Перші кроки шкільного життя: місяць позаду

Ось і промайнув місяць навчання у школі. На власному прикладі я переконалася – коли твоя дитина йде у перший клас, то разом із нею й ти ніби починаєш навчатися по-новому. Саме такі відчуття були в мене та в інших батьків першачків. Як зробити новий етап дорослішання та навчання дитини цікавим, легким і корисним, мала нагоду дізнатися у психолога та учителя.

Справжній іспит

Для багатьох першокласників та їхніх батьків період адаптації до школи стає справжнім випробуванням. І сльози першого вересня в декого з малечі – це лише «квіточки». Перші два тижні наша учителька регулярно писала у вайбері батькам послання на кшталт: «У Поліни, Борі, Діани немає зошитів», «Доробити карточки з математики Івану, Даші, Колі» чи надсилала фото загублених кофт, штанців та черевиків. Ті хапалися за голови, бо картки давно були зроблені та лежали в ранцях, зошити підписані й складені у теки. Удома з’ясовувалося, що зошит із математики – у портфелі сусідки по парті, а у підручника з англійської «виросли ноги» і він утік від свого господаря. На запитання: «Чим сьогодні ти займався у школі?» у кожного з учнів була своя відповідь. Так, Даша казала, що вони вивчали англійську; Іван запевняв, що англійської не було; Артем розповідав про те, що вчитель читала казку, а Діана говорила, що вони взагалі нічого не робили, а лише гуляли.

Тож найбільша проблема для дитини, яка звикає до шкільного процесу, – за короткий термін навчитися, зокрема, сприймати великий обсяг інформації, познайомитися з новими друзями-однокласниками, звикнути до нового розпорядку дня, нових наставників, аудиторії тощо.

Отже, на мій погляд, легше з цим справлятися тим діткам, які відвідували підготовчі курси не лише у приватному дитячому клубі, але й у самій школі.

Привчати до праці

Як відомо, перший місяць заняття з першачками тривають не більше півгодини. Вони багато часу, якщо сприятлива погода, перебувають на вулиці. Такий підхід має сенс. Адаптуючись до школи, організм дитини зазнає навантаження, й якщо імунітет ослаблений, то це призводить до час­тих захворювань. Крім того, у цей період малюк може швидко стомлюватися, ставати не­спокійним, дратівливим і мати поганий апетит.

 На думку вчителя початкових класів Грушівської середньої школи Надії Логвиненко, найбільша підтримка для дитини у цей час – мати терплячих батьків. «Зрозуміло, що кожен хоче, аби його чадо було найрозумнішим, – каже педагог. – Проте щоразу заохочувати дитину до навчання подарунками не треба. Таким чином формується неправильна система ціннос­тей. Адже шкільна наука – це праця. До неї треба привчати. Це дисциплінуватиме першокласника».

Повноцінний відпочинок

Чимало батьків намагаються записати свого сина чи доньку до різноманітних секцій та гуртків. Зрозуміло, що хочеться дати дитині усі можливості для розвитку її талантів. Проте психологи радять зачекати з таким навантаженням. На цьому етапі дуже важливий повноцінний відпочинок. Не слід забувати і про те, щоб у вихідні чада вчасно лягали спати, і не перевантажувалися заняттями та тренуваннями. На думку дніпровського психолога Ліляни Тимошенко, треба бути особливо уважними до почуттів дитини у перші місяці адаптації до школи. «Дуже багато батьків хвас­таються перед малюком тим, якими вони були успішними в їхні роки, – зазначає психолог. – Звісно, розповідати про ті часи можна, але не ідеалізуйте себе, тим самим занижуючи само­оцінку вашого дитя. Пам’ятайте: кожен по-своєму унікальний, тож не треба робити порівнянь. Будьте чуйні, терп­лячі, аби ваші донька чи син відчували вдома підтримку і спокій».

Людмила Русанова