ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляє
Новий сервіс ДФС – електронне адміністрування реалізації пального. Система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) запроваджена з 1 березня цього року.
Юридичні особи та фізособи-підприємці, які реалізовуватимуть пальне, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального. Зробити це необхідно до початку здійснення такої діяльності. Для цього необхідно подати заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою J(F)1310301.
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Заяви та інших документів розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/ Інформаційно-аналітичне забезпечення /Реєстр електронних форм податкових документів.
Заява може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія). Увійти до оновленого кабінету можна за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання контролюючим органом заяви є перша квитанція (квитанція про доставку). Після автоматичної обробки заяви платнику не пізніше наступного робочого дня направляється друга квитанція. В ній зазначається інформація про результати розгляду: повідомлення про реєстрацію особи платником податку шляхом включення її до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, порядку заповнення і подання заяви.
Особа, яка зареєстрована платником податку, може направити до ДФС засобами електронного зв’язку в електронному вигляді запит для отримання витягу із Реєстру платників за формою J(F)1302501. Не пізніше наступного робочого дня після отримання запиту ДФС направляє їй засобами електронного зв’язку в електронному вигляді витяг із Реєстру платників. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до Реєстру платників.
Громадянам України, які працюють за межами держави
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська інформує, що Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», внесено суттєві зміни в частині добровільної участі громадян, які працюють за межами України, в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Так, з 1 січня 2016 р. такі громадяни країни мають право на добровільну сплату єдиного внеску виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відтепер, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, строк дії яких закінчується у 2016 р., укладені, зокрема, з громадянами України, які працюють за межами України за пенсійним страхуванням – 34,3 відс.; страхуванням на випадок безробіття – 0,5 відс.; страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 1,7 відс.; пенсійним страхуванням, страхуванням на випадок безробіття – 34,8 відс.; пенсійним страхуванням, страхуванням на випадок безробіття, страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 36,5 відс., достроково розриваються органами ДФС в односторонньому порядку з обов’язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого договору.
«Громадяни України, які працюють за межами України, з якими розірвано договори у зв’язку зі зміною видів соціального страхування з 01.01.2016, на яке зазначені особи мають право, подають до фіскальних органів самі за себе протягом 30 календарних днів після розірвання договору таблицю 1 звіту про суми добровільних внесків, передбачених таким договором, які підлягають сплаті, та суми доплати до фіскальних органів за формою згідно з додатком 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435. Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту», – пояснила завідувач сектору адміністрування єдиного внеску ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Інна Сердюкова.
Пенсіонерам про оподаткування пенсій
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська інформує, що згідно з ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у п.п 164.2.19 п.164.2 ст.164 Кодексу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.
Нагадуємо, що з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 8 Закону України від 25.12.2015 року №928-VІІІ ,,Про державний бюджет на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб становить 1378 грн на місяць.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2016 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 4134 грн., зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб із загальної суми перевищення за ставкою 15%.
Про застосування ставок податку на доходи фізичних осіб
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що з 1 січня 2016 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2015 року, яка триватиме до 1 травня 2016 року.
Слід враховувати, що до доходів, отриманих минулого року застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб:
– 15 відсотків бази оподаткування – щодо доходів (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.6 ст. 167 Податкового кодексу України), які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
– 20 відсотків, – якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, – до суми такого перевищення. Самозайняті особи застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;
– подвійна ставка податку (30 відсотків) – до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею, грошові виграші у спортивних змаганнях) на користь резидентів або нерезидентів;
– 20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу. Перелік пасивних доходів визначено п.п. 167.5.3 п.167.5 ст. 167 Кодексу, до яких, зокрема, відноситься інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
– 5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.
При декларуванні доходів за результатами 2015 року платникам податків слід враховувати, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, становить 1218 гривень.
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська закликає платників сумлінно виконати свій конституційний обов’язок, адже це індивідуальний внесок у добробут держави.
Платникам про оподаткування лікарняних та відпускних
Основним джерелом наповнення місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За інформацією фахівців ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з початку року до бюджетів надійшло 76.9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з них до місцевої скарбниці – 60.7 млн гривень.
Законом України від 24.12.2015 р. №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни, зокрема до оподаткування доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних виплат і винагород. З 1 січня 2016 року ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Від платників податків до інспекції надходять запитання щодо оподаткування лікарняних та відпускних.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.
При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п.169.4.3 п.169.4 ст.169 Кодексу).
Отже, суми лікарняних, відпускних, нараховані (виплачені) у 2016 році за місяці 2016 року, оподатковуються за 18% ставкою.
Суми лікарняних, нараховані і виплачені у 2016 році за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15 відс. (20 відсотків). Разом з тим суми відпускних, нараховані та виплачені у 2015 році за 2016 рік, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу 2016 року та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Варто зазначити, що інші доходи, нараховані податковим агентом, оподатковуються за відповідною ставкою податку, яка діяла (діє) на момент їх нарахування.
Сплачені за кордоном суми податку на прибуток з іноземних джерел зараховуються в Україні
В ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомляють, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податковго кодексу України.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
– податок на капітал/майно та приріст капіталу;
– поштові податки;
– податки на реалізацію (продаж);
– інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Рекомендації щодо заповнення Податкової декларації з податку на прибуток викладені у листі ДФС України від 28.01.2016 р. №2779/7/99-99-19-02-01-17 «Про внесення змін до листа ДФС від 04.01 2016 №102/7/99-99-19-02-01-17».
Роботодавці Кіровського району сплатили майже 200 мільйонів гривень ЄСВ
А саме, 185,6 млн. грн. єдиного соціального внеску, спрямували суб‘єкти господарювання Кіровського району на соціальну підтримку суспільно вразливих верств населення нашої області з початку року. Бюджет додатково отримав 13,2 млн. грн., більше прогнозних показників. Всі кошти будуть спрямовані на соціальні гарантії держави по пенсійних виплатах, для надійного захисту під час безробіття, нещасних випадках чи професійних захворювань херсонців.
Довідково: з 1 січня 2016 року встановлено єдиний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 22 відс. для всіх платників єдиного внеску, у т.ч. для тих, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Також, скасовано відрахування ЄСВ із зарплати працівників, яке складало 3,6 відсотків.
Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2015 рік
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська нагадує, що метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році. Тобто згідно з положеннями статті 166 Податкового кодексу України платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі ПКУ).
До податкової знижки за 2015 рік дозволено включати наступні витрати,:
– частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом, при цьому житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання;
– пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям. Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік.
– сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання. Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинні перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
– страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення. Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) при страхуванні платника податку – 1710 грн., при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 855 грн.
– суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій. Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
– суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
– суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу. Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах.
– суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Понесені витарати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла.
Заповнюєш декларацію – не забудь про військовий збір
У зв’язку з набранням чинності з 01.01.15 норми Закону України від 28 грудня 2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» щодо поширення на фізичних осіб порядку оподаткування доходів військовим збором, за результатами 2015 року фізичні особи визначають податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб загальний річний оподатковуваний дохід, який включає доходи як з джерел їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Ставка збору – 1,5% об’єкта оподаткування. При цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Підпунктом 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Отже, за результатами звітного податкового року (2015) платник податку – фізична особа повинен подати декларацію та визначити податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору. З цією метою з 01 січня 2016 року введено в дію нову декларацію, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.15 за № 859. При цьому сума військового збору, що підлягає сплаті платником податків самостійно до бюджету зазначається у рядку 24.1 розділу IV оновленої декларації, а сума податку на доходи фізичних осіб – у рядку 23.1 цього ж розділу.
Якщо за 2015 рік сума доходів від двох і більше податкових агентів перевищує 146160 грн. – потрібно подати декларацію
Однією з особливостей Кампанії декларування у 2016 році є те, що фізичні особи, які протягом 2015 року отримували дохід від двох та більше податкових агентів, подають декларацію про майновий стан та доходивостаннє у зв’язку із змінами, внесеними до ст.167.1 Законом України від 24.12.2015 року №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Обов’язок подавати декларацію такими громадянами встановлено абз. «є» п. 176.1 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в редакції, яка діяла до 01.01.2016 року. Згідно з вказаною нормою:
По-перше, декларувати потрібно лише конкретний вид доходу, а саме зарплату та винагороди за цивільно-правовими договорами.
По-друге, декларуються такі доходи лише у випадку їх отримання від податкових агентів.
По-третє, декларувати потрібно доходи, отримані від двох та більше податкових агентів.
I по-четверте, декларувати потрібно доходи лише в тому разі, якщо загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. У 2015 році ця сума становила 146160 грн.
Нагадуємо, що податковим законодавством встановлено строк для подання декларації – до 01 травня року, що настає за звітним;
При отриманні доходів від двох та більше податкових агентів заповнюється додаток Ф1 до декларації про майновий стан та доходи.
При несвоєчасному поданні заяви 1-ПДВ відповідальність не передбачена
Відповідно до п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при обов’язковій реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Якщо така особа не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).
При зміні даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ платник податку подає заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації. Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Положенням ст. 117 ПКУ встановлюються суми штрафу за неподання суб’єктами господарювання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи не у повному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальність за порушення платником податку термінів подання до контролюючого органу реєстраційної заяви платника ПДВ за формою №1-ПДВ або додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» згідно зі ст. 117 ПКУ не передбачена.
Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску
З 1 січня 2016 року встановлено єдиний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 22% для всіх платників єдиного внеску, у тому числі для тих, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) з 1 січня 2016 року платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:
– члени фермерського господарства, особистого селянського господарства (одночасно на пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності);
– особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відтак з 1 січня 2016 року фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (абзац другий частини першої статті 10 Закону №2464 виключено).
Відповідно органи ДФС зобов’язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з фізичними особами-підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір), строк дії яких закінчується у 2016 році, з обов’язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок у розмірі та в строки, передбачені Договором, є грудень 2015 року.
Водночас фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з якими розірвано Договори, продовжують сплачувати єдиний внесок на рахунки, що були передбачені такими Договорами.
Відповідь на запит контролюючого органу
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
– податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
– акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених ПКУ.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.
Враховуючи зазначене, контролюючий орган має право звернутися (із зазначенням вичерпного переліку та підстав, встановлених законом) до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, у тому числі і тих, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, із письмовим запитом про подання інформації.
Легалізація заробітної плати – гарант подолання бідності
У процесі сучасного оновлення, модернізування та реформування соціально-економічних відносин в Україні гострою та актуальною залишається проблема легалізації заробітної плати. Сьогодні, з метою отримання більшого прибутку, деякі з суб’єктів господарської діяльності навмисно відходять від букви закону, ухиляються від сплати податків та використовують працю громадян без належного оформлення трудових відносин, пропонуючи останнім виплати «у конвертах».
З 1 січня 2016 року відбулися істотні зміни в законодавстві щодо сплати єдиного соціального внеску, спрямовані на детінізацію ринку праці та легалізацію заробітної плати. Зокрема:
–зменшено нарахування єдиного внеску за кожну застраховану особу до 22%;
–скасовано утримання страхового внеску із заробітної плати найманих працівників;
У ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на постійній основі організована робота щодо виявлення фактів виплат фізичним особам не облікованих та прихованих доходів, а також щодо контролю за дотриманням підприємствами, установами, організаціями та підприємцями вимог чинного законодавства при виплаті заробітної плати найманим працівникам і сплати належних сум ПДФО та єдиного соціального внеску до бюджету.
«Нагадуємо громадянам, які продовжують працювати на приватних фірмах та у підприємців без належного оформлення трудових взаємовідносин, економлячи 18% на податку на доходи фізичних осіб Ви втрачаєте набагато більше – це і страховий стаж, і єдиний внесок на загольнообов’язкове державне соціальне страхування, і відсутність будь-яких прав у разі конфлікту з роботодавцем.
