«Повертайтеся живими, ми вас любимо», – діти і дорослі привітали воїнів
День захисника України – завтра. Але бійці вже приймають привітання. Святковий концерт в аеропорту зібрав кілька сотень воїнів. Привітати захисників приїхав Національний президентський оркестр і дніпродзержинські дітки. Школярі танцювали, співали, читали вірші і навіть привезли з собою подарунки.
«Ми приїхали сюди, адже це по-справжньому важливо – привітати воїнів. Як не любити людей, які заради нас ризикують своїм життям?», – Говорить 8-класниця Іра з дніпродзержинської школи №44.
Вона приїхала не одна – цілий автобус привіз в аеропорт діток, які захотіли привітати бійців. Іра буде читати вірш «Присвята солдату». Її однокашники – танцюватимуть вальс, співатимуть і показуватимуть акробатичні етюди.
Але це трохи пізніше. А зараз перед воїнами – Національний президентський оркестр. Красені в парадних кітелях із золотими аксельбантами грають марші, ностальгічні і ліричні пісні. «Українські візерунки», «Люблю я тебе, Україно», вальс «На схилах Дніпра», марш авіаторів. «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью…», – мелодія хвилями розтікається ангаром. Потужний звук мідних повертається від далеких стін дзвоном.
Дітки, тим часом, готуються до виступу. «У нас з партнером – бальний номер, – розповідає школярка Даша Петренко. – Я танцями вже 5 років займаюся. Ми приїхали підтримати наших бійців. Адже саме заради нас, заради дітей вони Батьківщину захищають».
Поруч з дітворою стоять коробки. На них написано: «З Днем захисника України!». «Це ми привезли посилки для військових, – каже 8-класниця Іра. – В них найважливіше: серветки, вода, чай, макарони, каші. Загалом, все, що потрібно на фронті».
Дітки трохи соромляться – багато людей. Але на їхніх обличчях усмішки. «Здорово бачити тих, хто не боїться захищати нас від ворога. Здорово, що в Україні є такі люди». «Будь-який солдат сумує за своєю дитиною. А ми сумуємо за ними! Будь ласка, завжди повертайтеся додому живими! Ми вас любимо!», – Перекрикують один одного дівчата-гімнастки з шостого класу.
Тим часом оркестр затих. Ведуча оголосила патріотичний вірш. Дітвора вийшла на сцену. «Мы ждем тебя домой солдат, желая видеть невредимым…», – читаючи вірш, діти маленькими ручками передають один одному мікрофон. Гості мовчать. У міцного велетня-воїна з сивими скронями на очах заблищали сльози.
