ДПІ у Центральному районі Дніпра інформує
Протягом січня-березня 2017 року органами ДФС під час перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, в 69 відс. перевірених платників встановлено порушення податкового законодавства. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, за результатами перевірок до бюджетів донараховано понад 92 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 21 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та близько 8 млн. грн. військового збору.
Завдяки вжитим заходам було виявлено 130 найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Посадовець розповів, що для виявлення несумлінних роботодавців працівники фіскальної служби задіяні у робочих групах з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади.
Представники робочих груп оглядають виробничі, торгові приміщення юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та у разі виявлення порушень проводять роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено понад 10 тис. трудових угод з найманими працівниками.
«Особлива увага приділяється вжиттю заходів контролю щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Так, за результатами індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств у січні-березні цього року погашено 387 млн. грн. заборгованості із заробітної плати, що принесло державі 39,3 млн. грн. сплаченого податку на доходи фізичних осіб та 206,9 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», – зазначив Павло Дроняк.
До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 34 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.
Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні-березні 2017 року на засіданнях комісій та робочих групах при органах виконавчої влади заслухано понад 4,2 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи підвищили рівень заробітної плати з початку 2017 року 3,9 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло податку на доходи фізичних осіб – 9,3 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 11,6 млн. грн., військового збору – 1 млн. грн.
Крім того, завдяки проведенню працівниками контролюючих органів індивідуальної роз’яснювальної роботи з працедавцями щодо підвищення рівня заробітної плати, у січні-березні цього року підвищили рівень виплат понад 6,6 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 43,8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 284 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
ДФС розробила програмно-інформаційний комплекс для контролю за ввезенням видавничої продукції
Державна фіскальна служба України розробила спеціальний програмно-інформаційний комплекс для забезпечення взаємодії з Державним комітетом телебачення і радіомовлення під час здійснення контролю за ввезенням видавничої продукції. Про це повідомив заступник директора Департаменту інформаційних технологій ДФС Олександр Івашкович.
За його словами, видачу дозволу на ввезення видавничої продукції або відмову в його видачі здійснюватиме Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Відповідно до порядку, затвердженому постановою Уряду, для отримання дозволу на ввезення видавничої продукції з Росії та окупованої території України суб’єкти господарювання мають подати заяву та відповідний пакет документів, які розглядатимуться Держкомтелерадіо.
«Департаментом ІТ ДФС завершено розроблення другої черги програмного забезпечення Єдиного вікна, яке реалізує можливість внесення посадовими особами контролюючих органів відомостей про дозвільні документи. На початку квітня 2017 року в фіскальній службі було проведено навчання адміністраторів Держтелерадіо, які будуть відповідальні за надання доступу користувачам цього комітету до програмно-інформаційного комплексу», – наголосив Олександр Івашкович.
На веб-порталі ДФС також розміщений навчальний відеоролик для працівників Держтелерадіо, які безпосередньо вноситимуть відомості про дозвільні документи в програмно-інформаційний комплекс.
Нагадаємо, що перша черга Єдиного вікна, яка автоматизує взаємодію контролюючих органів та митниць ДФС, запрацювала з 1 серпня 2016 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України», ДФС необхідно було розробити спеціальний програмно-інформаційний комплекс для забезпечення взаємодії Державного комітету телебачення і радіомовлення та Державної фіскальної служби під час здійснення контролю за ввезенням видавничої продукції відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.
Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – березня 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 229 кримінальних проваджень, з яких 88 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 39 кримінальних проваджень, з яких: скеровано до суду з обвинувальним актом – 7; направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 3; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення – 29.
Крім того, у І кварталі поточного року за підслідністю направлено 23 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 13.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.
За спеціальне використання водних ресурсів до Держбюджету перераховано майже 178,6 тис.грн.
З початку поточного року за спеціальне використання водних ресурсів від платників Центрального району м. Дніпра до Держбюджету надійшло майже 178,6тис. гривень. Темп росту надходжень становить 201,1тис.грн.
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибацтва.
У разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом 6 місяців, контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування для вжиття до них заходів згідно із законом.
З початку року анульовано 19 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2017 року діє 12350 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4763 суб’єктам господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 6768, на тютюнові вироби – 5582.
З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3388 ліцензій, з них 1814 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1574 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – березня 2017 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 674 ліцензії; анульовано – 786, в тому числі – 19 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Звернення на антикорупційний сервіс «Пульс» зменшились на 96 відсотків
Антикорупційний сервіс «Пульс» ДФС України приймає звернення від громадян щодо можливих корупційних та кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності працівників органів ДФС, переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням або незаконним звільненням від митного контролю, утворення черг на митних постах та у Центрах обслуговування платників, відмови у записі на особистий прийом тощо.
За січень – березень 2017 року на антикорупційний сервіс «Пульс» ДФС України надійшло 6 звернень від платників податків Дніпропетровської області, що на 142 звернення або на 96 відс. менше, ніж за аналогічний період 2016 року. За тематикою найбільше всього платників податків звертались на сервіс «Пульс»: щодо черги в ЦОП (2); відмова в прийнятті вхідної кореспонденції (2); перевищення терміну надання адмінпослуги (1); щодо корупційних дій (1).
Такого позитивного результату вдалось досягти, зокрема, за рахунок налагодження партнерських відносин з бізнесом та громадськістю, прозорого адмініструванню податків і зборів, а також проведення упереджувальної та роз’яснювальної роботи з працівниками органів ДФС щодо дотримання чинного антикорупційного законодавства.
Увага! Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном антикорупційного сервісу «Пульс» ДФС України: (044) 284-00-07 (цілодобово).
Цьогоріч власний податковий номер отримали 633 громадян в ДПІ у Центральному районі м.Дніпра
Ідентифікаційний код, або реєстраційний номер облікової картки платника податків є важливим документом у сучасному світі. Без нього ми не можемо отримати кредит, оформити нотаріальну довіреність або купівлю-продаж, здійснити дарування та інші дії. Незважаючи на те, що отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків є добровільною процедурою, його вимагають у багатьох інстанціях.
Упродовж першого кварталу цього року в Центрі обслуговування платників податків при ДПІ у Центральному районі м.Дніпра реєстраційний номер облікової картки платника податків отримали 633 мешканців Дніпра, що на 118 більше, ніж торік.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує: отримання довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків – процедура безкоштовна.
Для того, щоб уперше отримати реєстраційний номер – громадянин особисто (або через представника) подає до органу фіскальної служби Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації. Також необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.
Якщо необхідно внести зміни, наприклад у разі зміни прізвища, імені, або адреси, то реєстраційний номер залишається незмінним, – змінюється лише нові дані на бланку. У такому випадку громадянину необхідно звернутися до податкової інспекції з оригіналом паспорта (зі зміненим прізвищем, іменем, або ж адресою) та заповнити форму 5 ДР (внесення змін персональних даних).
Для отримання номера облікової картки неповнолітнім заповнити заяву може один із батьків при наявності свідоцтва про народження дитини та власного паспорта, що посвідчує його особу.
Довідку (вперше, на дитину, або зі змінами) можна безкоштовно отримати у фіскальній службі упродовж п’яти робочих днів.
У випадку втрати реєстраційного номера облікової картки платника податків, громадянин може повтрно отримати його дублікат одразу ж при пред’явленні паспорта.
Просимо звернути увагу, що громадяни можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Держреєстрі, до будь-якої податкової інспекції. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до десяти робочих днів.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) у ДПІ у Центральному районі м.Дніпра можна отримати за адресою: вул. Княгині Ольги, 22, зала обслуговування платників податків №1
У І кварталі 2017 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 38 запитів на інформацію
Протягом січня – березня 2017 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 38 письмових запитів на інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року кількість запитів зменшилась на 72.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 12 запитів, від громадян – 26.
За наслідками розгляду запитів: задоволено – 24, направлено за належністю – 2, надано роз’яснення – 11, запит на виконанні – 1.
Тематика письмових запитів протягом поточного року в більшості стосувалася інформації стосовно організації роботи територіальних органів ДФС, Центрів обслуговування платників, документальних перевірок суб’єктів господарювання тощо.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з готівкою!
Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою.
Зокрема, почастішали випадки встановлення в ході перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств, а саме – відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо.
Обов’язковість підписів та інші вимоги до порядку оформлення касових операцій та документів встановлені пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.
Крім того, продовжують фіксуватися випадки несвоєчасного (не у день надходження) оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі – порядок та вимоги щодо оприбуткування та видачі готівкових коштів визначені пунктом 2 Положення. Так, згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.
Також збільшується кількість випадків порушення порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у продажу, при реалізації паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних (автогазозаправних) станцій (пунктів), зокрема відсутність змінного звіту оператора АЗС за формою 17-НП.
Обов’язковість ведення та наявність такого звіту передбачено вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.
За наведені порушення згідно з чинним законодавством до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (двох- та п’ятикратному розмірах).
Просимо платників податків взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки та обліку товарів, які знаходяться у продажу.
Змінено порядок приймання документів і видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі 19.04.2017 розміщено наказ ДФС від 14.04.2017 №266 «Про внесення змін до наказу ДФС від 24.10.2014 №213» (далі – Наказ №266) за посиланням:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/72004.html.
З метою забезпечення належного виконання вимог статті 15 «Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами» Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями Наказом №266 внесені зміни до наказу ДФС від 24.10.2014 №213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами».
Змінами, зокрема, передбачено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається на підставі заяви, поданої суб’єктом господарювання до головного управління за місцем провадження торговельної діяльності безпосередньо уповноваженою особою заявника, надісланої рекомендованим листом або переданої через ЦОП, створені у ДПІ (крім створених у ДПІ в м. Києві).
У заявах про видачу цих ліцензій зазначається, зокрема, вид господарської діяльності.
У разі подання заяви через ЦОП уповноважена особа здійснює прийом документів та забезпечує їх передачу за реєстром до структурного підрозділу головного управління, до функцій якого належить здійснення загального діловодства, протягом одного робочого дня з моменту їх отримання.
Невідповідність розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи, та невідповідність поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензуються, більше не є підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.
Ліцензія видається заявнику або уповноваженому на те представнику заявника за довіреністю при пред’явленні ним документа, що посвідчує особу.
Який термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.
Пунктом 137.4 статті 137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Згідно з п.49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
– календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ);
– календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Поряд з цим п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом
При проведенні індексації заробітної плати працівників слід керуватися Законом про індексацію та Порядком № 1078.
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін (далі — ІСЦ) перевищить поріг індексації, встановлений з січня 2016 р. у розмірі 103 %.
Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення приймається за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.
Якщо сума підвищення заробітної плати менше ніж сума індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення заробітної плати.
Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, передбачених Законом про індексацію та Порядком № 1078.
Нарахування суми індексації та її виплата здійснюється одночасно з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який згідно з Порядком № 1078 підлягають індексації. Заробітна плата разом із сумою індексації підлягає оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.
Щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра інформує, що реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у випадках, визначених статтею 184 Податкового кодексу України.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який орган фіскальної служби, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – Казначейство), в якому відкриті рахунки платників у СЕА. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення.
У разі відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, такі кошти підлягають поверненню шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.08).
Оновлено держреєстр РРО
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра звертає увагу, що наказом від 20.04.2017 № 275 Державна фіскальна служба України затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Держреєстр РРО складається з двох основних розділів: Реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації, та Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена. Також наведено перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з Державного реєстру в 2016-2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.
Оновлений Реєстр включає 79 РРО, дозволених до первинної реєстрації.
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/294360.html.
За I квартал екологічний податок та рентна плата сплачується за новими ставками
Фахівці ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадують, Законом №1791-VІІІ внесені зміни та викладені у нових розмірах ставки рентних платежів та екологічного податку. Збільшені ставки застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року.
Граничними термінами подання декларації та сплати податкових зобов’язань за І квартал 2017 року (для квартального звітного періоду) є 10 травня та 19 травня поточного року відповідно.
Слід знати, Наказом Мінфіну від 07.11.2016 р. № 927 затверджено у новій редакції форму декларації з рентної плати.
За новою формою платники рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України вперше звітували за січень 2017 року, інші платники рентної плати – починаючи з І кварталу 2017 року.
У фіскальній службі наголошують, Декларація екологічного податку затверджена Наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №715. Та підкреслюють, невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
При цьому для кожного стаціонарного джерела забруднення, об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, а також кожного місця чи об’єкта для розміщення відходів складається окремий розрахунок (додаток).
Доходи від продажу самостійно вирощеної сільськогосподарської продукції звільняються від оподаткування
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує, що відповідно до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
– садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Такі доходи підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, оподатковуються за ставкою 18 відс. ПДФО та 1,5 відс. військовий збір.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви. Серед реквізитів, які повинні міститися у довідці, зокрема, вид цільового призначення земельної ділянки, розмір земельної ділянки у гектарах тощо. Довідка видається строком на п’ять років. Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.
Формування податкового кредиту: касові чеки, рахунки для не господарської діяльності
ДПІ у Центральному районі м.Дніпра нагадує. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані при здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, такі документи:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Отже, при отриманні документів, зазначених у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, платник податку формує податковий кредит за датою, визначеною п. 198.2 ст. 198 ПКУ, по товарам/послугам, призначеним для повного та/або часткового використання в неоподаткованих операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю та відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховує податкові зобов’язання.
