Активісти протестують проти забудови Павлоградського водозабору

І ладні вдатися до радикальних дій.

У Павлограді набирає сили протистояння між громадськими активістами і власником великої земельної ділянки,  розташованої на території місцевого водозабору. Він має намір створити там реабілітаційний центр для дітей-інвалідів та воїнів АТО. А люди протестують проти будь-якої забудови цієї території, остерігаючись, що від цього може постраждати  підземне озеро з унікальною, кришталево чистою водою.

Конфлікт виник після того, як на території охоронної зони Павлоградського водозабору (неподалік від СШ№20) з’явилася техніка, будівельні матеріали і  почалися роботи з огородження великої ділянки – від вул. Дніпровської, яка є частиною міжнародної траси, і мало не до самого лісу.

Депутати і громадськість звернулись у поліцію і прокуратуру

Громадські активісти відразу забили на сполох. Починаючи з 11 березня, коли інформацію було оприлюднено, вони зустрілися з представниками  районної влади (ця частина водозабору перебуває у межах Привовчанської сільради) і правоохоронних органів з вимогою припинити будівництво і розслідувати, яким чином частина природоохоронної зони стала приватною власністю?

Міська рада також направила звернення у поліцію і прокуратуру з проханням провести перевірку законності зміни цільового використання природоохоронної території,  виділення земель водозабору на ведення особистого селянського господарства, а також наявність дозволів на ведення там будівельних робіт.

Господар ділянки Віктор Захаров, з яким зустрічалися активісти і депутати, запевняв, що свої шість гектарів придбав законно, на ринку. Та й робить він, мовляв, добру справу: збирається побудувати там реабілітаційний центр для воїнів АТО і дітей-інвалідів. На території центру обіцяє, зокрема,  спорудити басейн, а також чи то манеж, чи іподром, де хворих лікуватимуть за допомогою іпотерапії (тобто їзди верхи на конях).

Однак за наполяганням активістів і вимогою правоохоронців будівельні роботи було призупинено до закінчення перевірки дозволів на подібні роботи.

Перекрили трасу, переходячи її суцільним потоком

Конфлікт, начебто, почав вщухати. І тут стало відомо, що власник начебто збирається таки обгородити ділянку парканом.

Ця звістка спричинила  акцію протесту, яку кілька десятків павлоградців  провели 24 березня біля траси на вул. Дніпровській. Прийшли туди волонтери, депутати міськради, представники громадських організацій і просто небайдужі містяни.

Представник організації учасників АТО, відомий у місті волонтер Анатолій Токарєв так пояснив дії протестувальників: «Ми організували збори людей через те, що завезли будматеріали. Раніше ми вирішували питання, що тут нічого не робитиметься до того часу, поки не будуть показані усі документи і не закінчаться перевірки, які проводять СБУ, прокуратура та МВС. А вчора сюди завезли дошки для встановлення паркану, чи ще для чогось».

А. Токарєв підкреслив, що акція попереджувальна. І має на меті застерегти власника від будь-яких робіт до закінчення перевірок і висновків геологорозвідки щодо того, чи можна у цьому місці провадити будівництво. І якщо до протестувальників не дослухаються, то на вулицю вийдуть багато містян і вдадуться вже до радикальніших дій.

Аби довести, що це не порожні обіцянки, частина  учасників акції на кілька хвилин перекрила рух на трасі, переходячи її по зебрі суцільним потоком в обох напрямках.

На зібрання приїхав і В. Захаров. Він запевняв присутніх, що не збирається починати будівництво доки не отримає усі належні дозволи: «Я дію за законом. Порушувати його не збираюся. Ми зараз нічого не будуємо. А от огорожу я маю право поставити.»

Він також зауважив, що на цій території взагалі збиралися вести житлове будівництво. То чи не краще для навколишнього середовища, коли тут буде реабілітаційний центр для дітей-інвалідів та ветеранів АТО?

На землі водозабору зазіхають здавна

Слід зазначити, що проблема Павлоградського водозабору має давню історію, яка почалася ще за часів горбачовської перебудови. Тобто майже 30 років тому.

Саме тоді, під час боротьби громадськості за припинення забудови цієї території багатоквартирними будинками і народжувався природоохоронний рух, який згодом оформився як міське екологічне товариство ім. Михайла Варняка, на той час чи не найвпливовіша громадська організація міста.

Тому на початку 90-х років не тільки економічна криза, але, у значній мірі, й тиск громадськості спонукав владу не чіпати водозабору.

Але, на біду, до нього прилягає пожвавлена міжнародна траса Е50, яка перетинає Павлоград на відрізку 16 км. (вул. Дніпровська). Чимало бізнесменів правдами і не правдами намагаються придбати ділянки вздовж неї, аби побудувати там свої крамниці, готелі, ресторани, заправки тощо.

Незважаючи на дорожнечу, вільних місць майже не лишилося. Тому час від часу чи то місцеві підприємці, чи українські олігархи вдаються до спроб заволодіти бодай невеличкою ділянкою незайманої природоохоронної зони для розміщення там своїх об’єктів. Але поки що це вдається лише інколи і з великими скандалами.

Ігор Захарук

Для довідки:

Павлоградський водозабір – однин з небагатьох великих резервуарів дуже чистої джерельної води, які ще збереглися в Україні. За радянської доби він розглядався як резервне джерело забезпечення питною водою значної частини Дніпропетровщини і обласного центру у разі екологічного лиха чи війни. Павлоградські активісти ще й досі згадують, що після Чорнобильської катастрофи, коли виникла загроза забруднення Дніпра, в обласний центр постачали воду саме з Павлоградського підземного озера.

Про значення для населення цього природного скарбу свідчить хоча б те, що від початку 90-х років і до цього часу мало не всі кандидати в мери Павлограда, а також депутати різних рівнів включають у свої передвиборні програми пункти щодо збереження Павлоградського водозабору і поновлення його експлуатації, аби забезпечити містян дешевою і – головне – чистою питною водою. Бо сьогодні у столицю Західного Донбасу подається дніпровська вода, яку місцеві мешканці вважають дуже брудною, мало не технічною.

Відео за посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=kTjfPxRD-I0