Рослини Криворізького ботанічного саду – у небезпеці
Про проблеми криворізького ботсаду в засушливу пору розповідають його працівники. “Щорічні посухи, які припадають найчастіше на серпень-вересень, – справжнє випробування на витривалість для рослин, – пишуть на сторінці ботсаду. – Найбільше потерпають далекосхідні та східносибірські види, а також привезені з гір Середньої Азії – глоди криваво-червоний, даурський, тяньшанський, бузина червона, сахалінська й камчатська, принсепія китайська, бархат амурський, сахалінський та ін. У цих рослин передчасно, ще у серпні, опадає листя, всихають гілки. У колекції саду багато високодекоративних рослин, які від посухи втрачають тургор листків, скорочують період квітування. Такі ознаки характерні для садового жасмину, гортензії, форзиції, гіркокаштану, свидини, кизилу, магнолії”.
Уразливі до нестачі вологи трав’янисті рослини, яких у колекції понад 1000 видів та сортів (троянди, півнику, канни, хризантеми, півонії, лілійнику, лілії). Щоденні тривалі посухи призводять до передчасного старіння деревних рослин та їх загибелі. Наприклад, береза в лісовій зоні зростає 150-200 років, а в Кривому Розі починає всихати в 30-40 років.
Запобігти цьому процесу можна тільки шляхом систематичного поливу рослин. Для розвитку ландшафтного будівництва необхідна модернізація поливної системи й додаткові засоби штучного зрошування. Але стаціонарна система поливу в саду не має достатньої потужності, а вода зі ставків має підвищений вміст солей і не придатна для поливу.
Щоб врятувати колекції рослин, необхідна артезіанська свердловина, але бюджетних коштів закладу не вистачає. Тож криворізькі ботаніки звертаються до великих підприємств міста, меценатів та всіх небайдужих з проханням надати допомогу в геологорозвідці і бурінні свердловини.
