Піст: велика користь душі і тілу
Вже незабаром, 14 березня розпочнеться Великий піст. Це не тільки випробування нашої волі, але й можливість очистити душу й тіло для зустрічі великого свята – Воскресіння Господнього. Православна церква має величезний досвід проведення постів таким чином, щоб вони пішли усім на благо. І прагне допомогти усім. Хто прагне долучитися до її традицій.
Саме цьому була присвячена тема зустрічі секретаря Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви протоієрея Валентина Цешковського з кореспондентом «ВП».
Це не сезонна дієта і не догма
– Отче Валентине, розкажіть нашим читачам, що таке піст і для чого він потрібен? Бо й досі вистачає людей, які майже нічого не розуміють про нього і верзуть стільки нісенітниць…
– Можливо, ви маєте рацію, хоча дедалі більше людей приходять у храми і мають можливість дізнатись про все достеменно, безпосередньо від священників. Що слід сказати про піст. Перш за все, запам’ятайте: це не сезонна дієта, не догма, якої слід дотримуватись незважаючи ні на що. Піст – це жертва, духовне зусилля на шляху до Бога. А Він потребує щирості ваших устремлінь, а не показового благочестя.
Я вам наведу ось такий приклад: у Біблії слово «піст» згадується 40 разів, слово «молитва» 170 разів, а слово «любов» – 280 разів! Тепер збагнули, чим повинні бути наповнені думки і серце християнина? А у піст, коли з’являється можливість зробити значний крок у напрямку до Істини і духовного сподвижництва!
– Тоді скажіть, отче, як підготуватися і пройти належним чином випробування постом?
– Хочу звернути вашу увагу на те, що ми наближаємося саме до Великого посту. А він найдовший за тривалістю: сім тижнів. До того ж, він найсуворіший.
У цей час православні відмовляються від м’ясних і молочних продуктів, яєць, риби, а також від улюблених ласощів. Навіть олію, згідно з церковними правилами, дозволяється вживати тільки по суботах і неділях.
Крім того, під час Великого посту потрібно відмовитись і від розваг, якомога більше часу присвячуючи молитві і творінню добрих справ.
Самому ж посту передує спеціальне богослужіння у Прощену неділю. Цього дня ми повинні не тільки просити вибачення у Бога і у ближніх, а й самі пробачити всіх своїх кривдників. І тільки у стані спокою вступати у Великий піст. Лише тоді Богом буде прийнята ця жертва. Ніякі молитви, колінопреклоніння і стриманість не підуть на користь, якщо в душі кипить ненависть і злоба.
В історії описаний дуже повчальний випадок. Одного разу, у дні Великого посту, Іван Грозний прийшов до блаженного Миколи Псковського. Юродивий подав царю шматок сирого м’яса. Іван Грозний відповів: «Я християнин і не їм м’яса в піст!» У відповідь на це блаженний Микола сказав з докором: “М’яса не їсиш, проте п’єш кров людську!”
Ось такі найсуворіші дні
– Чи правда, що найсуворішими є перший і останній тиждень Великого посту?
– Так, це правда. За суворим монастирським правилом, у перші два дні Великого посту взагалі не слід куштувати ніякої їжі. Але звичайним людям важко нічого не їсти протягом двох діб. Тому і миряни, і духівництво у цей час споживають хліб, печену картоплю, соління (про олію не може бути й мови) … І якомога рідше – залежно від самопочуття.
У середу після богослужіння можна поїсти легкий картопляний суп, нічим його не мастячи. У четвер приблизно такий же раціон. У першу п’ятницю Великого посту вариться коливо (каша із зерен пшениці, заправлена медом).
У суботу та неділю, як і в наступні дні (крім середи і п’ятниці) вже дехто додає в їжу олію. Рибу за час Великого посту дозволяється їсти тільки протягом двох днів – на Благовіщення (7 квітня) і у Вербну неділю (цього року 24 квітня).
Ну, а останній, передвеликодній тиждень – Страсна Седмиця – найсуворіший, олія не вживається протягом усіх днів, окрім четверга, коли згадується Таємна вечеря.
Хто може сподіватись на послаблення
– Отче Валентине, не усі спроможні витримати такий суворий піст. Хтось хворий, хтось тяжко фізично працює, хтось серйозно займається спортом… Без тваринного білка їм не обійтися. Що робити таким людям?
– Ця проблема цілком вирішувана. Причому здавна. Наприклад, хліборобам, які важко працювали у полі, а також учням (для розумової праці їм необхідно багато енергії і фосфору) благословлялося вживати рибу і морепродукти під час посту.
Що стосується хворих людей, то їм надається послаблення індивідуально. Для цього потрібно звернутися безпосередньо до священика і отримати благословення на послаблення посту. Але перед цим хворому слід попросити лікаря про призначення такої дієти, яка максимально наближалася б до вимог посту, та не завдавала шкоди здоров’ю.
Традиційно на великі послаблення у дотриманні посту можуть розраховувати вагітні та матері, які годують немовлят груддю, подорожні і воїни. Наприклад, якщо солдат перебуває у зоні АТО – який там може бути піст ?! Ситуація, в яку потрапила ця людина, може бути більшою жертвою Богу, ніж самообмеження в їжі. Адже піст – це не спеціальна дієта зі стандартним раціоном, а усвідомлене діяння, духовне зусилля.
Привчаймо малюків без фанатизму
– Ну, з дорослими більш-менш зрозуміло: якщо є якісь проблеми у традиційному дотриманні посту, слід звернутися за порадою до священика … А як бути дітям? Адже вони ростуть, апетит у них підвищений. Та й від ласощів їм важче відмовитися.
– Діти вимагають індивідуального підходу. З одного боку, потрібно організувати їм повноцінне харчування. І пісні страви це цілком дозволяють. З іншого боку, не слід потурати їхнім примхам.
Все це реально, навіть якщо школярі харчуються в їдальні. Батьки ж можуть попросити, щоб їх дітям замість какао з молоком, давали чай, а в другі страви не клали м’ясо, котлети …
Що стосується солодощів, то малюки не постраждають, якщо на півтора місяці обмежать себе льодяниками, сухофруктами і чорним шоколадом. А морозивом-тістечком поласують після Пасхи.
Взагалі, привчати малят до самообмежень корисно для їх розвитку. І робити це потрібно з раннього віку. Але – ніжно, з любов’ю.
Та й для фізичного здоров’я дотримання посту дуже корисно. Я згадую своє дитинство, коли більшість однокласників взимку відсиджувалися на лікарняних через грип та застуди. А у нас в родині, яка суворо дотримувалась православних постів, хоч би нежить у кого з’явився! Ми – а нас було шестеро у батьків – навіть заздрили своїм друзям через це!
Якщо у піст приходять гості
– Ну, і наостанок таке питання: як бути, якщо у тих, хто поститься, сімейне торжество (день народження, наприклад), а гості далекі від дотримання церковних правил?
– Я вам відповім історією з життя святого чудотворця Спиридона Триміфунтського, вже за життя відомого своїм благочестям і праведністю.
Якось під час посту в його будинок попросилися подорожні. Він їх впустив. А оскільки їжі ніякої не було, крім солонини, наказав дочці нести її на стіл. Дочка виконала наказ батька. І він разом з гостями повечеряв м’ясом.
Тоді мандрівники дорікнули єпископу за порушення посту. На що той відповів: мовляв, краще зараз ви з’їжте те, що маю, і закинете мені порушення посту, ніж потім засудите за жадібність.
Тому, якщо до вас прийшли гості на торжество – накрийте святковий стіл. Але самі постарайтеся, не привертаючи до себе зайвої уваги, не їсти скоромного і не пити міцних напоїв. А якщо гості наполягають, можна обмежитися невеликим келихом вина.
Але взагалі, люди, швидше за все, поставляться з розумінням, якщо ви поясните свою стриманість в їжі тим, що постите. Так що це не проблема.
А тим, хто ще сумнівається, я хочу сказати, що піст – як і кожна по-справжньому корисна справа – має різнобічні позитивні наслідки. По-перше, правильне дотримання посту наближає людину до Бога, по-друге, не тільки душу очищає од скверни, але й тіло оздоровлює. А ще – це відчутна економія для родинного гаманця. Цьому сприяє стриманість у харчуванні і вживання тільки пісних продуктів, які значно дешевші від скоромних. Тож варто наважитись і зробити цей крок.
Записав Ігор Захарук
