Відкритість суду – перший крок налагодження комунікації
Головне завдання судової гілки влади – здійснювати правосуддя, обов’язок журналіста ж – доносити про це об’єктивну інформацію суспільству. Як знайти баланс між двома важливими гілками та налагодити дієву комунікацію, дізнавалися під час «круглого столу» для суддів окружних та апеляційних адміністративних судів.
Хто винен?
Організований Національною школою суддів України, захід зібрав немало експертів своєї справи: суддів, адвокатів, журналістів. Усі завітали з єдиною метою – дізнатися, як налагодити комунікацію як із громадськістю, так і зі ЗМІ, які і є, по суті, її частиною. Недовіра до третьої гілки влади змушує українців шукати правду деінде, тільки не в суді. І винних у цьому визначити нескладно: як ЗМІ через необізнаність із судовим кодексом етичних норм, часто помилково тлумачать судові справи і коментарі, так і судді, не довіряючи журналістам, уникають будь-якого спілкування з ними.
Вивчали правила
На заході у Дніпропетровську, який можна назвати першовідкривачем подібної тематики, вивчали питання відкритості судів, навчалися правил спілкування зі ЗМІ, вирішували труднощі цього процесу. Запрошені спікери: Володимир Поплавський – суддя, заступник голови Дніпропетровського апеляційного суду; Василь Ільков – суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, доцент; Алла Бахметьєва – доцент кафедри масової та міжнародної комунікації ДНУ імені О. Гончара; Світлана Торопчина-Агалакова – керівник Дніпропетровського обласного об’єднання «Адвокат»; Олексій Ковальчук – голова Правління обласної організації НСЖУ, виявили небайдужість та підготували цікаві доповіді по темі, презентації й інтерактивні ігри для перевірки комунікативних здібностей.
Межі спілкування
Зазвичай у справах ЗМІ насамперед цікавить фактаж: у чому звинувачує, що з’ясовує і вирішує суд. Але, як розповідає радник Національної школи суддів, суддя Верховного суду України у відставці, заслужений юрист України Ольга Шаповалова, більшість журналістів не розуміють, що судді не мають права ділитися подробицями справи, яку ведуть. А відмову коментувати запитання ЗМІ найчастіше тлумачать як заангажованість суду.
«Існує кодекс суддівської етики, прийнятий ХІІІ з’їздом суддів України, в якому 11 і 12 статті пояснюють, яку інформацію мають право подавати судді та на яку існують обмеження. Але оскільки ці норми викладені дуже стисло, судді не розуміють, як діяти у різних ситуаціях із журналістами», – зазначає Ольга Шаповалова. Тож цей захід був покликаний показати ці межі спілкування.
Олексій Ковальчук зазначив, що сьогодні важливо відновити довіру до суддів. «Це можливо, коли ЗМІ та громадськість матимуть змогу ставити запитання суду й отримувати на них оперативні компетентні відповіді. Суди повинні активно брати на себе ініціативу щодо взаємодії з пресою», – наголосив голова ДОО НСЖУ.
Плідна співпраця
Створити організаційні документи для суддів і журналістів, щоб вони розуміли, куди йти і з ким спілкуватися для висвітлення події, – ще одне з запланованого на цьому заході.
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Сергій Уханенко закликав ЗМІ до відкритої співпраці з судами. У підсумку «круглого столу» учасники зробили ще один крок для налагодження комунікацій – домовилися проводити на базі прес-клубу ДОО НСЖУ «круглі столи», прес-конференції за участю суддів-спікерів, прес-секретарів і представників медіа. Це ще одна можливість роз’яснити чіткі правила участі преси у судових засіданнях та відповісти на запитання, що хвилюють журналістів.
Анастасія Парфенова
