23 травня. Цей день в історії
1430 – у битві біля Комп’єна бургундці взяли в полон Жанну д’Арк. Народну героїню продали англійцям, і за рік Жанну спалили на вогнищі.
1498 – у Флоренції страчений на вогнищі як єретик Джироламо Савонарола – поет, монах-домініканець, антимодерніст, який у 1494 р. проголосив Христа королем Флоренції і за підтримки Франції заснував Флорентійську теократичну республіку.
1592 – у Венеції інквізицією заарештований італійський філософ Джордано Бруно, звинувачений в єресі.
1666 – за рішенням собору Російської православної церкві розстрижений і підданий анафемі протопоп Авакум Петров. Початок церковного розколу
1788 – Південна Кароліна стала восьмим штатом США
1873 – перше уявлення опери «Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова в Москві.
1904 – у Відні відкрився перший чемпіонат світу з греко-римської (класичної) боротьби
1915 – Італія оголосила війну Австро-Угорщини і вступила в Першу світову війну.
1922 – Уолт Дісней створив свою першу компанію «Лаф-о-Грам Філмз», яка незабаром прогоріла.
1927 – в містечку Сейлз (штат Луїзіана) агенти ФБР розстріляли машину, в котрій знаходились знамениті грабіжники Бонні Паркер та Клайд Берроу.
1928 – італієць Умберто Нобіле спробував підкорити Північний полюс на жорсткому дирижаблі “Італія”. Повітряне судно зазнало катастрофи. Нобіле і більшість його команди залишилися живими, але видатний норвезький мандрівник і громадський діяч Роальд Амундсен загинув під час рятувальної операції
1934 – перший запуск експериментальної крилатої ракети, спроектованої під керівництвом Сергія Корольова, оснащеної гібридним ракетним двигуном
1934 – із засідки на одній із сільських доріг штату Луїзіана, біля Блек Лейк, поліцейські рейнджери розстріляли машину зі знаменитими грабіжниками Бонні Паркер і Клайдом Барроу. 167 куль прошили авто, із них більше 50 влучили в бандитів
1945 – наклав на себе Генріх Гіммлер, один із головних політичних лідерів і військових діячів Третього Рейху. Британські війська арештували його напередодні, коли рейхсфюрер СС намагався сховатися в натовпі біженців
1949 – у Німеччині набув чинності Основний закон (конституція), ухвалений 8 травня Парламентською радою. Проголошено ФРН зі столицею в Бонні
1953 – протягом 48 годин у Литві заарештовано й депортовано з республіки майже 37 тисяч селян, які відмовилися входити у колгоспи (операція “Весна”)
1963 – кубинському лідерові Фіделю Кастро присвоєно звання Героя Радянського Союзу
1969 – група “The Who” випускає першу в історії рок-оперу “Томмі”.
1980 – у США на екрани вийшов фільм Стенлі Кубрика “Сяйво”, поставлений за романом Стівена Кінга і з Джеком Ніколсоном в головній ролі.
1984 – Головний лікар США оголосив пасивне паління шкідливим для здоров’я.
1987 – в СРСР припинили глушити радіостанцію “Голос Америки”
1988 – прощання Мішеля Платіні з великим футболом.
1984 – в американський прокат вийшов другий фільм про пригоди розпачливого археолога Джонса «Індіана Джонс і храм долі». Сценарист Джордж Лукас, режисер Стівен Спілберг.
1994 – фільм Квентіна Тарантіно «Кримінальне чтиво” завоював “Золоту пальмову гілку» як кращий фільм на 47-му Міжнародному кінофестивалі в Каннах.
2004 – “Золоту пальмову гілку” міжнародного Каннського кінофестивалю отримав документальний фільм “Фаренгейт 9/11” Майкла Мура. З 1956 р. це перший неігровий фільм, удостоєний такої честі (сюжет картини – викриття президента США Джорджа Буша у співпраці з бен Ладеном та ін.)
2008 – відкрита станція Київського метрополітену «Червоний хутір»
23 травня народилися:
1052 – Філіп I, король Франції.
1654 – Нікодемус Тессін Молодший, видатний шведський архітектор, що прикрасив Стокгольм пишними палацами, створеними в стилі бароко і злегка прикрашеними елементами класицизму.
1707 – Карл Лінней, шведський природодослідник, творець системи класифікації рослинного і тваринного світу, перший президент Шведської АН.
1790 – Жуль Дюмон-Дюрвіль, французький дослідник і мореплавець, дослідник моря, першовідкривач землі Аделії в Антарктиді
1810 – Сара Маргарет Фуллер, американська письменниця.
1837 – Юзеф Венявський, польський композитор і піаніст, брат Генріха Венявського, професор Московської та Брюссельської консерваторій.
1842 – Марія Конопницька, польська письменниця, автор балад, пісень, пов’язаних з національним фольклором, поеми «Пан Бальцер в Бразилії».
1848 – Отто Лілієнталь, німецький інженер, один з піонерів авіації, який пояснив причини ширяння птахів.
1874 – Антоні Фертнер, польський актор, який зіграв головну роль в першому польському художньому фільмі «Антошка перший раз у Варшаві».
1883 – Дуглас Фербенкс (справжнє ім’я Дуглас Елтон Томас Улман), американський актор, зірка німого кіно. Один з 36 батьків-засновників Американської академії кіномистецтв і її перший президент.
1910 – Х’ю Максвелл Кассон, англійський архітектор і художник.
1910 – Арті Шо (справжнє ім’я Артур Аршавський), американський джазовий музикант, керівник оркестру.
1921 – Ганна Панасівна Морозова, розвідниця, підпільниця, Герой Радянського Союзу.
1921 – Григорій Чухрай, радянський кінорежисер («Сорок перший», «Балада про солдата», «Чисте небо»), народний артист СPСР.
1925 – Джошуа Ледербергом, американський генетик, академік Національної АН США, член Лондонського королівського товариства, ректор Рокфеллерівського університету.
1928 – Розмарі Клуні, американська поп- і джазова співачка, тітка Джорджа Клуні.
1931 – Петро Балабуєв, український і радянський авіаконструктор, керівник АНТК ім. Антонова (1984-2005). Творець літака Ана-225 “Мрiя”.
1933 – Джоан Коллінз, англійська актриса.
1951 – Анатолій Карпов, видатний шахіст, заслужений майстер спорту, міжнародний гросмейстер, 12-й чемпіон світу, президент Міжнародної асоціації фондів світу, 10-разовий володар «Шахового Оскара».
1959 – Лариса Гузєєва, радянська і російська актриса театру і кіно, заслужена артистка РФ.
1965 – Галина Тельнюк, українська співачка, учасниця дуету “Сестри Тельнюк”.
1971 – Фріда, учасниця дуету «Поліція моралі».
1972 – Баррікелло Рубенс, бразильський автогонщик, пілот Формули-1. У його активі 11 перемог на етапах і 68 подіумів, здобутих передусім у складі “Феррарі”.
