Як перевірити достовірність декларацій?

30 жовтня сплив відведений термін  для подання електронної декларації. Народні обранці, судді та прокурори оприлюднили свої статки. Та як перевірити достовірність віртуального документа і чи можна завдяки йому викрити нечесних посадовців?

Рівень життя

Відтепер кожен може зайти на сайт Національного агентства з питань запобігання корупції та ознайомитись зі статками народних обранців. Електронні декларації суспільство може перетворити на дієвий інструмент запобігання корупції, та контролю високопосадовців.

«Представники влади штучно відтерміновували або взагалі хотіли «завалити» подання елект­роних декларацій. Адже фактично це демонструє певний зріз життя наших державних службовців, який раніше був не доступний громад­ськості. Треба розуміти, що разом із новою формою заповнення вводиться кримінальна відповідальнисть за брехню. Раніше це була адміністративна, тому часто інформація приховувалась, бо простіше заплатити штраф, ніж сказати правду», – зазначила під час семінару-брифінгу в Харкові член правління Центру протидії корупції Олександра Устінова.

Проте деяких представників влади та Феміди не лякає навіть кримінальна відповідальність. Тож вони продовжують вигадувати схеми й приховувати незаконно накопичені багатства. Дехто розраховує на те, що притягнення до відповідальності настає лише в тому випадку, якщо офіційно доведено, що особа навмисно приховала статки або майно, а не забула про нього під час заповнення документа. Якщо декларація вчасно не з’явилася на сайті, то можливе покарання лише в разі доведення в умисному ухилянні від подання віртуального звіту.

Кеш не сховати

За новими правилами державні службовці мають надати інформацію:

про всіх спів­власників майна;

 про власника майна, яке знаходиться у праві корис­тування (в оренді) у декларанта чи члена його сім’ї;

 про об’єкти незавершеного будівництва;

 про цінне рухоме майно: предмети мистецтва, ювелірні вироби, одяг та тварин;

 про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є декларант/член сім’ї;

про нематеріальні активи (об’єкти інтелектуальної власності, ліцензії тощо);

 про роботу за сумісництвом;

 про членство у громадському об’єднанні;

 про готівку.

«Вперше в елект­ронних деклараціях потрібно декларувати готівку. Раніше в активістів була проб­лема: викриваєш депутата, який при­дбав дороге майно, питаєш, де взяв гроші, а він відповідає, що вони лежали в сейфі. Довести, що ця людина взяла хабар, було складно. Кеш – це те, що найбільше прагнуть сховати наші обранці. Це чорний ринок, який зараз потрібно декларувати. Також не можна приховувати фінанси родичів», – зазначила Олександ­ра Устінова.

Контроль даних

Тож як спіймати автора декларації на брехні? Якщо є підстави для сумнівів, перш за все потрібно мати попередні документи. За словами спеціалістів, їх легко знайти в Інтернеті, адже активісти їх фотографували та викладали на сайти декларацій та ЄДР. Також інформацію перевіряють у реєстрі корупціонерів або в державному чи громадському реєстрі осіб, які підлягають люстрації. Багато чого цікавого можна знайти в реєстрах рухомого й нерухомого майна, судових рішень.

Крім того, озна­йомившись із декларацією чиновника та звернувши увагу на грошові активи, подарунки, членів родини (наприклад, якщо дружина не працює, проте є власницею дорогого майна тощо, виникають запитання), дивіденди, цінне рухоме майно, треба порівняти все це зі способом життя. Дізнатися про нього нескладно зі сторінок соцмереж (особливо родичів). Аби докази не видалили, треба зберегти їхні «скріни». Всю здо­буту і підтверджену фактами інформацію, впорядковану та виважену, можна надсилати до Центру протидії корупції. Там складуть заяву про злочин та  конт­ролюватимуть стан просування справи в суді.

Дар’я Мирошниченко