«57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему»: інформаційна гігієна як інструмент протидії фейкам

В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій дедалі гостро постає проблема поширення фейків  та дезінформації, внаслідок чого набуває значення поняття інформаційної гігієни та медіаграмотності.

Що таке інформаційна гігієна, як перевіряти новини та яким чином можна розпізнавати фейки – дізнавалися учасники тренінгу з протидії дезінформації, який організувало медіа «Вісті Придніпров’я» у партнерстві з Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ. Із цими та іншими питаннями допомогла розібратись тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО» Марина Бойко.

– Згідно з інформацією опитування USAID-Internews, 57% опитаних не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. І хоча більшість вважає, що може відрізнити правдиву інформацію від фейків, лише 8% опитаних відрізнили правду від брехні, – зауважила Марина Бойко. – Дезінформація– це явище, яке постійно змінює свою форму, але, найголовніше, вона завжди тисне на емоції. Саме тому люди піддаються її впливу.

Особливо небезпечного характеру набуває дезінформація в Україні, яка сьогодні змушена обороняти не лише фізичні кордони, але й інформаційний фронт. Фейки активно поширюються в соціальних мережах та месенджерах, де швидко набувають вірусного характеру. Не оминає проблема і медіа, адже навіть до повідомлень, опублікованих в медіа з білого списку, варто ставитися критично.

– Медійники – це ті люди, які формують інформаційне поле в Україні. Та дуже часто через гонку за інформацією журналісти не встигають перевіряти контент: посилаються на джерела, які можуть бути не надійними, не звертають увагу на достовірність та релевантність публікації, підпадають під вплив сенсаційних заголовків.Так, зараз ми знаходимось у критичному стані, і все ж таки людям хочеться споживати перевірену інформацію, а не вестися на емоційні тригери. Тож чим більше ми обізнані в темі медіаграмотності, тим ефективніше можемо чинити опір інформаційним вкидам, які з’являються з подачі нашого ворога, – зазначила тренерка.

Інформаційна гігієна – це система знань та навичок, яка є важливим захисним інструментом, що допомагає зменшити негативний вплив інформації як на благополуччя однієї людини, її психологічне та фізичне здоров’я, так і суспільства загалом. Вона передбачає вміння критично сприймати та аналізувати інформаційні джерела, розпізнавати фейки, обмежувати споживання контенту тощо, та вимагає регулярного навчання, практики і вдосконалення. Адже лише таким шляхом можна сприяти трансформації цього інструмента у корисну звичку, важливу з багатьох причин. Тому такі тренінги, за словами Олексія Ковальчука, засновника медіа «Вісті Придніпров’я», наразі є актуальними:

– Такі навчання допомагають нам, медійникам, підвищувати кваліфікацію в цьому напрямку, щоб уникати маніпуляцій і не поширювати шкідливий контент. Ми маємо формувати стійке, свідоме та критично-мисляче суспільство, де люди добре розуміють механізми, за допомогою яких інформаційні атаки впливають на їхню поведінку чи рішення. А для цього журналістам потрібно підвищувати свій професійний рівень.

Серед учасників тренінгу були й здобувачі вищої освіти зі спеціальності Журналістика вищих навчальних закладів Дніпра. Студенти активно долучались до дискусії, ділилися власним досвідом та отримали практичні знання й навички з медіаграмотності. Своїми враженнями про захід поділився Кульчій Денис, студент 4-го курсу Університету митної справи та фінансів:

– Тренінг був надзвичайно корисним, особливо зважаючи на актуальність теми дезінформації. Адже статистика, яку ми розглядали під час тренінгу, показала, що дуже малий відсоток людей, а це лише 8%, може відрізнити фейкову інформацію від правдивої. Для себе я зрозумів, як перевіряти інформацію та які способи й інструменти для цього використовувати. Дуже вдячний за цей цікавий та інформативний захід!

На необхідності навчання студентів таким навичкам наголосила й Наталя Ларіонова, журналістка-переселенка з Донецької області, яка нині мешкає у Дніпрі. Попри те, що тематика заходу не була новою для медійниці завдяки великому досвіду роботи, вона зауважила, що ті, хто лише вступають у професію, мають орієнтуватися на високі стандарти:

– Студентам це важливо знати, бо зараз дуже низький рівень освіти як читачів, так і авторів. Але ж автори задають тон. Тому такі аспекти роботи варто вивчати й дотримуватися їх.

Як визначити фейк? Поради від експертки:

• Звертайте увагу на заголовок. Спитайте себе: чи відповідає заголовок змісту? Як в ньому подається цитата або факт? Чи тисне він на емоції? Чи має маніпулятивний характер? Якщо заголовок не відповідає тексту новини, є занадто емоційним та провокуючим, містить вирвані з контексту та/або перекручені цитати, факти тощо – обережно, новина може бути фейковою.
• Перевіряйте дату публікації. Фейкові новини можуть базуватися на реальних подіях, які трапилися в минулому.
• Вчитайтеся в зміст: якість його написання, емоційне забарвлення, недостовірні фото/відео. Фейкові повідомлення можуть містити багато як граматичних, так і орфографічних помилок; надмірну емоційність; апеляцію до забобонів, конспірологічних теорій; суб’єктивні оцінки та думки, викладені як факти тощо.
• Перевірте достовірність джерел інформації. Якщо джерело анонімне, невідоме, підозріле, без вказування інституції або взагалі відсутнє –  новина може бути фейковою. Шукайте першоджерело.
• Подивіться, чи є новина на офіційних джерелах, в інших медіа тощо. Користуйтеся правилом трьох незалежних джерел (офіційні сайти, експерти, міжнародні джерела).
• Шукайте візуальні підтвердження того, що зображення або відео є достовірним. Для перевірки фото користуйтеся такими ресурсами як GoogleImages, Tineye, Fotoforensics.
• Моніторте фактчекингові проєкти (наприклад, Центр протидії дезінформації, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Стопфейк, Без Брехні, НотаЄнота, Воксчек тощо).
• Довіряйте, але перевіряйте: розвивайте критичне мислення.

Ліана Охрименко

Тренінг «Протидія дезінформації: як вберегти інформаційний простір від ворожих вкидів» від медіа «Вісті Придніпров’я» є складовою програми «Голоси України», яку координує Європейський центр свободи преси та медіа. «Голос України» реалізується у межах Ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а обрана тема, експерти, цільова аудиторія тренінгу є виключною відповідальністю «Вісті Придніпров’я».