У Дніпрі зустрілися знавці найскладнішої мови світу (Фото)

Японська мова відома як одна із найскладніших та найвишуканіших мов світу. Але пасувати перед складнощами – точно не про учасників XXIII Всеукраїнського конкурсу промов японською мовою, який відбувся в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара.

У великій залі Палацу студентів зібралися знавці та поціновувачі мови Країни Вранішнього Сонця, щоб обрати найкращого промовця серед 20 студентів дев’яти ЗВО Києва, Львова, Харкова та Дніпра. А саме: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди та Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Дніпровський університет цього року представляли п’ятеро учасниць: чотирикурсниці Надія Ігумнова, Ксенія Сорокопуд, Аріна Ковальова, Валерія Богусевич і третьокурсниця Марія Леоненко.

Турнір第23ウクライナ日本語弁論大会проводився спільно з Товариством викладачів японської мови України за підтримки Посольства Японії в Україні, Японського центру й за фінансового сприяння Японської фундації. До складу журі увійшли: Тецуо Акіяма – голова Спілки японських підприємств в Україні; Юічі Хошіно – другий секретар Посольства Японії в Україні; Ясунорі Фуджісакі – викладач японської мови Японсько-українського центру КПІ ім. І Сікорського, експерт із викладання японської мови Японської фундації та Кирило Ярошик – співробітник культурно-інформаційного відділу Посольства Японії в Україні. Також студентів-японістів привітали завідувач кафедри порівняльної філології східних та англомовних країн ДНУ Вікторія Ліпіна й голова Асоціації викладачів японської мови України Олена Синілкіна.

Оскільки тематика промов була довільною, можна було оцінити широту інтересів і поглядів учасників, а також зробити висновки щодо тем, які найбільше хвилюють сучасну молодь. Деякі з тем «чіпляли» одразу, як-от: «Чому мене навчили японські хлопці?» у виконанні студентки КНЛУ Тамари Горобей чи «Захищай своє серце!» від Сергія Молнара, студента Львівської політехніки. Інші вражали серйозністю й науковістю, наприклад: «Скасування системи оцінювання в школі» Надії Ігумнової, «Розподіл ролей між людьми та машинами» Аріни Ковальової із ДНУ ім. О. Гончара чи «Емоційний інтелект» Артемія Бондаренка із Харківської політехніки. Деякі виступи стосувалися самосприйняття, самоусвідомлення себе людиною та частиною суспільства: «Тікаючи від старості» Анни Лихацької – представниці КНУ ім. Т. Шевченка, «У погоні за довершеністю» Марії Леоненко з ДНУ ім. О. Гончара, «ЛГБТ+ – частина суспільства» Анастасії Лугової із ЛНУ ім. І. Франка, «Моє призначення» Маргарити Калещук – студентки Київського університету ім. Б. Грінченка. Були й такі теми, які до останнього трималися в таємниці, розкриваючись речення за реченням у міру того, як промовець доносив думки до слухачів. Наприклад, виступи студенток КНУ ім. Т. Шевченка Ольги Падалка («Сідати в останній потяг?») та Поліни Фурманової («Бажання дізнатися»). Також були представлені теми, які розкривали сутність людського щастя та мрії, закликали до захисту і турботи про тварин тощо.

Промови учасників оцінювалися за такими критеріями, як: правильність, зміст, виразність, оригінальність, презентація, зрозумілість та коректність висвітлених у доповідях проблем. Не останню роль в оцінюванні відігравала й тривалість промови – вона мала бути не довшою за п’ять хвилин, але не коротшою за чотири. У разі порушення цих вимог промовець втрачав суттєву кількість балів. Після виголошення промови студенти мали відповісти на два запитання від носіїв мови (пані Сакури Шіракави і пана Томохіси Хігучі), щоби продемонструвати рівень розуміння та володіння японською в межах висвітленої у промові теми.

За результатами інтелектуальних змагань нагородами було відзначено восьмеро конкурсантів. А саме: із I по VI призові місця посіли: Поліна Фурманова та Ольга Падалка (КНУ ім. Т. Шевченка), Тамара Горобей (КНЛУ), Анастасія Лугова (ЛНУ ім. І. Франка), Анна Лихацька (КНУ ім. Т. Шевченка) і Марія Леоненко (ДНУ ім. О. Гончара). Крім цього, приз симпатії членів журі отримала Ксенія Сорокопуд (ДНУ ім. О. Гончара), а нагороду від голови суддівської колегії – Поліна Головко (ХНПУ ім. Г. Сковороди). Інші учасники також були нагороджені заохочувальними призами від Японської фундації та Посольства Японії в Україні. До слова, члени журі високо оцінили рівень підготовки всіх студентів: глибину висловлених ними думок та різноманіття обраних тем. Зауважили судді й високий рівень організації дніпровського конкурсу.

Паралельно зі змаганням промовців у Палаці студентів ДНУ працювала виставка «Україна та Японія: Зустрічі» – фотороботи Ольги Хоменко та Хіроші Танаки, які поглянули на країну одне одного через об’єктив фотокамери.

Інформаційно-аналітичне агентство

ДНУ ім. О. Гончара

Фото: кафедра ПФСтаАК