Новомосковська об’єднана ДПІ інформує

Допомога по вагітності та пологах: від теорії до практики. Згідно зі ст. 25 Закону про соціальне страхування допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів — після пологів.

Жінкам, віднесеним до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та вологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Розмір допомоги по вагітності та пологах обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

У разі усиновлення дитини допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Якщо відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованій особі надано у період простою підприємства не з вини такої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, то допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

ПРИЗНАЧЕННЯ ДОПОМОГИ

Допомога по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника — робочим органом Фонду соціального страхування (далі — Фонду) за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Фізичним особам — підприємцям та самозайнятим особам для отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду необхідно звертатися до робочих органів Фонду за місцем їх обліку.

Добровільно застрахованим особам призначення та виплата матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються робочим органом Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб.

Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць.

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до Положення № 25.

Документи для призначення допомоги по вагітності та пологах розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Матеріальне забезпечення виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

ПОРЯДОК ФІНАНСУВАННЯ

Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому постановою N° 26.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду. У заяві-розрахунку зазначається повна нарахована сума допомоги з урахуванням обов’язкових утримань (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір).

При опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, про сплату ним єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Для отримання фінансування матеріального забезпечення страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у будь-якому банку. Страхувальник, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Допомога по вагітності та пологах виплачується:

• застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), — у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
• добровільно застрахованим особам — протягом 10 днів після призначення допомоги.                                                                                                                                               

ЗВІТУВАННЯ ЩОДО КОШТІВ

Сума нарахованого страхувальником матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду та сума отриманого фінансування мають бути відображені ним у звіті по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП), поданому до робочого органу Фонду, що підтверджуватиме виконання зобов’язань Фонду в частині забезпечення фінансування страхувальника за рахунок коштів Фонду.

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП формується страхувальником та подається відповідно до вимог постанови N° 4.

Терміни подання звітності до ФСС з ТВП — не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця. За неподання зазначеного звіту отримувач коштів несе адміністративну відповідальність, передбачену ст. 1655 КпАП.

РОЗРАХУНОК ДОПОМОГИ

Обчислення середньої заробітної плати доходу для розрахунку допомоги по вагітності та шологах здійснюється відповідно до Порядку № 1266.

Сума допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу, якщо^його наявність передбачено законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Середньоденна заробітна плата для призначення допомоги обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу), на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

До поважних причин належать: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону про соціальне страхування допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку допомоги по вагітності та пологах виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку (п. 29 Порядку № 1266).

У разі коли середня заробітна плата (дохід) обчислюється відповідно до пунктів 28 і 29 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата за один календарний день визичається шляхом ділення вищезазначених показників (тарифної ставки (окладу), розміру мінімальної заробітної плати, двократного розміру мінімальної зарплати) на середньомісячну кількість календарних днів (ЗО, 44).

Середньоденна заробітна плата (дохід) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (ЗО, 44).

У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Виплата допомоги по вагітності та пологах здійснюється на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.