалежності мали би справдитися найзаповітніші мрії українських державників про сильну, самостійну і заможну державу. Та після референдуму і президентських виборів 1991 р. Вячеслав Чорновіл пророчо сказав: «Ми вибороли державу. Але ми програли владу. Це дасть свої гіркі плоди…»
Слід зазначити, що вперше незалежність українським парламентом було проголошено 16 липня 1990 року, того ж дня було проведено перше святкування Дня незалежності. Повторне та остаточне проголошення парламентом незалежності 24 серпня 1991 року було затверджене на грудневому референдумі того ж року, під час якого 90 % людей проголосували за неї. Саме це рішення відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР і остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії. Першою, 2 грудня, незалежність України визнала Польща і вирішила встановити з нею дипломатичні відносини. Протягом першого року існування незалежної України її державну самостійність визнали понад 130 країн, а на початку 2001 р. наша держава підтримувала дипломатичні відносини із 153 країнами світу.
Незважаючи на значні труднощі і невдачі 90-х років у політичних, соціально-економічних реформах і під час приватизації, що призвели до зростання безробіття і збідніння більшості населення на тлі казкового збагачення небагатьох, Україна тоді не втратила шансів наздогнати те, що упустила протягом першого періоду свого існування.
…22 січня 2014 р. пролунали імена перших героїв Небесної сотні, які віддали життя за Україну, свободу і демократію. Уже четвертий рік поспіль до них долучаються нові й нові імена синів і доньок, які собою затуляють Батьківщину перед російським загарбником на Донбасі… Та навіть зовнішня агресія не зупинила боротьби українців за право мати власну незалежну і соборну державу. Отже, ця боротьба за Українську державу триває і зупинятися не маємо права.
До єдиного дня інформування
