Таємниці Зміїного острова (Фото)

Острів Зміїний – острів у Чорному морі, що належить Україні та визначає її територіальні води. Давні греки називали його «Острів Ахілла», через те, що там було розташовано храм Ахілла і похований сам Ахілл. Інші назви (зокрема, сучасна українська назва «Зміїний») пов’язані з тим, що на острові водилось багато змій (вужів), які припливали сюди з гирла Дунаю (зокрема, на деревних гілках) та жили тут у великій кількості ще в XIX сторіччі.

Наразі змії тут не живуть, острів використовується перелітними птахами для відпочинку при сезонних міграціях. У весняний період на острові спостерігається до 200 видів мігруючих птахів, 28 з яких занесені до Червоної книги. Зараз окрім собак та кішок, на Зміїному зареєстровано 4 види ссавців. Це щури, два види кажанів, миша хатня та курганцева.

Історія та легенди

За давньогрецькою легендою, острів підняла з моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про острів з’явилася у писемних джерелах кінця VII століття до н. е. — там він називався Левка (Білий). Зміїний мав дуже важливе значення в роки великої грецької колонізації Північного Причорномор’я 8-6 століть до н. е. Сюди причалювали їхні кораблі; мореплавці, торговці, військові моряки навідувались до храму Ахілла-Понтарха, який вважався владикою і покровителем Чорного моря, поклонялись Ахіллесу і приносили жертви. Він був одним з численних сакральних елементів культури стародавніх греків.

Руїни храму (квадратна споруда зі стороною приблизно 30 метрів) були виявлені та описані 1823 року, а в 1837–1843 рр. значне число будівельних матеріалів з цих руїн використали для будівництва на острові маяка. Острів згадується в записах Овідія, Страбона та Геродота. З I ст. до н. ери до 456 року острів був у складі Римської імперії, з 456 р. — Візантії. З 15 сторіччя острів належав Османській імперії.

У вересні 1942 році на острові  підірвався на міні на глибині 35 метрів підводний човен «Щ-208». Цікаво, що з висоти острів схожий на атомний підводний човен в позиційному положенні.

 Особливості

У давнину мореплавці, заради благополуччя плавання, спеціально заходили на острів Ахілла і підносили йому дорогі подарунки і жертвоприношення. Купці і пірати, знать і авантюристи з усього світу, відвідуючи храм, поклонялися герою, який став богом, випрошуючи удачу. В дар везли гроші, коштовності, прикраси, посуд, залишали пам’ятні написи.

Є на острів і Золотий пляж. За легендою, після одного з дощів із водою з місця під колишнім храмом Ахілла посипалися монети. Можливо, вони там і досі є, просто сховище досі не знайшли.

Не виявлено поки і грот, де за легендою зберігалася маска дельфіна для підводного плавання і «лапа» для різання якірних канатів кораблів. Просмолений канат товщиною в руку, бронзова лапа з трьох кігтів перерізала за кілька хвилин. Це було одним із засобів захисту острова і його скарбів.

На острові не раз працювали археологи і драйвери. Говорять, ніби багато знахідок потрапило на чорний ринок, а деякі і досі сховані в печерах та на глибині моря.

Але головна мрія українських (і не тільки) археологів – знайти щит Ахілла. Він був викуваний для героя за одну ніч в кузні кульгавого бога Гефеста. Цей щит – справжній витвір мистецтв. Жоден художній переказ «Іліади» Гомера не обходиться без його докладного опису: «Величезний, круглий і опуклий, він викуваний з п’яти складених мідних листів і обрамлений потрійним ободом. Він прикрашений безліччю зображень із золота, срібла і білого олова. Угорі півколом розкинулося небо. На ньому – золоте сонце, срібний місяць і блискучі сузір’я. Внизу – Земля і люди на ній. Видно два міста – мирні і ворогуючи, а також людей у них».

Сьогодення

У 1843 році з каменів руїн храму Ахілла побудували маяк, який  вражає: світить на 17 миль, височіє на 52 метри над рівнем моря, оснащений новітнім обладнанням. Поруч побудований майбутній музей острова.

На даний час острів активно облаштовується і обживається. Можливо, на Зміїному є прісна вода. Її активно шукають буровики. Якщо знайдуть – це буде кардинальний поворот в освоєнні острова.

Намічено спорудження вітро-дизельної електростанції потужністю до 500 кіловат. Станція буде складатися з п’яти вітряків, кожен з яких потужністю по 110 кіловат. Географічне розташування  острова дає можливість прогнозувати надзвичайні ситуації. Але головне – тут є нафта і газ! Кілька років тому під час геолого-розвідувальних робіт на південному шельфі біля Зміїного фахівці виявили великі поклади нафти і газу.

Підготувала Дарина Сухоніс

за матеріалами Інтернет-джерел