У Дніпрі увічнили пам’ять відомого лікаря (фото)

У Дніпрі на центральному вході міської клінічної лікарні № 4 встановили меморіальну дошку Костянтину Чебанову, який тривалий час був очільником медзакладу та пішов з життя під час боротьби з епідемією коронавірусу. Зробили це на прохання трудового колективу. Колеги пана Чебанова згадують його як професіонала та нині продовжують втілювати започатковані ним інновації.

«Минуло шість місяців відтоді, як він пішов від нас. Це велика втрата. Та щодня ми намагаємося жити ніби з ним – згадуючи його поради та настанови. Він був корінним дніпрянином. Своєю працею він зробив чималий внесок у розвиток практичної охорони здоров’я міста», – сказала в. о. генерального директора лікарні Наталя Бут.

Обійнявши посаду керівника лікарні у 2002 році, Костянтин Чебанов запровадив низку вдалих ініціатив. Йдеться про понад 200 методик лікування, зокрема, при операціях на органах черевної та грудної порожнини. Упродовж останніх майже двох десятиліть у лікарні також відкривалися нові відділення — гемодіалізної й еферентної терапії (де проходять лікування пацієнти з хронічною нирковою недостатністю), амбулаторної онкології, а також кабінет, де проводять профілактику ішемії кінцівок у хворих на цукровий діабет. Його останнім проєктом, який відкрили декілька місяців тому, стало нове відділення фізичної та реабілітаційної медицини на базі 4-ї лікарні. Нині його вважають унікальним для Дніпра та одним з небагатьох в Україні.

«Він був тією силою, яка змогла створити це відділення. Воно було його давньою мрією. Ми прийшли до нього цілою нашою реабілітаційною командою. Він показав творчий підхід – не втрачаючи при цьому всіх попередніх напрацювань. Він насправді вклав чимало сил у розвиток всієї нашої лікарні загалом», – розповідає завідувачка відділення Алла Півник.

Загалом у медицині пан Чебанов працював із 1984 року. Він був кандидатом медичних наук, доцентом, мав звання заслуженого лікаря України. Костянтин Чебанов помер 17 березня 2021 року. Йому було 64 роки.

На відкриття меморіальної дошки лікарю прийшли не лише друзі та колеги, а й пацієнти, яким він допоміг. Усі, хто хотів віддати йому данину пам’яті.