Новомосковська об’єднана ДПІ інформує
Яку відповідальність передбачено за незбереження або втрату книги обліку розрахункових операцій?
Відповідно до пунктів 5 та 6 ст. З Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення. Пунктом 2.6 Положення № 637 встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу № 436). Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у вищезазначеному пункті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу). Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
Замість Z-звіту виконано і роздруковано Х-звіт
Помилки при користуванні РРО потрібно виправляти відразу. Та рекомендує розробити детальну інструкцію про те, як діяти касирові в ситуаціях з допущенням помилок. Х-звіт — це документ, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам’яті. Призначення Z-звіту – обнулення пам’яті РРО та забезпечення фіксації підсумку розрахунків за певний період його роботи. Обов’язок щодня роздруковувати Z-звіт і підклеювати його до КОРО покладено на суб’єкта господарювання нормою п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Z-звіт має містити таку інформацію:- назва суб’єкта господарювання та адреса проведення розрахункових операцій; – індивідуальний податковий номер суб’єкта господарювання, якщо той є платником ПДВ, а якщо ні, то код ЄДРПОУ; – фіскальний і заводський номери РРО; – підсумок розрахункових операцій окремо за кожною ставкою ПДВ із буквеним позначенням і сумою; – загальний підсумок розрахункових операцій за певний період роботи РРО; – кількість роздрукованих касових чеків; – номер, дата і час роздрукування Z-звіту; – повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсності Z-звіту.
Розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через Інтернет
Чи видають розрахунковий документ суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг) через Інтернет?
Згідно з пунктами 1, 2 та 5 ст. З Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Крім того, п. 12 ст. 9 вищезазначеного Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Таким чином, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.