ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє

 

 

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування

За останні дні до Державної фіскальної служби України надійшло чимало звернень від платників податків щодо застосування спрощеної системи оподаткування в  2016  році та тлумачення змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 1 січня 2016 року.

У зв`язку з цим повідомляємо, що ДФС переглянула лист від 18.01.2016 №1527/7/99-99-17-02-02-17 «Про окремі зміни у  законодавстві щодо спрощеної системи  оподаткування», внаслідок чого до листа внесено наступні зміни:

«Суб’єкти господарювання – фізичні особи – платники  єдиного податку, які в 2015 році отримали доходи понад 5 млн. грн., але не перевищили обсяг доходу 20 млн. грн., не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2016 році.

Водночас, якщо фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену  систему оподаткування  протягом 2016 року, отримають доходи обсягом більше 5 млн. грн., такі  платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення».

Рішення прийнято на підставі ч. I ст. 58 Конституції України , якою передбачено, що закони та інші-нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. А також відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі, коли норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Такий самий підхід застосовується і для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб.

Особливості визначення податкових зобов’язань з військового збору за результатами 2015 року

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що відповідно до ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб  підлягає загальний річний оподатковуваний дохід, який включає доходи як з джерел їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Ставка збору складає 1,5% об’єкта оподаткування. При цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Зокрема, підпунктом 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Отже, за результатами звітного податкового року платник податку – фізична особа повинен подати декларацію та визначити податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.  З цією метою з 01 січня 2016 року введено в дію нову декларацію, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 за № 859.

Сума військового збору, що підлягає сплаті платником податків самостійно до бюджету за результатами звітного року вказується у рядку 24.1 розділу IV нової декларації, а сума податку на доходи фізичних осіб – у рядку 23.1 розділу IV нової декларації.

Нагадуємо, що податковим законодавством установлені такі строки для подання декларації:

– громадянин та особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, –
до 01 травня року, що настає за звітним;

– підприємець – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).

Відмінено норму про анулювання реєстрації платників ПДВ через відсутність за місцезнаходженням

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська доводить до відома платників податку на додану вартість, що пунктом 38 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII було виключено норму (підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 Кодексу), за якою підставою для анулювання реєстрації платників ПДВ був наявний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Починаючи з 1 січня 2016 року (набрання чинності Закону України № 909-VIII) такі причини анулювання реєстрації платника ПДВ не застосовуються.

Власникам землі та землекористувачам! Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2016р. №6-28-0.22-201/2-16 повідомляє.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3%.

Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти  індексації  нормативної  грошової  оцінки  земель  становлять:

1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 24.12.2015 № 909 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків.

Враховуючи викладене, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень,

сіножатей, пасовищ та перелогів) за  2015 рік  становить 1,2.

На допомогу армії платники Кіровського району  перерахували майже  31,5 мільйонів гривень

На підтримку української армії протягом минулого року платниками Кіровського району сплачено до бюджету 31,5 млн.грн. військового збору. Про це повідомила  начальник управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська  Оксана Бабкіна.

Зокрема, надходження збору за грудень 2015 року склали 4,6 млн.грн., що на 2,8 млн. грн. більше,  ніж за  грудень 2014 року.

Нагадуємо, що військовий збір запроваджено з 3 серпня 2014 року. Його ставка складає 1,5% від об’єкта оподаткування.Платниками збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Особливості спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє платників податків про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

ДФС України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» надано роз’яснення про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Відповідно пункту 209.2 статті 209 розділу V Кодексу, з урахуванням внесених змін, позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:

а) по операціях із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва (далі – інша сільськогосподарська продукція) підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 50 відсотків;

б) по операціях із зерновими та технічними культурамипідлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 15 відсотків;

в) по операціях із продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 20 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 80 відсотків.

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у пункті 209.2 статті 209 розділу V Кодексу видів операцій. Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).

Для реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2016, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні, починаючи з 1 січня 2016 року, операцій з постачання сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Коли декларація по майновий стан і доходи не подається

Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у минулому році, розпочалася з 1 січня 2016 року. Однак, декларувати отримані минулоріч доходи мають не всі платники податків.

Обов’язок щодо подання податкової декларації за 2015 рік платниками податку на доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

– від податкових агентів, які згідно з ІV розділом ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ;

– зазначені у пунктах 167.2 – 167.4 статті 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;

– зазначені у п.п. “є” п. 176.1 ст. 176 ПКУ доходи від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Для платників, що не потрапили до вищезазначених категорій нагадаємо, що податкова декларація за 2015 рік подається до 1 травня 2016 року. Щодо права на податкову знижку, то скористатися ним зможуть громадяни упродовж усього 2016 року

До уваги платників ЄСВ: змінено термін сплати сум пені та штрафів

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким, зокрема, внесено зміни щодо термінів сплати сум пені та штрафів платниками единого соціального внеску.

Згідно із внесеними змінами суми пені та штрафів, що передбачені Законом № 2464, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення, винесеного територіальним органом фіскальної служби.

Враховуючи викладене, термін сплати по рішеннях, винесених територіальним органом ДФС до 31.12.2015 включно, становитиме 10 робочих днів, а по рішеннях винесених з 01.01.2016,- 10 календарних днів.

До приведення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у відповідність до норм Закону № 2464, існуватиме певна суперечність норм Інструкції нормам Закону в частині сплати штрафів та пені платниками єдиного внеску.

Однак, слід користуватися листом Міністерства юстиції України від 30.01,2009 № Н-35267-18, яким надано роз’яснення що у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Виплачувати офіційно заробітну плату стало вигідно: з 1 січня суттєво зменшено ставку ЄСВ для підприємців

Виплата заробітної плати у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Cаме тому з нового року внесено зміни до податкового законодавства, які заохочують роботодавців до легалізації праці найманих працівників.

А саме, з 1 січня 2016 року фізособи-підприємці та ті, хто провадять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ за ставкою 22%. Це передбачено Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Отже, базу нарахування ЄСВ платники визначають так:

– фізособи-підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (крім пенсіонерів  за віком та інвалідів, які отримують пенсію чи соціальну допомогу) самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (34 450 грн) і не менше за розмір мінімального страхового внеску (з 1 січня 2016 року – 303,16 грн (1378 грн х 22%);

– фізичні особи-підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ тільки за місяці, у яких вони отримали дохід (прибуток) у межах максимальної величини й не менше розміру мінімального страхового внеску. У тих місяцях, у яких вони не отримали доходу, вони мають право визначити базу нарахування ЄСВ з дотриманням мінімального й максимального її розміру.

Також дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату „в конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Звертаємося до роботодавців підтримати ідею легалізації заробітної плати та робочих місць. Це захистить ваш бізнес від неконкурентних умов, а працівників – від негативних наслідків.

АС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України користуються понад 1 млн. платників податків

З початку 2015 року Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються понад 1 млн. платників податків України.

Одним з найпопулярніших електронних сервісів ДФС є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, як покупцю так і продавцю. З початку 2015 року Інформаційним порталом ДФС опрацьовано майже 42 мільйони таких запитів.

Не менш запитуваною є послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом 2015 року було укладено понад 621 тис. договорів з платниками податків.

Також користувачів цікавить інформація з реєстру платників ПДВ щодо наявності платників у зазначеному реєстрі. Протягом минулого року було опрацьовано понад 50 тис. запитів з цієї теми.

Крім функцій приймання податкової звітності платників податків та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Портал також забезпечує інші електронні сервіси для платників податків.

Так, з початку 2015 року АС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано майже 315 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

З метою інформування платників податків щодо наявних податкових ризиків та заходів щодо їх усунення фіскальною службою розроблено автоматизоване програмне забезпечення по формуванню електронних повідомлень – «Податковий асистент».

Також для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 182,4 тис. відповідей з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації  податкових накладних.

Крім того, службою запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Відтепер фізична особа-платник податків для отримання з держреєстру відомостей щодо отриманих нею доходів та утриманих податків має сформувати електронний запит, завізувати його за допомогою електронного цифрового підпису та відправити на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

Оподаткування доходу у вигляді заробітної плати, отриманої фізичною особою – платником податку у 2015 році від декількох податкових агентів

У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомили, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами, не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року не перевищує (у 2015 році – 146160 грн.), то декларація не подається за умови, що не отримувалися інші доходи, які підлягають декларуванню.

У разі, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами, перевищує вищезазначені розміри мінімальної заробітної плати, та фізична особа –платник податку не отримував інших доходів впродовж 2015 року, то декларація подається обов’язково.

Декларування доходів особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятою релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує працю не більше як чотирьох фізичних осіб (пп.14.1.226 ст. 14 Податкового Кодексу).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію за результатами 2015 року до 1 травня 2016 року.
Податкова декларація заповнюється на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, де зазначаються назва та код виду діяльності згідно з КВЕД, від здійснення якого одержано дохід, сума одержаного доходу, вартість документального підтвердження витрат, пов’язаних з провадженням діяльності, сума чистого оподаткованого доходу.

У разі наявності податкового боргу контролюючий орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку

Фахівці ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська акцентують увагу бізнес-спільноти, відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, але існують випадки коли може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Однією із підстав анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу є несплата протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, що  виник у платника єдиного податку.

Таким чином, платник єдиного податку, у якого виник податковий борг у поточному кварталі, протягом наступних двох кварталів має можливість сплатити цей податковий борг. У разі його несплати такому платнику податків анулюється реєстрація в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з статтею 299 Кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу ХІV Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

В свою чергу, у відповідності до ч. 8  п.п. 298.2.3  п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку, які мають податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, зобов’язані самостійно перейти на сплату інших податків і зборів.

Фахівці ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська пропонують платникам єдиного податку заздалегідь звіритись щодо стану розрахунків із бюджетом,  щоб зненацька не отримати рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.

 У 2015 році до бюджетів України сплачено майже 39,9 млн. грн. єдиного податку

З початку 2015 року платники податків Кіровського району м. Дніпропетровська , які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 39,9 млн. грн. єдиного податку.

У розрізі категорій платників, фізичні особи – підприємці протягом 2015 року спрямували до бюджету понад 25,6 млн. грн. зазначеного податку. Це на 11,3 млн. грн.  більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У свою чергу юридичні особи – «спрощенці» з початку 2015 року спрямували до держбюджету понад 14,3 млн. грн. єдиного податку.

Порядок декларування акцизного податку продавцями пального

Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними запитами платників щодо набрання чинності окремими нормами Закону України  від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а також запитаннями з порядку декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з 1 січня ц.р. надала відповідне роз’яснення у листі від 21.01.2016  №1903/7/99-99-19-03-03-17.

Серед новацій, внесених Законом №909-VIII до Податкового кодексу України є запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та введення акцизної накладної як обов’язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.

Платників акцизного податку, які здійснюють реалізацію пального, крім виробників, імпортерів та суб’єктів роздрібної торгівлі пальним,  віднесено осіб, які реалізують пальне.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Закону №909-VIII норми про запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального набирають чинності з 1 березня 2016 року.

Отже, для платників, які реалізують пальне, – першим звітним (податковим) періодом  буде  березень 2016 року.

Таким чином, зазначені платники акцизного податку будуть зобов’язані, після затвердження Порядку ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, зареєструватися платником акцизного податку та до 20 квітня 2016 року подати декларацію з акцизного податку за звітний (податковий) період – березень 2016 року за формами, встановленими Міністерством фінансів України .

Порядок ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, Порядок електронного адміністрування реалізації пального та відповідні зміни до форм декларації з акцизного податку розробляються та найближчим часом будуть оприлюднені на веб-порталах ДФС та Міністерства фінансів України.

До запровадження нових форм звітності виробники, імпортери та особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зокрема пального, та відповідно до пп.212.1.1, 212.1.2, 212.1.11 п.212.1 ст.212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію з акцизного податку за звітні (податкові) періоди 2016 року за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку»:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0105-15

Який порядок сплати податку на прибуток з 1 січня 2016 року

Починаючи з 1 січня 2016 рокущомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються. Це основна новація у справлянні податку на прибуток підприємств у 2016 році.

Замість щомісячних внесківплатники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016року(п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України).     Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали поточного року.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.  У разі якщо платник податків не сплатить узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств у встановлений Кодексом строк, вінпритягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Друга новація – поквартальне декларування. Тепер податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, за окремими виключеннями є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Податкова деклараціярозраховується наростаючим підсумком.

Водночас згідно п.137.5 ст.137 Податкового кодексу України, що встановлюється річний податковий (звітний) період для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Уточнено вимоги для об’єднань та асоціацій об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) з метою визначення їх неприбутковими організаціями. Так, на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків не поширюється вимога абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо встановлення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (шляхом її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Конкретизовано порядок зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно.Так, п. 137.6 ст. 137 Кодексу визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Визначено, що право зменшення платником податку фінансового результату до оподаткування поширено також насуму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих дивідендних доходів від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п.40 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу);

Також передбачено нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації (п.39 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу).

Про перерахування єдиного внеску у 2016 році

Завідувач сектору адміністрування єдиного внеску ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Іна Сердюкова звернула увагу роботодавців на те, що фіскальна служба погоджуєсплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Так, Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 1 січня 2016 року, зокрема, внесено до частини п’ятої статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Для платників, визначених частиною першою статті 4 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено у розмірі 22 відс. до бази нарахування, визначеної статтею 7 вказаного Закону.

Пунктом 2 Порядку прийняття банками до виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати (Порядок №453) передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до Порядку (пункт 3 Порядку).

Втім на сьогодні частка сплаченого єдиного внеску, що підлягає контролю банками на виконання вимог статті 24 Закону №2464,має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати.

Тож до приведення Порядку №435 у відповідність до аконодавства, територіальні органи ДФС зобов’язані погоджувати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, та підтверджувати додаток 1 до Порядку № 435 з приміткою «Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розміру єдиного внеску».

Акцизний податок до витрат не включається

Акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Порядок обчислення акцизного податку регулюється розділом VI ПКУ.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ст. 177 ПКУ).

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначені в ст. 177 ПКУ. Однак  вказаний перелік не містить акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час  придбання.

Таким чином, підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до витрат суму сплаченого акцизного податку, включеного до вартості товару, який нею придбавається з метою подальшої реалізації.