«Італійська Швейцарія»: тут панує культ сиру та українських жінок
Нашого квіту та по всьому світу! Є він і в «сирній» країні в обіймах Альп, такій невеличкій, але затишній і гостинній… Де б то мало бути, як не в Швейцарії? Саме звідти, з мальовничого містечка Ріва Сан-Вітале, нещодавно повернулася криворізька родина Блізнюкових
Затяті патріоти
Побувавши на гостині у родичів, Тетяна, Володимир та маленька Вероніка охоче поділилися враженнями з кореспонденткою «Вістей».
Уперше родина Блізнюкових потрапила до Швейцарії 4 роки тому. Тетяні та Володимиру, коли вони приїхали вже вдруге, було навдивовижу, що не змінилося нічого. Стабільність в економіці просто вражає! Дивишся на вітрину – овва! – все так, як 4 роки тому.
Доволі незвично, що субота та неділя у швейцарців – офіційні вихідні. Схопиш гаву, не купиш завчасно продукти – їстимеш у барі, бо, крім них, не працює у вихідні анічогісінько.
До речі, швейцарські мас-медіа повсякчас віщають про ситуацію в Україні, про війну на сході, сприймають Росію як країну-агресора, не інакше. Уже через це спілкування зі швейцарцями – сама втіха. А загалом вони – затяті патріоти. Швейцарець – найпочесніший титул для них. Упадає в око зображення прапора Швейцарії повсюди: на подвір’ях, у будинках, в автівках, на галантерейних виробах абощо. Коли побували у швейцарському селі та побачили їхні будиночки з садом-виноградом, вікнами-ставнями, то закортіло стати селянином, – розповідають криворіжці.
Смаколики з холодильника
Кожна країна справляє смаковеньки на свій лад, укладаючи в мистецтво куховарства частинку ментальності. Візитівкою Швейцарії завше був сир – їхній другий хліб, якого просто не може не бути в холодильнику. Спочатку Тетяні, щирій українці, годі було взяти втямки, чому швейцарці так мало споживають м’яса, а потім збагнула: у них панує культ сиру! Від розмаїття цього смачного набілу рясніє в очах. Пані Ірина, Тетянина мати, дружина швейцарця Джордано, завше має в холодильнику щонайменше три сирні смаколики: сир, який мажуть на хліб; сир із пліснявою; сир-присмаку до страв та ін. Дуже смачною сирною стравою, на погляд криворізьких гостей, виявилося і фондю – сирна перлина національної швейцарської кухні, яким також пригощала пані Ірина та пан Джордано. Натуральність у всьому – гасло швейцарського куховарства, а надто в сирних традиціях. На кожному сирові красується надпис, скільки його виготовляли – тридцять днів, три місяці абощо. За словами Тані та Володі, швейцарці не мають кількох найпопулярніших брендів сиру, як, скажімо, українці. У кожній швейцарській області є його різновид із неповторним смаком. Запивають швейцарці свої сирні страви кавою. До речі, розчинна кава з’явилась у них лишень чотири роки тому, та й то для туристів. Вони, як, власне, всі модерні європейці, шанувальники «газетно-кавових» посиденьок у кав’ярні.
Марусі чи Джульєтти?
Криворізькі гості розповіли, що швейцарці містечка Ріва Сан-Вітале в разі вибору дружини надають перевагу українкам, яких там чимало. Наші красуні та вправні господині, як пані Ірина, стають прекрасними дружинами для швейцарців. Чорняві синьйори італійської зони Швейцарії, де були на гостині Тетяна й Володимир, полюбляють ясних сонечок з України – білявок. Дивовижою для Блізнюкових було те, що, за звичаєм цієї країни, жінки не куховарять. Усі Єви сидять вдома і ревно чекають, допоки прийдуть їхні Адами з роботи і напартолять смачної вечері. У крайньому випадку, жінки можуть перехопити щось у ресторані, але готувати самотужки – зась. Що не край, то звичай, годі й казати!..
Ірина Павленко, фото з архіву родини Блізнюкових
