Талант – це передусім наполеглива праця

Знайомтеся: це – тренерка, футболістка, відмінниця, поетеса і, зрештою, просто красуня! Перелицювавши славнозвісну цитату з відомого фільму, годі й збагнути, що така юна особистість може бути настільки різноплановою. Втім, «Вісті» переконалися в цьому, поспілкувавшись із представницею славної молоді Криворіжжя, ученицею міської гімназії № 91 Ганною Аністрат

Педагогічні прийоми
– Ганно, чи складно поєднувати роботу тренера з бальних танців та учениці?
– Загалом, нівроку (усміхається). Треную лишень півроку (діток вікової категорії до 8 років – Прим. авт.), сама ж танцюю близько семи. Було навдивовижу, що мої любі наставники довірили це мені. Та часто так трапляється, що, займаючись із дітлахами, тренуюся сама. Нетерпляче і бентежно чекала на своє перше заняття…Надто переймалася тим, чи слухатиметься мене малеча. Але допомагали педагогічні прийоми, до яких удаються мої тренери – Уляна та Олександр Барановські. Я ж бо наслідую своїх наставників. Як на мене, талант – це перш за все наполеглива праця.
– Дітлахи сприймають учительку-одинадцятикласницю?
– Мені дивно і трохи кумедно чути, коли до мене, сімнадцятирічної, звертаються: «Ганно Андріївно» (усміхається). Якщо серденята допускають помилки, виправляю їх. Та найбільше тішить, коли в них виходить. Вишколюю їх передусім тримати позицію і відчувати музику. Додала мені та моєму партнерові Богдану неабиякої наснаги й підтримка малюків під час останнього турніру, організатором якого був наш клуб «Elite-Dance». Це насправді було і мило, і приємно, і дуже важливо для нас.

Драйв на трибунах
– Як захопилася футболом?
– Якби ж знати (усміхається). Загалом зацікавлення виникло після Євро-2012. Знала тоді навіть імена та прізвища футболістів із команд, які брали участь в Євро, розклад матчів тощо. Насамперед приваблює драйв, що панує на трибунах. Це просто неймовірно, коли глядачі ревуть «відлунням»: один бік розпочинає кричати гасло, а інший – продовжує… Отам знаходиш вихід емоціям! Уболіваю за криворізький клуб «Кривбас», який відродився минулого сезону. Заприязнилася з його футболістами та шанувальниками.
– Ти – відмінниця. Складно поєднувати навчання та хобі?
– Тримаю марку, але це не просто. Подеколи буває й геть складно, особливо, коли постає питання про підготовку до ЗНО. Та мої вчителі підтримують мене в моїх захопленнях. Щиро дякую їм за це. Усвідомлюю й те, що попереду на мене чекає чимало приємних моментів – випускний бал, випускна сукня тощо.
– Уже обрала фасон вбрання?
– Наразі у творчих пошуках. Та хотілося б, звісно, щоб сукня була оригінальна й вишукана, а можливо, і трохи пов’язана з бальними танцями.

Моя революція
– Ганнусю, маєш ще якісь юнацькі захоплення, притаманні твоєму віку?
– Так, збірку віршів, що зветься «Моя революція». Вважаю, щирий вірш – це написаний від душі, а не за правилами віршування. Маю багато поезій, присвячених АТО: «Ти для мене, синочку, живий», «Коли?», «Війною вбиті невинні» тощо.
– Які ще теми житейського моря тебе хвилюють?
– Тема родини, віри в себе, танців…А ще – як Україна зустрічатиме свій новий день. Про це написала в «Листі до президентів». Загалом мене бентежить багато чого. Тому так відразу і не скажеш. Моєю великою натхненницею в римованих рядочках є моя люба матуся Олена. Саме їй завдячую своїми численними успіхами та перемогами по життю (усміхається).
– У чому таємниця такого «встигання»?
– Не марную часу на пустощі. Будь-яку справу можна повернути на гаразд, якщо правильно розподілити час. Інколи навіть доводиться записувати плани на день, а здебільшого намагаюся організувати себе самотужки, просто налаштувавшись на роботу.

Ірина Павленко