Таємниці Монастирського острова у Дніпрі

Ледь не кожен житель Дніпра хоча б раз відвідував пляж на Монастирському острові, милувався набережною та гуляв пішохідним мостом до парку Шевченка. «Вісті Придніпров’я» зібрали для вас цікаві факти та таємниці найвідомішого острова Дніпропетровщини.

Історія і сьогодення

Колись острів називався Комсомольським. Взагалі, з назвою у острова була історія – З XVII ст. острів називався Монастирський, в XIX столітті – Бураковським, Богомолівським, з 1926 по 2015 рр. – Комсомольським. Сьогодні він, у рамках закону про декомунізацію, знову став Монастирським.

У 1958 році на острові встановлено пам’ятник Тарасу  Шевченку – один з найбільших в Україні. Також є Пам’ятний хрест візантійським монахам, поставлений у 1994 році. Храм Святого Миколая  на північній частині острова побудували вже пізніше, у 1999 році.

Сьогодні на острові знаходиться дніпропетровський  акваріум прісноводних риб і тераріум. Також на правобережній стороні острова розташовані кілька човникових баз і стоянок для яхт. З південного боку острів майже повністю покритий піском, і являє собою місце для пляжного відпочинку. Частина острова насипана штучним шляхом. Через Монастирський острів проходить ще одна унікальна пам’ятка Дніпропетровщини –  Мерефо-Херсонський міст (єдиний в Європі залізничний міст, який має криволінійну траєкторію). Дістатися до острова можна пішохідним мостом.

Легенди та історичні факти

Романтичний і таємничий Монастирський острів хвилює уми істориків вже давно. Зокрема, найвідомішою є історія про відвідування острова апостолом Андрієм. Вперше про це заговорив історик  з Дніпропетровщини Феодосій Макаревський в своїй праці “Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії” в 1880 р. Він стверджує, що сюди дійшов під час своєї північної подорожі один з головних учнів Христа – апостол Андрій Первозванний (пізніше був розп’ятий на хресті форми Х, через що хрест названий “андріївським”). Сучасна церковна історія також визнає факт перебування в нашій місцевості апостола Андрія, який, проповідуючи в скіфських землях Північного Причорномор’я (і в грецькій колонії Херсонес), можливо, відвідав Нижнє і Середнє Подніпров’я і  потім дістався до Києва. Можливо тому для жителів Дніпра Монастирський острів закарбувався як цитадель православної віри  і своєрідний східний форпост християнства.

Ще одна красива легенда чи факт – на острові в IX столітті раптом сховалися від негоди грецькі (візантійські) ченці, вихідці з Константинополя, а потім заснували тут монастир, який проіснував декілька століть. Далі – ще цікавіше! У цьому монастирі нібито побувала княгиня Ольга в 957 р Вона подорожувала по Дніпру, прямуючи до Константинополя, і нібито також, як і монахи, перечекала тут бурю. Також є твердження, що на острові зупинявся великий князь київський Володимир в 988 г. – в поході на Херсонес-Корсунь.

Вперше про монастирі згадує французький військовий інженер, архітектор і мандрівник Гійом Левассер де Боплан в своєму “Описі України» (1651 г.): “колись тут був монастир … але тепер від нього немає жодних слідів”.

Шкода, але до наших днів жодних археологічних знахідок, які б вказували на існування монастиря, не лишилося. Але красива легенда стала вже невід’ємною частиною історії міста.

Острів пережив багато подій: змінювалась влада, розбудовувалось місто, але острів незмінно зеленів і зустрічав води Дніпра. У 1932 році з підняттям рівня Дніпра через будівництво ДніпроГЕСу, низинна частина острова була затоплена. Новий етап розвитку острова почався тільки з 1950-х рр. Далі вже почали будувати тут церкву, пам’ятник, змінювати територію.

Містика

Звичайно, такий острів не міг не стати осередком міфів та містичних тверджень. Зокрема, говорять, що острів був священною столицею скіфів, тут побував Зороастр (Заратустра), а вже потім сюди навідався апостол Андрій Первозванний. Деякі стверджують, що прямо перед пам’ятником Шевченку є два підземних грота. В одному з них зберігається блакитний напівпрозорий кристал – Кристал знань! А сам острів – місце сили, адже на доріжці, що веде вліво-вперед від пам’ятника, кілька разів на тиждень з’являється зона розриву хрональних полів, тобто вихід в паралельні світи! Цікаво, що прихильники цієї теорії стверджують, що восени 1990 року на найвищій точці острова, метрів в п’ятдесяти від пам’ятника Шевченку, дванадцять добровольців увійшли в контакт з Космосом. Мовляв, стовбур світла забрав їх і доля цих людей невідома…

Сьогодні Монастирський острів – місце відпочинку, проведення фестивалів та концертів. Влітку його пляжі вщент заповнені людьми, але і в холодну пору є своя особливість – прогулятися парком, зайти до церкви, подивитися на відреставрований пам’ятник Кобзарю та зробити пару світлин на мосту. Завітайте днями на острів і ви!

 Дарина Сухоніс

Фото з відкритих джерел