ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
Мирослав Продан: До загального фонду держбюджету платниками перераховано понад 412 млрд. грн. податків та зборів.
У результаті реформ і покращення роботи фіскальної служби, досягнення конструктивного діалогу з бізнесом вдалося суттєво збільшити надходження до загального фонду державного бюджету. Як результат, фіксується збільшення надходжень (збору) у січні – липні поточного року – понад 412 млрд гривень. Про це повідомив в.о Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, за цей період зафіксовано збільшення надходжень до загального фонду державного бюджету майже на 28% у порівнянні з 7 місяцями минулого року.
«За підсумками січня – липня 2017 року ми отримали збільшення надходжень майже на 90 млрд. гривень у порівнянні з минулим роком. При цьому протягом всього 2017 року ДФС щомісяця забезпечує перевиконання планових показників із надходжень до бюджету. Таких результатів вдалося досягти завдяки посиленню заходів ДФС щодо детінізації економіки, посиленій боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил», – зазначив Мирослав Продан.
Він також розповів, що, зокрема, у липні до загального фонду держбюджету надійшло (збір) майже 55 млрд. грн. У порівнянні з липнем 2016 року надходження збільшилися на 23%.
Варто зауважити, що 95% із загальної суми збору січня-липня сплачено платниками податків добровільно. Контрольно-перевірочна робота та заходи примусового стягнення складають лише 5%.
«Такі результати свідчать про зростання податкової культури наших платників податків та розуміння бізнесом необхідності вчасно та у повному обсязі сплачувати податки та збори», – вважає Мирослав Продан.
Сергій Білан: У рамках масштабної спецоперації з протидії тіньовому ринку спирту та алкоголю на заводах – виробниках алкогольних напоїв проходять обшуки
«Співробітники податкової міліції продовжують масштабну спецоперацію з протидії тіньовому ринку спирту та алкоголю. У рамках її другого етапу проводиться низка обшуків на території заводів – виробників алкогольних напоїв практично по усій території України» – повідомив Перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан.
За його словами, більше 300 співробітників податкової міліції наразі проводять обшуки на заводах, розташованих в 15 областях: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській і Чернігівській.
«Обшуки проводяться за результатами аналізу криміногенної ситуації у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та з метою перевірки наявної інформації про невраховане виробництво цієї продукції на легальних заводах. Про це свідчать і численні факти вилучення працівниками податкової міліції з незаконного обігу горілки з етикетками і під марками відомих українських виробників. Таким чином обшуки на лікеро-горілчаних заводах є усуненням причин, а не наслідків незаконного обігу алкогольних напоїв», – зауважив Сергій Білан.
При цьому він наголосив, що обшуки проводяться на підставі відповідних постанов суду у рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» КК України.
Як повідомлялося раніше на території 14 областей України співробітниками податкової міліції було проведено санкціоновані Шевченківським районним судом м. Києва обшуки за адресами 41 місця провадження діяльності ДП «Укрспирт».
За результатами обшуків було вилучено спиртовмісну речовину, вартістю понад 180 млн. грн., на яку Шевченківським районним судом міста Києва було накладено арешт.
Викрито посадовців дніпровського товариства, які завдали шкоди бюджету на 3,5 млн. гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено протиправні дії посадовців одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.
Зазначене товариство протягом 2016-2017 років неодноразово ставало переможцем державних закупівель, проведених на замовлення обласних державних установ щодо виконання робіт з реконструкції водопровідних мереж на загальну суму понад 10 млн. грн.
Як з’ясувалося, посадові особи товариства внесли до податкової звітності неправдиві відомості щодо отримання товарів (робіт, послуг) від низки підприємств, які зареєстровані на підставних осіб, для проведення безтоварних операцій.
Загальна можлива сума збитків, нанесених державі вказаними діями, становить понад 3,5 млн. грн.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Актуальні питання в частині сплати акцизного податку
В інформаційному агентстві “Мост-Днепр” відбулась прес-конференція на тему: «Актуальні питання в частині сплати акцизного податку» за участі провідного фахівця управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ольги Вишньовки.
Вона зазначила, що у 2017 році податковими органами Дніпропетровської області здійснювався контроль за діяльністю 27 платників акцизного податку, якими до бюджету сплачено 410 млн.грн. акцизного податку, у т.ч. виробниками – 313,2 млн.грн., імпортерами – 96,8 млн.грн.
Суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до місцевих бюджетів сплачено 312 млн.грн. акцизного податку. У Дніпропетровській області таких суб’єктів – 4412.
Також вона звернула увагу суб’єктів господарювання – платників акцизного податку, що податкова декларація з акцизного податку подається такими суб’єктами щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним незалежно від того, чи провадили такі суб’єкти діяльність у звітному місяці.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів звітують до контролюючих органів за місцем провадження діяльності. Інші суб’єкти – до контролюючих органів за місцем реєстрації.
Суб’єкти господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального до декларації акцизного податку в обов’язковому порядку додають додаток 1 прим.1 до декларації.
«Суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку. Заява на реєстрацію платником акцизного податку подається засобами електронного зв’язку із дотриманням умов щодо реєстрації електронного цифрового підпису. Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218. За реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку передбачено штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого товару», – відмітила Ольга Вишньовка.
За сім місяців 2017 року для забезпечення соціального захисту мешканців Дніпропетровської області надійшло майже 6,3 млрд. грн. єдиного внеску
Впродовж січня – липня поточного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6 млрд. 280,8 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2016 року, то у цьому році ЄСВ сплачено на 1 млрд. 93,7 млн. грн. більше. Про це повідомила начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
При цьому, лише у липні 2017 року платники єдиного внеску Дніпровського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 955,3 млн. грн., що на 295,1 млн. грн. більше минулорічних липневих надходжень.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Територіальними органами ДФС Дніпропетровської області надано понад 172 тисяч адміністративних послуг
Протягом семи місяців 2017 року Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпровського регіону було надано 172,8 тисяч адміністративних послуг.
З початку року майже половину наданих адмінпослуг зайняла видача карток платника податків і внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки – майже 77,2 тисяч послуг. Також, платники отримали майже 14,8 тисяч витягів з реєстру платників єдиного податку. Фахівці Центрів зареєстрували понад 13,8 тисяч книг обліку розрахункових операцій, більше 13 тисяч платників єдиного податку тощо.
Загалом, в органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області створено та працюють 36 Центрів обслуговування платників. Діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 213 працівників структурних підрозділів, які надають платникам області широкий спектр адміністративних, інформаційних та консультативних послуг.
Увага платникам, якщо виникла помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадують користувачам електронного цифрового підпису (ЕЦП), що у разі якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» платник в першу чергу має перевірити який ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) використовується першим. Варто пам’ятати, вірна послідовність підписів для податкової звітності наступна: бухгалтер-директор-електронна печатка.
Далі необхідно перевірити правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи).
В подальшому слід звернути увагу чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується. Наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера.
Окрім того, помилка може виникати, якщо змінювалось ім’я файлу особистого ключа.
У разі, якщо жодна з вищезазначених рекомендацій не допомагає вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.
Податківці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра провели флеш-моб «Ні заробітній платі в конвертах»
Сьогодні в Україні значно поширене таке явище, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин або виплата нелегальної заробітної плати.
Тому, днями фахівці фіскальної служби району завітали на центральний ринок у м. Дніпрo «Озерка» та поспілкувалися з підприємцми та реалізаторами.
Податківці роз’яснили законодавство про оплату праці та недопущення порушень діючого законодавства при використанні праці. Розповіли про негативні наслідки виплати заробітної плати «в конверті» та неофіційного працевлаштування.
Звернули особливу увагу на те, що працівник не може бути допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Згідно ст.265 КЗпП України передбачено наступну відповідальність за порушення законодавства про працю у вигляді штрафів:
– за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачений штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника;
– за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, за кожного працівника;
– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачений штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– за порушення інших вимог трудового законодавства передбачений штраф у розмірі мінімальної заробітної плати.
Зауважили, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Фахівці ДПІ разом з керівним складом на постійній основі проводять заходи спільно з державними органами та органами місцевого самоврядування щодо підвищення рівня заробітної плати та збільшення надходжень до бюджету.
За результатами проведеної роботи 55 ФОП підвищили заробітну плату найманим працівникам, в т.ч. у липні 10 . Додатково з початку року до бюджету надійшло 43,0 тис.грн ПДФО, війського збору 15,0 тис.грн, та єдиного внеску 48,0 тис.грн., в т.ч. у липні додаткові надходження до бюджету склали 8,9 тис.грн ПДФО, 4,0 тис.грн військового збору та єдиного внеску 11,0 тис.грн.
Шановні роботодавці та наймані працівники, легалізація трудових відносин гарантує забезпечення Ваших прав і гарантій!
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра завжди готові надати консультації щодо належного оформлення трудових відносин в межах своєї компетенції.
Звертайтеся за адресою: м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, тел. 374-70-64 або 374-70-13
Співпраця платників податків, податківців та органів місцевого самоврядування дає вражаючі результати
Платниками Центрального району м.Дніпра за сім місяців ц.р. до зведеного бюджету сплачено 814,6 млн. грн. податків, зборів та платежів, що більше на 251,5 млн. грн. до відповідного періоду минулого року. До державного бюджету надійшло 391,8 млн.грн. платежів, що більше на 189 млн.грн. відповідного періоду минулого року та до місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено 427,9 млн.грн., що більше на 123,2 млн.грн. до рівня січня – липня 2016 року. Єдиного соціального внеску сплачено до бюджету 760,7 млн.грн., що більше на 167,0 млн.грн. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
«Досягти таких результатів вдалося завдяки співпраці платників податків, податківців та органів місцевого самоврядування»: – зазначив в.о. заступника начальника – начальника відділу доходів та обліково звітних систем Євген Анатолійович Омельченко.
Внесені зміни до програмного забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» /) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.20.0) станом на 11.08.2017.
- Згідно з наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України (далі – МЮУ) 22.05.2017 за №652/30520)додано нові документи (початок дії з 01.08.2017):
– J0104704 – Звіт про контрольовані операції;
– J0147104 – Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях (додаток до звіту про контрольовані операції;
– J0147204 – Інформація про пов’язаність осіб (інформація до додатка до звіту про контрольовані операції).
- Відповідно до наказу МФУ від 28.04.2017 №469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (зареєстровано у МЮУ 22.05.2017 за №653/30521)додано наступні форми (початок дії з 01.01.2018):
– J0101911 – Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації;
– J0119711 – Додаток ВП до рядків 7 – 9 Звіту про використання доходів(прибутків) неприбуткової організації;
– J0119811 – Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
- У зв’язку з набранням чинності Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та наказу МФУ від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у МЮУ 16.05.2017 за №627/30495), якими визначається особливості порядку обліку пального у системі електронного адміністрування реалізації пального, що відвантажується на умовах ст.229 Податкового кодексу України, додано наступні форми (початок дії з 01.08.2017):
– F/J 1312701 – Запит щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН на відвантаження на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;
– F/J 1412701 – Витяг щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН на відвантаження на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;
– F/J 1312801 – Запит щодо залишку невикористаних квот встановлених постановою Кабінету Міністрів України, які платник має право отримати на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;
– F/J 1412801 – Витяг щодо залишку невикористаних квот встановлених постановою Кабінету Міністрів України, які платник має право отримати на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України.
- Внесено зміни у такі форми:
– J0902202 – Звіт про фінансовий стан (Баланс) /Проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Баланс) – внесено зміни щодо обов’язкової наявності одного з елементів «Звітний», «Консолідований», «Проміжний»;
– J0902702 – Звіт про рух грошових коштів/Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів за прямим методо – приведено у відповідність до pdf-файлу (видалено зайві елементи «R013G2S», «R013G3», «R013G4»).
До кінця серпня громадяни мають сплатити транспортний податок
Станом на 01.08.2017 платниками Центрального району м.Дніпра перераховано 679,7 тис.грн транспортного податку , що на 207,8 тис.грн. більше проти минулорічних надходжень за сім місяців.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, об’єктом оподаткування для транспортного податку в 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Ставка податку становить 25 тис. грн в рік за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Сплачувати транспортний податок зобов’язані як фізичні так і юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
Юридичними особами транспортний податок сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
А податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити контролюючі органи мали надіслати платникам податку до 01 липня звітного року.
Отже, громадяни мають сплатити транспортний податок до 29 серпня.
Поряд з цим, зазначаємо, що звітність для юридичних осіб із транспортного податку оновлено. Так, Міністерство фінансів України наказом від 27.06.2017 N 595 внесло зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку, виклавши її в новій редакції. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Про особливості електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ
Проблема роботи Системи автоматизованого моніторингу відповідностей податкових накладних/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних на сьогодні дуже хвилює платників ПДВ. Адже вона працює лише півтора місяця і поки що недосконала. В зв’язку з цим фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра провели семинар (практикуми) для платників податків.
В’ячеслав Ігорович Петерс, виконувач обов’язків начальника інспекції, проінформував присутніх про новий механізм адміністрування ПДВ, запроваджений Податковим кодексом України. Мета його створення – підвищення ефективності боротьби з ухиленнями від оподаткування, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків. Адже система вже на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ. а її економічний ефект від цього – додаткові надходження ПДВ до бюджету.
«Цей новий механізм дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, – зазначив під час семінару В’ячеслав Ігорович. – Умови чіткі та зрозумілі, виключають будь-який фактор “ручного” втручання та визначені наказом Мінфіна. Якщо у компанії немає дозвільних документів на здійснення відповідної господарської діяльності, якщо націнка на товар перевищує півтора рази, ризикового товару на складах більше 75% або, наприклад, сумарне значення ПДВ у зупинених накладних більше за середнє значення сплати ПДВ за останні 12 місяців, то система зупинить таку реєстрацію.
Запрошена для участі у семінарі начальник відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ у Центральному районі м.Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області області Яна Вікорівна Худенко, ознайомила з основними аспектами запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).
За її словами, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності. У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Яна Вікорівна акцентувала увагу присутніх на безумовному дотриманні правил заповнення карток та надсилання повідомлень щодо підтвердження реальності здійснення операцій, термінами надсилання зазначених повідомлень.
Особливу увагу було приділено роз’ясненням щодо надання переліку необхідних документів для підтвердження реальності операцій та можливості використання «Електронного кабінету» для подання зазначеного пакету документів.
Запрошені мали можливість отримати змістовні та вичерпні відповіді на запитання, з якими вони звернулися до виступаючих.
Захід у черговий раз переконав, що проведення таких семінарів сприяє розв’язанню питань, що виникають у повсякденній фінансовій діяльності бізнесу.
Аналізуємо порушення у сфері обігу готівки
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу суб’єктів господарювання на результати перевірок проведених контролюючими органами в сфері готівкового обігу.
Аналізуючи виявлені порушення вимог щодо регулювання готівкового обігу, а також застосовані за вказані порушення штрафні санкції, органи ДФС звертають увагу керівників підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою на дотримання вимог чинного законодавства.
Найбільш поширеними помилками, які призвели до порушень, є недотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, в частині:
– зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без оприбуткування у касі підприємства;
– необлікування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) реєстратора розрахункових операцій (РРО) на підставі фіскальних звітних чеків;
– оформлення з порушеннями касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств (відсутність підписів уповноваженої особи або особи, що отримала кошти).
Враховуючи аналіз допущених помилок та з метою запобігання таким порушенням, органи фіскальної служби рекомендують керівникам підприємств провести з бухгалтерами відповідне навчання та посилити контроль за оформленням та веденням касових книг та книг обліку розрахункових операцій.
Роз’яснення щодо термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені у ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року N185/94-ВР (далі – Закон №185/94-ВР), здійснюються у термін, що не перевищує 180 календарних днів.
Якщо нерезидент не вкладається в установлені законом рамки, резидент може звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (Мінекономрозвитку України), аби подовжити дозволені законом 180 днів й уникнути пені.
Строки розрахунків можуть бути подовжені лише у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення (ч.1 ст. 6 Закону N185/94-ВР, п. 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою КМУ від 29.12.07 р. №1409 (далі – Порядок №1409).
У висновку щодо подовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями Мінекономрозвитку України вказується строк, на який подовжено розрахунки. Мінекономрозвитку України протягом п’яти робочих днів з дати видачі висновку інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку (ч.3 ст. 6 Закону N185/94-ВР). Подовжувати його можна неодноразово (абз. 3 п. 3 Порядку №1409).
Граничні строки реєстрації податкової накладної у разі зупинення її реєстрації
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу та п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:
прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;
набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто податкова накладна/розрахунок коригування реєструються датою внесення платником податку їх до ЄРПН.
При цьому згідно з п. 120′.1 ст. 120′ Податкового кодексу в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення про відновлення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.
Внесено зміни до критеріїв блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 12.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.17 №654, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654).
Наказом №654 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).
Наказом №654 у новій редакції викладено критерій, визначений п.п.1) п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), затверджених Наказом №567, а саме:
«обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».
Також внесені зміни до п.2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), затвердженого Наказом №567, відповідно до яких письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказ №654 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 12.08.2017 №150.
Обмін інформацією між ДФС, Пенсійним фондом та Держпраці про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє наступне.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 29.05.2017 №11-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.06.2017 за №776/30644) (далі – Постанова №11-1), що набрала чинності 11.08.2017, затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (далі – Порядок).
Цей Порядок відповідно до статті 17 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначає механізм інформаційної взаємодії про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, між суб’єктами інформаційного обміну з метою забезпечення реалізації їх повноважень.
Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до цього Порядку, є:
► на центральному рівні:
– Пенсійний фонд України (далі – Пенсійний фонд), що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо надання інформації з нього відповідно до Закону №2464;
– Державна служба України з питань праці (Держпраці), що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
– Державна фіскальна служба України (далі – ДФС), що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до Закону №2464;
► на територіальному рівні:
– органи Пенсійного фонду;
– органи ДФС.
Так, зокрема, Пенсійним фондом надається ДФС інформація, що включає дані про страхувальників які:
– нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;
– у звітному місяці порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464 щодо розміру єдиного внеску;
– подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин.
Територіальними органами ДФС надається органам Пенсійного фонду інформація про:
– виявлені в ході перевірок факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у розрізі страхувальників;
– узгоджені суми донарахованого єдиного внеску у тому числі по страхувальниках, які порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464, за результатами перевірок у розрізі страхувальників.
Постанову №11-1 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.
Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).
Цим Наказом затверджені нові:
– форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);
– Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).
Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.
Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.
Наказ №591 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.
Особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що Державна фіскальна служба України щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) у листі від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 ( далі – лист ДФС №21192) повідомила наступне.
Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 «Особливості сплавляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Таким чином, така організація з 01.07.2017 втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ до 01.07.2017, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації з податку на прибуток за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.2017 і закінчується 31.12.2017.
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469).
Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467).
З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01.07.2017 виключено з Реєстру (на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:
– за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту – 01.03.2018;
– за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018.
У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01.07.2017 на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:
– за період перебування на загальній системі оподаткуваннятака організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018;
– за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації – 01.03.2018.
Лист №21192 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72383.html
Затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586).
Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.
З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає:
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
– у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом №586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.
Наказ №586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.
Оновлена форма декларації з акцизного податку
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до Податкового кодексу України передбачено щомісячне декларування податкових зобов’язань з акцизного податку. Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.
Відповідно до частини другої п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Зміни до форми декларації акцизного податку, Порядку її заповнення та подання внесено наказом Мінфіну України від 24.04.2017 р. № 451 (далі — наказ №451), який набрав чинності з 06.06.2017 р.
Тобто, вперше декларацію за оновленою формою потрібно подавати за звітний період — липень 2017 р., але не пізніше 21.08.2017р.
Як правильно суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформують, що відповідно до норм ст.299 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
При цьому реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У разі відсутності визначених Податковим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. Разом з тим, за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.
Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Спадкоємець сплачує податок на доходи фізичних осіб.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що з доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним спадщини, відповідно до ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України сплачується податок на доходи фізичних осіб.
Статтею 174 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що об’єкти спадщини поділяються з метою оподаткування на: об’єкти нерухомості, об’єкти рухомого майна, об’єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця.
При цьому Податковим кодексом України встановлено, що скористатися пільговою ставкою оподаткування спадщини (0%) можуть громадяни, які :
– успадковують об’єкти спадщини від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;
Увага! Стосовно другого ступеня споріднення дана норма застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.
– є інвалідами I групи або мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування – щодо об’єкта нерухомості, об’єкта рухомого майна, суми страхового відшкодування за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, або є дітьми-інвалідами – щодо об’єкта нерухомості та об’єкта рухомого майна;
– успадковують грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, а також у державні цінні папери СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
Для інших категорій платників Податковий кодекс України визначає ставку:
– 5% відповідно до п. 167.2 статті 167 – для спадкоємців-резидентів, що отримують спадщину від спадкодавців-резидентів
– 18 % відповідно до п. 167.1 статті 167 – для спадкоємців, що успадковують об’єкти оподаткування від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
При цьому спадкоємці – резиденти зобов’язані за результатами звітного року подати річну податкову декларацію із зазначенням вартості успадкованого майна.
Водночас, зазначена норма не стосується спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра повідомляє, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
Порядок заповнення податкової накладної при експорті товарів
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до п.п. «а» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що на операції з вивезення товарів за межі митної території України складається податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
Відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».
У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема 901 – у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (п. 16 Порядку № 1307).
