На Дніпропетровщині створено нове підґрунтя для якісної взаємодії держави і суспільства

Досвід демократичних держав засвідчує, що розвиток громадянського суспільства за системної державної підтримки дає змогу залучати додаткові людські, організаційні, фінансові та технічні ресурси для надання соціальних та інших суспільно значущих послуг, сприяння процесу децентралізації державного управління і підвищенню його якості.

Мета Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки – створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства, налагодження ефективної взаємодії громадськості з органами державної влади, органами місцевого самоврядування на засадах партнерства, забезпечення додаткових можливостей для реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, задоволення суспільних інтересів з використанням різноманітних форм демократії участі, громадської ініціативи та самоорганізації.

Стратегія спирається на базові цінності відносин між демократичною державою і громадянським суспільством, підвищення добробуту і створення рівних можливостей для всіх. Стратегія базується на принципах пріоритету прав і свобод людини і громадянина; верховенства права; прозорості, відкритості та взаємовідповідальності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства; політичної неупередженості та недискримінації стосовно усіх видів організацій громадянського суспільства; забезпечення конструктивної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства; сприяння залученню громадськості до процесів формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення.

Стратегічні напрями реалізації Стратегії містять:

1. Створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку організацій громадянського суспільства (передбачає насамперед удосконалення нормативно-правового забезпечення процесів інституційного розвитку організацій громадянського суспільства).

2. Забезпечення ефективних процедур участі громадськості під час формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення.

3. Стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально­економічному розвитку України (передбачає створення сприятливих умов для діяльності неурядових організацій, зокрема, щодо надання ними соціальних послуг).

4. Створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці (напрацювання та реалізація громадських ініціатив із залученням широкого кола учасників – представників громадських, благодійних, експертних, правозахисних органівзацій, наукових установ, державних та недержавних інституцій).

Реалізація Стратегії забезпечується спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості для досягнення мети та принципів Стратегії. Жодне завдання по кожному стратегічному напрямку Стратегії не може бути виконане без належної співпраці громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування. Один із стратегічних напрямків, спрямований на створення сприятливих умов для такої співпраці, і містить реалізацію таких завдань:

забезпечення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування доступу громадськості до консультацій та правової допомоги (у тому числі безоплатної) з питань порядку створення і діяльності організацій громадянського суспільства;

запровадження обов’язкових моніторингу та оцінки розпорядниками бюджетних коштів програм і проектів, які виконуються організаціями громадян­ського суспільства за рахунок бюджетних коштів;

запровадження обов’язкової звітності організацій громадянського суспільства, які отримують державну фінансову підтримку, публічного доступу до такої звітності, а також до результатів обов’язкового моніторингу, оцінки та експертизи результатів державної фінансової підтримки організацій громадянського суспільства;

сприяння міжсекторальній співпраці для запобігання й протидії шахрайству та іншим зловживанням у сфері надання благодійної допомоги, посилення юридичної відповідальності за нецільове використання благодійної допомоги;

стимулювання волонтерської діяльності, у тому числі опрацювання питання щодо участі України в Європейській конвенції про довгострокову волонтерську службу;

розширення сфер застосування державно-приватного партнерства за учас­тю організацій громадянського суспільства;

залучення до навчальних програм загально­освітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів курсів і тем з питань розвитку громадянського суспільства;

запровадження підготовки в системі вищої та післядипломної освіти фахівців з менеджменту неурядових організацій;

забезпечення надання методичної, консультативної та організаційної допомоги органам державної влади, органам місцевого самоврядування з питань взаємодії з організаціями громадянського суспільства, розвитку громадянського суспільства;

проведення просвітницьких заходів та соціальної реклами з питань взаємодії з організаціями громадянського суспільства, розвитку громадянського суспільства;

стимулювання наукових досліджень, публікацій та просвітницьких заходів у сфері розвитку громадянського суспільства і міжсекторальної співпраці.

За участю організацій громадянського суспільства затверджується річний План заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки з урахуванням результатів публічного громадського обговорення плану заходів на відповідний рік щодо реалізації Стратегії.

Громадянське суспільство є невід’ємною частиною механізму, який забезпечує функціонування демократичних інституцій й стабільності політичної та соціально-економічної системи будь-якої країни, роблячи внесок до розвитку надійної та збалансованої державної політики.

Успішну співпрацю між органами влади та організаціями громадянського суспільства передумовлено створенням сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства. Концепція єдності та співпраці між органами влади та громадянським суспільством іще удосконалюється, проводиться реалізація та моніторинг державної політики в регіоні, яка знаходиться в прямих інтересах суспільного блага та є однією з головних характеристик сучасної держави, яка стоїть на захисті своїх громадян.

Також слід наголосити, про зростання впливу громадянського суспільства регіону на формування й реалізацію державної політики в регіоні, зокрема через механізми відкритого обговорення місцевими органами виконавчої влади програмних документів комплексного характеру, що мають визначати зміс­товне наповнення основних напрямів реформування усіх сфер суспільного життя регіону.

Постійно вдосконалюється проведення пуб­лічних консультації щодо важливих рішень регіону. Ці обговорення реалізовуються на засадах партнерства із Дніпропетровською державною адміністрацією та інститутами громадянського суспільства.
Проведення консультацій дає уявлення про розуміння ключових стратегічних та практичних питань відносно існуючих національних механізмів підтримки та співпраці між владою й організаціями громадянського суспільства в регіоні, які були створені за останні кілька років.

Практика консультацій надає огляд, пояснювальні коментарі та настанови з реалізації механізмів спів­праці між місцевими органами влади та інститутами громадянського суспільства в контексті Національної стратегії, беручи до уваги чотири пріоритетні напрями Стратегії: інституційний розвиток, посилення ролі організацій громадянського суспільства в соціально­економічному розвитку; громадянське суспільство та демократія участі; міжсекторальна співпраця. Практика співпраці ґрунтується на зростаючій та зміненій ролі організацій громадянського суспільства, партнерства між урядовими й неурядовими установами.

Нині в реалізації Стратегії об’єктивною є тенденція дедалі ширшого залучення організацій громадянського суспільства до процесу формування та реалізації державної політики в регіоні. Варто зазначити, що стратегічні документи регіонального значення розробляються у постійній співпраці з організаціями громадянського суспільства.

У регіоні створено нове підґрунтя для якісної взаємодії держави і суспільства. Але попереду ще багато амбітних завдань, які потрібно вирішувати у тісній та злагодженій взаємодії органів влади і громадськості.

Успішна взаємодія між органами влади та організаціями громадянського суспільства є запорукою вдалої державної політики, спрямованої на потреби суспільства регіону.

У Національній стратегії сприяння розвитку національного суспільства в Україні на 2016-2020 роки визнано необхідність підвищити присутність інститутів громадянського суспільства у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування задля забезпечення реальної участі населення в управлінні місцевими справами.