Новий відлік: скільки Дніпру насправді років?

Після затвердження українських назв міста й вулиць настав час затвердити й українську, тобто за козацьким періодом, історію Дніпра.

Інша концепція

Слідкуйте за нами в Telegram та Viber !

Донині чинна дата заснування міста – 1776 рік – заперечує існування поселень на його території до приходу «руського миру», хоча результати досліджень археологів та істориків свідчать про зворотне: міське життя тут розпочалося ще на початку XVI століття. На прес-конференції в Агентстві розвитку Дніпра науковці пояснили, чому новим відліком міста пропонують обрати 1524 рік.

Іще наприкінці квітня Дніпровський національний університет іменіО. Гончара провів 10-ту обласну історико-краєзнавчу конференцію «Історія Дніпровського Надпоріжжя», в якій взяли участь науковці з різних міст і місцеві краєзнавці. Одним із основних питань заходу була проблема датування нашого міста, щодо якої учені дискутують від початку 2000-х років.

За словами доцента ДНУ ім. О.Гончара і директора Інституту історії Дніпра Олега Репана, цей форум констатував, що практична наука вже накопичила величезну доказову базу, яка утверджує білінійну та поліцентричну концепцію заснування міста. «Що означає білінійна? Тобто ми визнаємо, що наше місто формувалося за рахунок міської традиції, яка виникала як на правому, так і на лівому берегах сучасного міста. Поліцентрична – враховує різні міста й поселення, які стали основою Дніпра. Це – Стара Самарь, Новий Кодак, Старий Кодак, Лоц-Кам’янка, Манд­риківка, Половиця, Діївка, Сухачівка, Таромське, Усть-Самара, Мануйлівка, Кам’янка-Лівобережна тощо».

Учасники конференції прийняли резолюцію про зміну початку літочислення Дніпра із 1776 року на 1524-й. Саме цим роком датуються торговельні пломби й монети, що їх археологи знайшли на території Старої Самарі, найстарішого з перерахованих містечок, що має безперервний археологічний культурний шар.

Чому не 1507-й?

Розкопки Старої Самарі археологи ведуть від початку 2000-х років, зауважує професорка Ірина Ковальова. Ще на початку робіт було знайдено монету 1507 року, згодом розшукали монети візантійського імператора й татаро-монголів. «Проте, ми не говоримо, що візантійський імператор засновував тут поселення. Це були поодинокі знахідки, які свідчать про існування тут із давніх часів митниці. А ось коли з’явилися масові знахідки, ми вже замислилися, – розповіла Ірина Федорівна. – Зараз маємо величезну колекцію знахідок, яка дає нам підстави стверджувати про безперервне існування козацького містечка Самарь від 1524 року. І найважливіше – це був не хутір, це було міс­то, про що свідчить наявність виробництва (ремісництва)  і торгівлі. За тими матеріалами, що ми отримали по Самарі, можемо стверджувати про величезну кількість майстерень. Навіть будували кораблі для дніпров­ської флотилії. Там були кузні, лазарет (у нас є повний набір хірургічних інструментів). Також знайшли чимало кахлів, які свідчать про те, що будинки були не сільського, а міського типу. І от яку я побудувала ланочку: Самарь-І, Самарь-ІІ (велика фортеця), Богородицька фортеця (їх було дві), Катеринослав-І, Катеринослав Правобережний,  Дніпропетровськ, Дніпро».

Як рахують?

«Якби ви подивились, як установлюються дати виникнення інших міст, ви довго сміялися б. Бо таких поважних підстав для визначення дати свого заснування, які вони є у міста Дніпро, в інших міст не існує», – сказав директор Агентства розвитку Дніпра Володимир Панченко.

Світова історична наука не має єдиного критерію щодо визначення початку заснування того або іншого міста. Хтось рахує від перших згадок про поселення у документах або навіть в усних переказах, хтось – від указів про заснування, хтось – від указів про перетворення села на місто, а хтось – від археологічних даних. Від чого вести літочислення, обирають громада чи політики.

Не маючи указів про заснування Катеринослава, 1887 року міські урядники вирішили відсвяткувати 100-річчя міста, обравши його початком день приїзду Катерини ІІ та закладки перших каменів під фундамент кафедрального собору, який звели тільки півстоліття по тому.

1976 року, бажаючи об’єднати пишні святкування 70-річчя колишнього першого секретаря Дніпропетровського обкому партії Леоніда Брежнєва й 200-річчя Дніпропетровська, місцеві чиновники затвердили літочислення міста від рапорту азовського губернатора Черткова про виготовлення проекту й кошторису на будівництво Катеринослава Кільченського, який лежить за межами сучасного міста.

Який відлік Дніпра обрати сьогодні, вирішувати його мешканцям. «Визнають депутати нову дату чи ні, для істориків нічого не зміниться, бо вони вже її знають, – сказав Володимир Панченко, котрий як міський депутат підготував проект рішення про зміну літочислення. – Але, я вважаю, це важливо для суспільства, громади – дізнатися свою справжню історію».

Коментар

Олег Репан, директор Інституту історії Дніпра:

– Ми не відмовляємося від імперського й радянського періодів нашої історії. Але нам треба відмовитися від ідеології, нав’язаної Російською імперією, і включити також козацький період. Ми хочемо, аби історія нашого міста нарешті стала повною.

НАТАЛІЯ РЕКУНЕНКО,

ФОТО ЯРОСЛАВА ЯРОШЕНКА

Більше на нашому каналі в  YouTube, та на сторінках у  Facebook, Instagram!