Де у Дніпрі збиралися відьми (Фото)

У Дніпрі вистачає таємничих і загадкових місць. Є тут і своя Відьмина гора, яка розташована там, де зараз є всім відомий парк та пляж, який так полюбляють містяни.

Історія

Слідкуйте за нами в Telegram та Viber !

Легенда розповідає, що у XVIII столітті у нашому місті там, де зараз розташований популярний та улюблений дніпровцями парк Шевченка існувала загадкова гора, яка, за повір’ями, у Вальпургієву ніч служила місцем збору місцевих відьом і проведенням чорних ритуалів та шабашів.

Як відомо, ця ніч – це свято з 30 квітня на 1 травня, яке має в собі як і язичницьке, так і християнське сатанинське коріння. Вважається, що в цю ніч слабне межа між світами мертвих і живих. Люди розпалюють багаття, щоб відігнати мертвих і неприкаяних духів, що за повір’ям блукають у ці часи посеред живих. І у Дніпрі відьми святкували цю ніч саме на величезному пагорбі, який височів там, де Дніпро круто повертає на південь, і на якому сто років по тому буде заснований Катеринослав князем Г. Потьомкіним.

____-2

Чому відьми обирали саме це місце? По-перше, це місце було дуже віддалене від житлових місць. По-друге, тут була своя особлива енергетика – гору вінчали самотній курган і поховання древніх кочівників, а від рівнини пагорб з усіх боків відділяв глибокий рів, який в розпал дощів заповнювався водою. Кажуть, що на вершині гори було складено коло з каменів, у ньому збирались відьми і віщуни з далеких околиць, аби поділитися досвідом.

Звичайні люди оминали це місце, мовляв, його земля зберігає в собі не одну сотню людських кісток, заритих після жертвоприношень.

Заміж за Сатану

Гуляє Дніпром і ще одна легенда, яку розповів нібито очевидець одного з шабашів. Мовляв, святкували відьми Вальпургієву ніч і на шабаш завітав сам Диявол. Але зовні його ніхто не впізнав, а ті хто здогадались, мовчали з остраху. Незнайомець поглянув на танцюючих відьом і  пообіцяв багатство і славу тій, котра погодиться вийти за нього. І одна з дівчат не встояла – їй сподобався красивий і загадковий незнайомець. Тут же на горі справили весілля. А на другий день незнайомець на дорогому чорному коні з золотою збруєю відвіз дружину з собою. Батьки дівчини і брати, як і обіцяв незнайомець,  незабаром отримали гроші і зажили в відписаних їм маєтках. Але через декілька років знову у Вальпургієву ніч ця панянка з’явилась на горі – бліда, сумна, з тьмяним поглядом.  Інші відьми дивувались її шикарному одягу, прикрасам і все розпитували, де вона живе. І тільки старі віщунки здогадались…

____-1

– Країну, де я живу, – нарешті відповіла панянка, – мені називати не можна. Інакше все, що отримали мої батьки і близькі, зникне як оком змигнути. Хата згорить, гроші пропадуть, худоба здохне, земля не родитиме. Там багато золота, але воно нічого не варте! Сусідами моїми є гризуни і плазуни – вони нічого не тямлять в розкошах і прикрасах! А танцюристами на рідкісних балах виступають …

Тут дівчина замовкла, немов хтось заліпив їй уста. До ранку вона зникла, і більше її ніхто ніколи не бачив.

Один з нащадків цієї панянки, який  несподіваним чином  розбагатів, дуже довго не давав дозвіл Григорію Потьомкіну на забудову пагорба, яке він просив. Врешті, погодився,  але поставив умову – жодним чином не деформувати пагорб, залишити його землю та рельєф недоторканим. Князь виконав умову. Коли ж розбивали сад і оранжерею, неодноразово натикалися на кістки, але кому вони належали, встановити було вже неможливо. І тільки дуже старі люди здогадувалися в чому справа…

Сьогодення

Наразі цей пагорб знову став дуже відомий. А все тому, що  у 2013 році тут з’явився водопад «Порог Ревучий» – до 200-річчя з Дня народження Шевченка. Висота водоспаду 17 метрів, ширина 20 метрів, Воду для нього беруть із Дніпра, насоси викачують з річки близько 4 кубів води, за годину через водоспад проходить 1060 метрів кубічних. Водоспад може працювати в декількох режимах, в тому числі і економному. Згідно задуму, пам’ятник Тарасу дивиться на Ревучий… Але вода, як відомо, вважається сильним енергетичним провідником. Таким чином, водоспад тепер несе в собі і давні спомини про відьомські легенди. Чи це були не легенди?….

Підготувала Дарина Сухоніс

за матеріалами Інтернет-джерел

Більше на нашому каналі в  YouTube, та на сторінках у  Facebook, Instagram!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *