Перелітні птахи перестали покидати межі Дніпропетровщини: в чому причина
Останнім часом деякі перелітні птахи перестали покидати межі Дніпропетровщини з настанням холодів. Вони можуть мігрувати по області, обираючи більш теплі райони для зимівлі, але не летять туди, де тепло. Чому так стається та чим загрожує така поведінка самим пернатим – розбиралися «Вісті».
ЛЕЛЕКИ І ЛЕБЕДІ
Торік зима була теплішою і багато перелітних птахів, таких як чаплі, лелеки, гагари, лебеді, шпаки та вільшанки, не відлітали у теплі краї, а зимували на Дніпропетровщині. Цьогоріч зима була холодніша і багато пернатих, які «вирішили» залишитись, зіштовхнулись із проблемами нестачі їжі та холодів. Частина із них не вижила.
«За цю зиму зафіксовано дуже багато випадків, коли люди помічали перелітних птахів в області. Зокрема, на житловому масиві Перемога у Дніпрі біля колектора бачили чаплю. Багато лебедів у нас зимувало. Також був лелека, який із першими морозами прийшов до ферми – птах був дуже виснажений, тож не витримав би перельоту. У Синельниківському районі восени знайшли чорношию гагару – вона спочатку десь плавала та жила на відкритій місцевості, а з настанням холодів почала шукати інше місце, травмувалась і люди її знайшли», – розповідає старший викладач кафедри анатомії гістології і патоморфології тварин Дніпровського державного аграрно-економічного університету Арсеній Богомаз. Він зазначив, що зазвичай птахи підпускають до себе людей, коли вони виснажені і хворі, і таких пернатих дуже важко лікувати, деяких не вдається врятувати.
«Відносно нещодавно був випадок, коли знайшли лебедів. У одного була дуже сильна пневмонія, він загинув одразу після їхнього порятунку із замерзлої водойми, іншому допомогла антибіотикотерапія. Якщо птах травмований, то йому важко буде покинути людину, яка його годує – його потрібно буде утримувати все життя. Якщо пернатий молодий та просто був виснажений і не зміг відлетіти або захворів, то його лікують, а потім поступово дають змогу, аби він сам почав шукати собі їжу, міг жити у природному середовищі, а потім випускають, і він вливається в якусь зграю», – сказав Арсеній Богомаз.
НЕСТАЧА ЇЖІ
«Для зерноїдних або комахоїдних птахів головне знайти взимку їжу. Якщо шару снігу немає, то їм легше, якщо він є – вони цього зробити не можуть, харчування їм не вистачає. Тож допомогою буде, якщо люди робитимуть годівнички, підгодовуватимуть птахів. Але якщо побачили птаха у нехарактерних для нього умовах, наприклад, лебедя на замерзаючій водоймі, тощо, то перше, що потрібно зробити, – звернутись до фахівців. Самостійно рятувати птахів не потрібно. Перше, він може налякатись та відлетіти кудись, де будуть важчі для нього умови; друге -людина під час порятунку пернатого може сама постраждати», – повідомив Арсеній Богомаз. Він зауважив, що значний вплив на птахів мають активні бойові дії.
«Коли птахи роблять кладку та починають висиджувати яйця і при цьому чують вибухи тощо – вони полохаються, покидають кладку і яйця замерзають. Тоді рік автоматично випадає із розмножування, або якщо вони роблять нову кладку та висиджують її, то такий молодняк вчасно не зможе стати на крило і полетіти. Саме таких перелітних птахів ми можемо часто спостерігати взимку на наших водоймах. Також до зникнення популяції ведуть покинуті тварини в зоні бойових дій. Їм потрібно харчуватись, вони полюють на молодняк, розорюють гнізда та зменшують батьківське поголів’я. Все це триватиме, доки не закінчиться війна», – розповів Арсеній Богомаз.
ТАМАРА БЄЛКІНА
